ICG IF
ICG IF (англ. Integrated Capability Group Indirect Fires) — Інтегрована група з розвитку спроможностей ведення вогню з закритих позицій, є одною з груп 2-го рівня у складі NAAG (Групи НАТО з питань озброєнь сухопутних військ, AC/225) CNAD (Конференції національних директорів озброєнь).
Місією ICG IF є сприяння багатонаціональному співробітництву держав-членів НАТО та країн-партнерів щодо забезпечення взаємосумісності артилерійських систем та відповідних систем автоматизованого управління в інтересах підвищення ефективності сил НАТО в усьому спектрі поточних та майбутніх операцій Альянсу[1].
ICG IF взаємодіє з іншими групами 2-го рівня NAAG, керівними органами програми ASCA, бере участь у процесі оборонного планування НАТО (NDPP).
Пленарні засідання ICG IF проводяться двічі на рік.
Структура та діяльність ICG IF ред.
У складі ICG IF існує широка мережа підгруп 3-го рівня, команд експертів (англ. Team of Experts, ToE), які діють на постійній або тимчасовій основі[1]. Відповідні експертні спільноти, з урахуванням отриманого Альянсом досвіду, аналізують, уточнюють, розробляють та поновлюють стандарти НАТО[2][3][4] у сфері артилерійських систем, сприяють реалізації багатонаціональних проектів.
Зокрема, група ICG IF відповідає за оновлення настанови НАТО AArtyP-3 (STANAG 2245)[3][4].
Підгрупи 3-го рівня ICG IF ред.
- Панель майбутніх спроможностей (англ. Future Capabilities Panel);
- Процедурна панель (англ. Procedures Panel);
- Панель вимог до інформаційного обміну (англ. Information Exchange Requirement Panel, IER)[3][4];
- Панель тактичної доктрини, термінології та символіки (англ. Tactical Doctrine, Terminology & Symbology Panel);
- Підгрупа SG/2 з питань балістики, ефективності та програмного забезпечення для управління вогнем артилерії (англ. SubGroup 2 on Ballistics, Effectiveness and Fire Control Software), відповідає за стандарти НАТО у сфері балістики, зокрема, за розробку програмного пакету S4 з балістичних обчислень.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Conference of National Armaments Directors (CNAD). NATO. 28 вересня 2016. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
- ↑ Сергей Мукосий (20 січня 2016). О внедрении стандартов НАТО. Defence UA. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
- ↑ а б в Слюсар, В.І. (2018). Програма ASCA як основа стандартизації інтерфейсу цілевказування артилерії (PDF). Тези доповідей Міжнародної науково-технічної конференції "Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ". –Львів: Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. - 17-18 травня 2018 р. - C. 174 - 175. Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2018. Процитовано 16 липня 2019.
- ↑ а б в Слюсар, В.И. (2018). Информационные технологии в артиллерийских системах стран НАТО (PDF). Озброєння та військова техніка. - №3(19). – 2018. – С. 69- 74. Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 16 липня 2019.
Джерела ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ICG IF |
- NATO [Архівовано 26 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Основний сайт CNAD [Архівовано 17 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Сайт NAAG [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Administrative Package for the 5th meeting of the Integrated Capability Group on Indirect Fire (ICGIF) in Bracciano, Rome, Italy, Period 7-11 OCTOBER 2013 [Архівовано 16 липня 2019 у Wayback Machine.]
- SG2 Shareable (Fire Control) Software Suite (S4)[en]
Література ред.
- Слюсар В.И. Информационные технологии в артиллерийских системах стран НАТО. // Озброєння та військова техніка. - №3(19).. — 2018. — С. 69 - 74. [1].