Вікіпедія

Horizon Air

Horizon Air Industries, Inc. (діюча, як Horizon Air)[1] — регіональна авіакомпанія Сполучених Штатів зі штаб-квартирою в Сі-Так (штат Вашингтон). Восьмий за величиною регіональний авіаперевізник США, працює в 52-х аеропортах Сполучених Штатів Америки і Канади[2][3][4].

Horizon Air
ІАТА
QX 		ІКАО
QXE 		Позивний
HORIZON AIR
Тип авіакомпанія
Дата заснування 1981
Хаби Портлендський міжнародний аеропорт і Міжнародний аеропорт Сіетл — Такома
Материнська компанія Alaska Air Group
Штаб-квартира Сіетл
Сайт horizonair.com
Fairchild F27 в Міжнародному аеропорту Спокан

Horizon Air разом з магістральної авіакомпанії Alaska Airlines входить до складу авіаційного холдингу Alaska Air Group і має партнерські угоди (код-шерінг) з іншими великими авіаперевізниками США Northwest Airlines, American Airlines і Delta Air Lines.

Історія ред.

1980-ті роки ред.

Авіакомпанія Horizon Air була заснована в травні 1981 року інвестором Мілтом Култом і почала операційну діяльність 1 вересня того ж року, маючи власний флот з трьох літаків Fairchild F-27[5]. Перший регулярний рейс був запущений з Сіетла в невелике містечко Якима, а через тиждень було відкрито другий маршрут з Сіетла в Піско[6]. Головний офіс перевізника розміщувалася в старій будівлі на території аеропорту Сі-Так.

17 червня 1982 року Horizon Air придбав невелику місцеву авіакомпанію Air Oregon, керівництво обох авіакомпаній вирішило провести об'єднання двох структур, оскільки обидва перевізника втрачали сотні тисяч доларів щомісяця, конкуруючи один з одним на одних і тих же регулярних маршрутах[7]. У вересні 1983 року рада директорів Horizon Air дав згоду на придбання ще одного місцевого авіаперевізника Transwestern Airlines, що базувався в штаті Юта, після чого компанія черговий раз піддалася структурної перебудови в цілях скорочення операційних витрат і зниження дефіциту оборотних коштів[8].

Авіакомпанія взяла в мокрий лізинг реактивний літак Douglas DC-9, а в липні 1984 року придбала власний Fokker F28, який став першим реактивним літаком, що належали тільки Horizon Air[9].

У 1984 році Horizon Air в цілях отримання додаткових обігових коштів пройшла процедуру акціонування. IPO було вкрай необхідно компанії, оскільки з моменту її утворення тільки один рік було закрито з прибутком, а інші три виявилися збитковими[10]. 8 вересня 1985 року авіакомпанія підписала договір з канадською авіабудівною компанією de Havilland Canada на придбання літаків de Haviland Dash 8[11][12]. Влітку того ж року було укладено код-шерінгову угоду з магістральної авіакомпанією США United Airlines[13], яке привернуло до себе увагу керівництво іншого магістрального перевізника Alaska Airlines[14]. Наприкінці 1985 року Horizon Air уклала угоду на придбання свого головного конкурента на ринку регіональних перевезень Вашингтона — авіакомпанії Cascade Airways[15], однак на початку наступного року вийшла з цього договору в односторонньому порядку, оскільки сама була придбана авіаційним холдингом Alaska Air Group[16]. У 1988 році авіакомпанія підписала партнерську угоду з Northwest Airlines, а в наступному році отримала статус міжнародної авіакомпанії, відкривши в травні місяці регулярні рейси в Ванкувер і Вікторію на літаках Dash-8-100 і Fairchild Swearingen Metroliner.

1990-ті роки ред.

 
Bombardier Q200 в Міжнародному аеропорту Сіетл/Такома, 2007 рік

На початку 1990-х років Horizon Air уклала контракт на поставку турбогвинтових пасажирських літаків Dornier 328, маючи намір замінити ними експлуатований парк Fairchild Metroliners. У період з листопада 1993 по листопад 1995 року авіакомпанія отримала 12 літаків Dornier 328, проте в 1997 році вивела їх свого флоту з причини необхідності стандартизації парку під літаки Dash-8.

2000-ті роки ред.

Навесні 2007 року Horizon Air відкрила регулярні маршрути з Лос-Анджелеса і Сіетла в Санта-Троянду (Каліфорнія), для задоволення підвищеного попиту на ринку виноробної промисловості та індустрії туризму. Дані маршрути стали знаковою подією для каліфорнійського округу Сонома, не мав регулярних пасажирських рейсів в свій аеропорт протягом останніх шести років. Нові рейси виявилися настільки популярні і затребувані, що восени 2007 року авіакомпанія відкрила ще один прямий маршрут з Санта-Рози в Портленд і збільшила кількість щоденних рейсів на вже експлуатованих напрямках.

Додаткові відомості ред.

Horizon Air повністю належить авіаційному холдингу Alaska Air Group. Станом на березень місяць 2007 року в авіакомпанії працювало 4040 співробітників[17][18].

Літаки авіакомпанії Horizon Air можна побачити в декількох кінофільмах, наприклад, у фільмі «Військові ігри» 1983 року і «Джорджія» 1995 року випуску.

Маршрутна мережа авіакомпанії ред.

Авіакомпанія Horizon Air виконує регулярні рейси по 52-м аеропортам штатів Аризона, Каліфорнія, Айдахо, Монтана, Невада, Орегон і Вашингтон, канадські провінції Альберта, Британська Колумбія і мексиканський штат Південна Нижня Каліфорнія. Код-шерінгові угоди холдингу Alaska Air Group з великими авіаперевізниками, що дозволяють пасажирам авіакомпанії літати в міста, що безпосередньо не входять до її маршрутну мережу, користуючись усіма привілеями бонусних програм холдингу[19][20].

Флот ред.

 
Bombardier Q400 в Міжнародному аеропорту Ванкувера
 
Bombardier CRJ-700 в Міжнародному аеропорту Денвера
 
Bombardier Q400 в лівреї 25-річчя авіакомпанії Air Horizon
 
Bombardier CRJ-700 у тематичній лівреї Університету штату Орегон, Міжнародний аеропорт Портленд

Станом на вересень 2009 року авіакомпанія Horizon Air експлуатує повітряний флот з 55 вузькофюзеляжних літаків з пасажирськими салонами з одного економічного класу[21]:

Флот авіакомпанії Air Horizon
Тип літака Всього Замовлено Пасажирів Маршрути Примітки
Bombardier Q400 52 2 76
Embraer E175 0 33 76 Постачання почнуться в березні 2017 року.

Середній вік повітряних суден авіакомпанії на вересень 2009 року становив 6,1 років[22].

Літак CRJ-700 являє собою 70-місцевий реактивний низькоплан, De Havilland Canada Dash 8 — 74 або 76-місцевий турбогвинтовий високоплан, всі салони обладнані пасажирськими сидіннями з шкіряною оббивкою. У 2008 році авіакомпанія переклала невиконані в строк замовлення на поставку CRJ-700 на замовлення літаків Q400.

Історія повітряного флоту компанії ред.

Horizon Air експлуатувала або експлуатує в даний час наступні типи повітряних суден (перераховані в алфавітному порядку):

Лівреї літаків ред.

Спочатку дизайн лівреї літаків авіакомпанії включав в себе малюнок заходу сонця на морському узбережжі зі стилізованим написом «Horizon» («Горизонт»). В даний час лівреї повітряних суден за своєю стилістикою схожі з лівреями партнерської по холдингу авіакомпанії Alaska Airlines, виключення становлять горизонтальні смуги (темно-червоні у Horizon Air в порівнянні з синіми у Alaska Airlines) і зображення на вертикальному стабілізаторі, що містять стилізований малюнок сонця, замість зображення корінного жителя Аляски у Alaska Airlines. Розроблені і використовуються шість спеціальних дизайнів, чотири з яких несуть літаки CRJ-700 і дві — лайнери Q400. У кількох літаків Dash-8 поряд з переднім лівим виходом друкованими літерами намальовані назви основних аеропортів маршрутній мережі авіакомпанії.

Спеціальні лівреї ред.

Чотири лайнера CRJ-700, які раніше працювали під брендом Frontier JetExpress, пофарбовані в спеціальні колірні схеми чотирьох вищих навчальних закладів: Орегонського університету, Університету штату Орегон, Вашингтонського університету та Університету штату Вашингтон[30].

Чотири літака Q400 також несуть на собі спеціальні дизайни ліврей:

  • реєстраційний номер N425QX — дизайн, розроблений до 25-річчя утворення авіакомпанії Horizon Air і включає в себе яскраве забарвлення з серпантином і конфетті;
  • реєстраційний номер N435QX — під стиль Вашингтонського університету[31];
  • реєстраційний номер N437QZ — в кольоровій гамі Університету Бойсе, створеної в честь 25-річного ювілею університету[32];
  • реєстраційний номер N439QX — оригінальна забарвлення літака з написом «Comfortably Greener», покликана підкреслити економію витрат у використанні літаків Q400 порівняно з іншими регіональними реактивними лайнерами[33].

Плани авіакомпанії ред.

Керівництво Horizon Air планує до 2012 року вивести з експлуатації реактивні літаки CRJ-700 (в тому числі і ті дев'ять одиниць, які повернуться з оренди в авіакомпанії Frontier JetExpress) і замінити їх турбогвинтовими лайнерами Q400. Літаки Q200 вже зняті з експлуатації та передані в регіональну авіакомпанію CommutAir[34][35][36].

Послуги і сервіс ред.

Зали очікування Board Room ред.

Авіаційний холдинг Alaska Air Group використовує власну торгову марку «Board Room» для позначення власних залів очікування в аеропортах. В даний час зали «Board Room» розташовані у шести аеропортах західного узбережжя: Анкориджі, Лос-Анджелесі, Портленді, Сан-Франциско, Сіетлі та Ванкувері. Пасажири — члени програми «Board Room» можуть використовувати сервіс програми «SKY CLUB» авіакомпанії Delta Air Lines в аеропортах по всій країні[37]. Умови вступу в програму «Board Room» перебувають в досить широкому діапазоні вибору: від одноденного сервісу, разова ціна за яким становить 30 доларів США, до 850 доларів за безперервне членство в програмі протягом трьох років. Пасажири, що мають статус «MVP» (див. нижче) отримують 50% знижку на тарифи вступу в програму «Board Room», а пасажири зі статусом «MVP Gold» зовсім звільняються від вступних внесків в даній програмі. Тим не менш, обидві категорії привілейованих пасажирів не звільняються від щорічних членських внесків[38].

Програма Mileage Plan ред.

Логотип бонусної програми Mileage Plan у кольорах авіакомпанії та з портретом корінного жителя Аляски

Холдинг Alaska Air Group має власну бонусну програму заохочення часто літаючих пасажирів «Mileage Plan», що поширюється на авіакомпанії Alaska Airlines і Horizon Air холдингу, а також на пасажирів авіакомпаній-членів глобальних авіаційних альянсів Oneworld (American Airlines, British Airways, Cathay Pacific, LAN Airlines, Qantas), SkyTeam (Air France, Delta Air Lines, Northwest Airlines), а також на пасажирів компаній Air Pacific, Era Aviation, Frontier Alaska, Mokulele Airlines і PenAir[39]. Отримання статусу «MVP» і «MVP Gold» автоматично дають право на використання вищих привілеїв програми «Mileage Plan»[40].

Бонусна програма не передбачає членських внесків, вступ до неї відбувається автоматично при досягненні пасажиром певного нальоту протягом 24-х останніх місяців. Більш того, якщо протягом дев'яти місяців після набрання пасажира в «Mileage Plan» їм не накопичується необхідних миль польотів або протягом 24-х місячного періоду не відбувається польотів взагалі, членство в бонусній програмі автоматично анулюється[41].

MVP і MVP Gold ред.

Програми «MVP» і «MVP Gold» є бонусними програмами заохочення часто літаючих пасажирів вищого рівня і засновані на розрахунках польотів пасажирів протягом останнього календарного року. У числі стандартних привілеїв пасажири — члени програм «MVP» і «MVP Gold» не сплачують вступні внески в «Board Room», мають повні привілеї бонусної програми «Mileage Plan», що нараховуються додаткові милі, безкоштовні польоти, пріоритети на реєстрацію квитків і посадці в літак і можливість поліпшення класу перельоту[42].

MVP ред.

Пасажир досягає статусу «MVP» у разі накопичення ним 20 тисяч миль на рейсах Horizon Air і Alaska Airlines, або 25 тисяч миль на рейсах Horizon Air, Alaska Airlines, American Airlines, Delta Air Lines, KLM, Air France, LAN Airlines і Northwest Airlines, або іншими комбінаціями польотів на рейсах авіакомпаній, з якими у холдингу Alaska Air Group укладені партнерські код-шерінгові угоди. Пасажири-власники статусу «MVP» за 48 годин до вильоту мають право поліпшити клас комфортності польоту з економічного до першого класу за рахунок накопичених миль в бонусних програмах.

MVP Gold ред.

Золотий статус «MVP Gold» присвоюється пасажирам при накопиченні 40 тисяч миль на рейсах Horizon Air і Alaska Airlines, або 50 тисяч миль на рейсах Horizon Air, Alaska Airlines, American Airlines, Delta Air Lines, KLM, Air France, LAN Airlines, Northwest Airlines, або 60 польотів в одному напрямку, або іншими варіантами в комбінації з бонусною програмою «Mileage Plan». Членство в «MVP Gold» дає право на 100%-ний бонус у додаткових милях, пріоритет на реєстрації в Перший клас, пріоритетне право на посадку у літаки Horizon Air і Alaska Airlines. Пасажири, що мають статус «MPV Gold», можуть підвищити клас обслуговування свого квитка з Y, S, B, M, H до рівня Першого класу в будь-який час, до більш низьких рівнів — за 72 години до вильоту свого рейсу. Протягом 12 місяців власникам «MVP Gold» надається 4 безкоштовних можливості підвищити клас обслуговування і для своїх знайомих, які не є членами даної програми. Бонус на 50 тисяч миль надається власникам статусу «MVP Gold», які накопичили 75 тисяч миль на рейсах вищеперелічених авіакомпаній, або пасажирам, яка вчинила даними компаніями сто польотів в один пункт призначення.

Харчування та сервіс на борту ред.

Починаючи з 1991 року на рейсах авіакомпанії подається кави Starbucks, який спочатку вариться наземною службою бортхарчування в терміналах аеропортів, потім наливають у спеціальні контейнери (термоси) і завантажується в літаки[43]. Крім кави пасажирам пропонуються безкоштовні пиво, вино[44] і лимонад виробництва компанії Jones Soda, підсолоджений концентратом цукрового очерету замість оригінального кукурудзяного сиропу, що відрізняється високим вмістом фруктози[45].

На відміну від свого партнера, авіакомпанії Alaska Airlines, Horizon Air не планує вводити на своїх рейсах послуги бездротового доступу в мережу Інтернет[46].

Авіаподії і нещасні випадки ред.

  • 2 травня 1986 року, літак Fairchild Metroliner, що прямував регулярним рейсом з Юджина (Орегон) у Портленд був захоплений терористом. Лайнер здійснив посадку в Хіллсборо для дозаправки, під час виконання якої пілот викликав співробітників ФБР[47].
  • 15 квітня 1988 року, рейс 2658 Сіетл-Спокан, літак de Havilland Dash 8-100 (реєстраційний номер N819PH). Після зльоту з Міжнародного аеропорту Сіетл/Такома внаслідок виробничого дефекту сталося загоряння другого двигуна (права сторона) літака. При спробі здійснити аварійну посадку в аеропорту Сіетла лайнер зробив грубу посадку на руліжні доріжки B7 і B9 і був майже повністю зруйнований. Незважаючи на вкрай важкі пошкодження літака з 37 пасажирів і трьох членів екіпажу ніхто не загинув, четверо людей отримали серйозні травми[48][49].
  • 23 травня 1990 року. У кабіні літака Fairchild Metroliner III, що здійснював регулярний рейс з Портленда в Сіетл, вилетів пасажирський ілюмінатор. Інцидент стався на висоті 4300 метрів над містом Олімпія, штат Вашингтон. Літак здійснив посадку в аеропорту Сіетла, одного пасажира (який частково був витягнутий декомпресією в ілюмінатор) довелося доставити в місцеву лікарню з незначними травмами[50][51].

Див. також ред.

  • Alaska Air Group — головний холдинг
  • Alaska Airlines — партнерська по холдингу авіакомпанія

Примітки ред.

  1. ↑ IOSA Operational Safety Audit. International Air Transport Association. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 22 жовтня 2008.
  2. ↑ «Media Contacts: Alaska Airlines [Архівовано 2012-08-09 у Wayback Machine.], „ Alaska Airlines
  3. ↑ “TOP INDUSTRIES [Архівовано 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.].
  4. ↑ «City of SeaTac Zoning [Архівовано 25 березня 2009 у Wayback Machine.].
  5. ↑ Endicott 2001, p. 32
  6. ↑ Endicott 2001, p. 52
  7. ↑ Endicott 2001, pg. 119—125
  8. ↑ Associated Press (13 вересня 1983). Horizon buys Utah airline. Spokane Chronicle[en]. Google News Archives[en]. Процитовано 15 вересня 2009.
  9. ↑ Endicott 2001, p. 141
  10. ↑ AP (30 травня 1995). Horizon Air says it plans to issue stock. Eugene Register-Guard[en]. Google News Archives. Процитовано 15 вересня 2009.
  11. ↑ Annual Report, 1985. Horizon Air. с. 1.
  12. ↑ Horizon Air orders 10 planes. Spokane Chronicle. Google News Archives. 4 вересня 1985. Процитовано 15 вересня 2009.
  13. ↑ Endicott 2001, p. 220
  14. ↑ Endicott 2001, p. 230
  15. ↑ Associated Press (1 серпня 1985). Horizon buying Cascade. Spokane Chronicle. Google News Archives. Процитовано 15 вересня 2009.
  16. ↑ Bartel, Frank. Horizon released from agreement to buy Cascade. Spokane Spokesman-Review[en]. Google News Archives. Процитовано 15 вересня 2009.
  17. ↑ Directory: World Airlines. Flight International. 3 квітня 2007. с. 91.
  18. ↑ Executive Leadership. Horizon Air Company Facts. Alaska Air Group. January 2008. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 11 жовтня 2008.
  19. ↑ Codeshare Partners. American Airlines. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 1 листопада 2008.
  20. ↑ Horizon / Northwest Airlines will soon begin coordination of services. Seattle Post-Intelligencer[en]. 16 грудня 1988. с. B6. Процитовано 11 жовтня 2008.
  21. ↑ Aircraft Information. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 14 вересня 2009.
  22. ↑ Airline fleet age - Horizon Air. Airfleets.net. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 20 вересня 2009.
  23. ↑ CH-Aviation Fleet Lists. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 19 вересня 2009.
  24. ↑ Endres, Günter G. (2001). The illustrated directory of modern commercial aircraft. Osceola, WI: MBI Pub. Co. с. 299. ISBN 0-7603-1125-0.
  25. ↑ Associated Press (2 липня 1984). Pasco to be served by jets. Spokane Chronicle. Google News Archives. Процитовано 15 вересня 2009.
  26. ↑ Gorlick, Arthur C. (16 квітня 1988). Horizon Air Began Flying in '81. Seattle Post-Intelligencer[en]. Процитовано 11 жовтня 2008.
  27. ↑ Endicott 2001, p. 94
  28. ↑ Guillen, Tomas (12 червня 1990). Faa: Window Trouble On Fairchild Planes Ongoing. The Seattle Times[en]. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 11 жовтня 2008.
  29. ↑ Song, Kyung M. (27 вересня 1999). An Airline Divided -- Horizon Air Is No Longer Tiny, And It's No Longer One Big, Happy Family, Either. The Seattle Times. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 12 жовтня 2008.
  30. ↑ Horizon Air to Cheer Home Teams: 4 Jets Painted to Honor Largest Public Universities in Oregon and Washington. Business Wire[en]. 14 грудня 2007. Процитовано 13 жовтня 2008.
  31. ↑ Horizon Air Flying Q400 with University of Washington Colors (Пресреліз). Alaska Air Group. 3 лютого 2009. Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 20 вересня 2009.
  32. ↑ Horizon Air to Fly Boise State Colors, Honoring Its 25-Year Service to City. Office of Communications and Marketing. Університет Бойсе. 18 грудня 2008. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 20 вересня 2009.
  33. ↑ Horizon Air Unveils 'Comfortably Greener' Q400 Livery. Horizon Air. 17 листопада 2009. Архів оригіналу за 20 листопада 2009. Процитовано 1 січня 2010.
  34. ↑ Fleet. Horizon Air Company Facts. Alaska Air Group. September 2009. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 20 вересня 2009.
  35. ↑ ATW Daily News. Air Transport World. 1 липня 2008. Архів оригіналу за 2 січня 2013. Процитовано 13 жовтня 2008.
  36. ↑ Dash 8 acquisition (PDF) (Пресреліз). CommutAir. 12 вересня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 16 січня 2007. Процитовано 10 лютого 2007.
  37. ↑ Board Room Locations & Hours. Alaska Air Group. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 14 вересня 2009.
  38. ↑ Board Room Membership Fees. Alaska Air Group. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 14 вересня 2009.
  39. ↑ Mileage Plan Airline Partners. Alaska Air Group. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 14 вересня 2009.
  40. ↑ Mileage Plan Program Benefits. Alaska Air Group. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 14 вересня 2009.
  41. ↑ Other Mileage Plan Information. Alaska Air Group. Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 14 вересня 2009.
  42. ↑ MVP & MVP Gold Qualification Levels and Benefits. Alaska Air Group. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 14 вересня 2009.
  43. ↑ Starbucks In Flight. The Seattle Times[en]. 17 травня 1990. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 11 жовтня 2008.
  44. ↑ Goldsmith, Philip (2008). Northern California Wine Country (вид. 2nd). Moon Handbooks. с. 402. ISBN 1-59880-078-7.
  45. ↑ Alaska Airlines, Horizon Air to Serve Jones Soda on Flights (Пресреліз). PR Newswire[en]. 12 лютого 2008. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 13 жовтня 2008.
  46. ↑ Inflight Wi-Fi. Alaska Air Group. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 7 жовтня 2009.
  47. ↑ Endicott 2001, pg. 191—194
  48. ↑ DCA88MA052. Агентство национальной безопасности на транспорте США. 24 квітня 1990. Архів оригіналу за 10 травня 2002. Процитовано 11 жовтня 2008.
  49. ↑ 18 Injured in Seattle Plane Crash. via the Associated Press. New York Times. 16 квітня 1988. Процитовано 11 жовтня 2008.
  50. ↑ Tomas, Guillen (23 травня 1990). Passenger Nearly Sucked Out Of Horizon Airliner. The Seattle Times[en]. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 11 жовтня 2008.
  51. ↑ NTSB Incident Report. Архів оригіналу за 16 травня 2003. Процитовано 12 листопада 2009.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Horizon_Air&oldid=41339170