Hyper-threading
Hyper-threading (англ. Hyper-threading — гіперпотоковість,[2] гіпернитевість, гіпернитковість, багатонитковість, офіційна назва Hyper-Threading Technology (HTT) — «надбагатопотокова»[2]) — торгова марка компанії Intel для реалізації технології одночасної багатопотоковості, яка використовує можливості незадіяних регістрів і блоків процесора, дозволяючи йому підняти продуктивність[яку?] до 30%.[джерело?] Вперше реалізованої в процесорі Pentium 4.[2]
Розширена форма супер-нитевості (англ. Super-threading), що вперше з'явилася у процесорах Intel Xeon і пізніше додана в процесори Pentium 4. Ця технологія збільшує продуктивність процесора за певних робочих навантажень шляхом завантаження «корисною роботою» виконавчі блоки процесора (англ. execution units), які без цієї функції не будуть використовуватись (наприклад, у випадках кеш-промаху). На процесорах з увімкненим Hyper-threading операційна система «знаходить» вдвічі більше процесорів, у порівнянні з кількістю ядер, фізично присутніх у машині. Тому іноді цю технологію називають технологією віртуальної багатоядерності.
Основні переваги Hyper-threading представлені як: покращена підтримка багатонитевого коду, що дозволяє запускати ниті одночасно; поліпшена реакція і час відгуку; збільшена кількість користувачів, що може підтримувати сервер.
Компанія Intel стверджує що перша реалізація призвела до 5-відсоткового збільшення площі кристала але натомість дозволяла збільшити продуктивність на 15 — 30%.
Intel стверджує, що надбавка до швидкості становить 30% в порівнянні з ідентичними процесорами Pentium 4 без технології «Simultaneous multithreading». Однак надбавка до продуктивності змінюється від застосунку до застосунка: деякі програми взагалі дещо сповільнюються при включеній технології Hyper-threading. Це, в першу чергу, пов'язано з «системою повторення»[що це?] процесорів Pentium 4, що займає необхідні обчислювальні ресурси, від чого і починають «голодувати» інші ниті.
Сучасний стан
ред.Технологія Hyper-threading не була успадкована в сімействі процесорів Intel Core.
Intel в листопаді 2008 випустив процесор Core i7 (кодова назва Nehalem), в якому технологія hyper-threading була відроджена. Nehalem містить 4 ядра і ефективно масштабується до 8 нитей в пікових режимах.[3]
Черговим процесором, де інкарнувалася технологія hyper-threading, став Intel Atom, який використовується для енергоефективних мобільних пристроїв і дешевих настільних комп'ютерів.
Також Hyper-Threading підтримують процесори з ядром Sandy Bridge: Core i3, Core i5, Core i7.
Уразливості
ред.У червні 2018 року проєкт OpenBSD повідомив про рішення учасників проєкту вимикати функції Hyper-threading при роботі цієї операційної системи на мікропроцесорах виробництва Intel. На думку учасників проєкту система з увімкненим Hyper-threading може бути уразлива як до відомих, так і поки що не відомих атак сторонніми каналами типу Spectre та Meltdown та TLBleed[en][4].
Джерела
ред.- ↑ Intel Processor Spec Finder: SL6WK. Архів оригіналу за 21 лютого 2010. Процитовано 17 січня 2010.
- ↑ а б в Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, інтернету і програмування. Київ: Видавничий дім «СофтПрес». 2005. с. 254.
- ↑ Intel explains the new Core i7 CPU (англ.). Intel. Архів оригіналу за 3 жовтня 2009. Процитовано 17 січня 2010.
- ↑ Catalin Cimpanu (19 червня 2018). OpenBSD Disables Intel CPU Hyper-Threading Due to Security Concerns (англ.). Bleeping Computer. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
Посилання
ред.- High level overview of Hyper-threading (англ.). Intel. Архів оригіналу за 5 січня 2010. Процитовано 17 січня 2010.
- Hyper-threading on MSDN Magazine [Архівовано 23 січня 2010 у Wayback Machine.]
- HyperThreading Overview from OSDEV Community
- An introductory article [Архівовано 9 червня 2005 у Wayback Machine.] from Ars Technica
- Hyper-Threading Technology Architecture and Microarchitecture, technical description of Hyper-Threading (1.2 MB PDF-file)
- United States Patent 4847755: Parallel processing method and apparatus for increasing processing throughout by parallel processing low level instructions having natural concurrencies
- Merom, Conroe, Woodcrest lose HyperThreading [Архівовано 6 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Безпека
- KernelTrap discussion: Hyper-Threading Vulnerability
- Швидкодія
- ZDnet: Hyperthreading hurts server performance, say developers [Архівовано 29 грудня 2005 у Wayback Machine.]
- ARM is no fan of HyperThreading (окреслює загальні проблеми SMT) (англ.). Архів оригіналу за 13 березня 2007. Процитовано 17 січня 2010.
Це незавершена стаття про апаратне забезпечення. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |