Horizon Air Industries, Inc. (діюча, як Horizon Air)[1] — регіональна авіакомпанія Сполучених Штатів зі штаб-квартирою в Сі-Так (штат Вашингтон). Восьмий за величиною регіональний авіаперевізник США, працює в 52-х аеропортах Сполучених Штатів Америки і Канади[2][3][4].

Horizon Air
Horizon Air Logo.svg
ІАТА
QX
ІКАО
QXE
Позивний
HORIZON AIR
Тип авіакомпанія
Дата заснування 1981
Хаби Портлендський міжнародний аеропорт і Міжнародний аеропорт Сіетл — Такома
Материнська компанія Alaska Air Group
Штаб-квартира Сіетл
Сайт horizonair.com
Fairchild F27 в Міжнародному аеропорту Спокан

Horizon Air разом з магістральної авіакомпанії Alaska Airlines входить до складу авіаційного холдингу Alaska Air Group і має партнерські угоди (код-шерінг) з іншими великими авіаперевізниками США Northwest Airlines, American Airlines і Delta Air Lines.

ІсторіяРедагувати

1980-ті рокиРедагувати

Авіакомпанія Horizon Air була заснована в травні 1981 року інвестором Мілтом Култом і почала операційну діяльність 1 вересня того ж року, маючи власний флот з трьох літаків Fairchild F-27[5]. Перший регулярний рейс був запущений з Сіетла в невелике містечко Якима, а через тиждень було відкрито другий маршрут з Сіетла в Піско[6]. Головний офіс перевізника розміщувалася в старій будівлі на території аеропорту Сі-Так.

17 червня 1982 року Horizon Air придбав невелику місцеву авіакомпанію Air Oregon, керівництво обох авіакомпаній вирішило провести об'єднання двох структур, оскільки обидва перевізника втрачали сотні тисяч доларів щомісяця, конкуруючи один з одним на одних і тих же регулярних маршрутах[7]. У вересні 1983 року рада директорів Horizon Air дав згоду на придбання ще одного місцевого авіаперевізника Transwestern Airlines, що базувався в штаті Юта, після чого компанія черговий раз піддалася структурної перебудови в цілях скорочення операційних витрат і зниження дефіциту оборотних коштів[8].

Авіакомпанія взяла в мокрий лізинг реактивний літак Douglas DC-9, а в липні 1984 року придбала власний Fokker F28, який став першим реактивним літаком, що належали тільки Horizon Air[9].

У 1984 році Horizon Air в цілях отримання додаткових обігових коштів пройшла процедуру акціонування. IPO було вкрай необхідно компанії, оскільки з моменту її утворення тільки один рік було закрито з прибутком, а інші три виявилися збитковими[10]. 8 вересня 1985 року авіакомпанія підписала договір з канадською авіабудівною компанією de Havilland Canada на придбання літаків de Haviland Dash 8[11][12]. Влітку того ж року було укладено код-шерінгову угоду з магістральної авіакомпанією США United Airlines[13], яке привернуло до себе увагу керівництво іншого магістрального перевізника Alaska Airlines[14]. Наприкінці 1985 року Horizon Air уклала угоду на придбання свого головного конкурента на ринку регіональних перевезень Вашингтона — авіакомпанії Cascade Airways[15], однак на початку наступного року вийшла з цього договору в односторонньому порядку, оскільки сама була придбана авіаційним холдингом Alaska Air Group[16]. У 1988 році авіакомпанія підписала партнерську угоду з Northwest Airlines, а в наступному році отримала статус міжнародної авіакомпанії, відкривши в травні місяці регулярні рейси в Ванкувер і Вікторію на літаках Dash-8-100 і Fairchild Swearingen Metroliner.

1990-ті рокиРедагувати

 
Bombardier Q200 в Міжнародному аеропорту Сіетл/Такома, 2007 рік

На початку 1990-х років Horizon Air уклала контракт на поставку турбогвинтових пасажирських літаків Dornier 328, маючи намір замінити ними експлуатований парк Fairchild Metroliners. У період з листопада 1993 по листопад 1995 року авіакомпанія отримала 12 літаків Dornier 328, проте в 1997 році вивела їх свого флоту з причини необхідності стандартизації парку під літаки Dash-8.

2000-ті рокиРедагувати

Навесні 2007 року Horizon Air відкрила регулярні маршрути з Лос-Анджелеса і Сіетла в Санта-Троянду (Каліфорнія), для задоволення підвищеного попиту на ринку виноробної промисловості та індустрії туризму. Дані маршрути стали знаковою подією для каліфорнійського округу Сонома, не мав регулярних пасажирських рейсів в свій аеропорт протягом останніх шести років. Нові рейси виявилися настільки популярні і затребувані, що восени 2007 року авіакомпанія відкрила ще один прямий маршрут з Санта-Рози в Портленд і збільшила кількість щоденних рейсів на вже експлуатованих напрямках.

Додаткові відомостіРедагувати

Horizon Air повністю належить авіаційному холдингу Alaska Air Group. Станом на березень місяць 2007 року в авіакомпанії працювало 4040 співробітників[17][18].

Літаки авіакомпанії Horizon Air можна побачити в декількох кінофільмах, наприклад, у фільмі «Військові ігри» 1983 року і «Джорджія» 1995 року випуску.

Маршрутна мережа авіакомпаніїРедагувати

Авіакомпанія Horizon Air виконує регулярні рейси по 52-му аеропортів штатів Арізона, Каліфорнія, Айдахо, Монтана, Невада, Орегон і Вашингтон, канадські провінції Альберта, Британська Колумбія і мексиканський штат Південна Нижня Каліфорнія. Код-шерінгові угоди холдингу Alaska Air Group з великими авіаперевізниками, що дозволяють пасажирам авіакомпанії літати в міста, безпосередньо не входять до її маршрутну мережу, користуючись усіма привілеями бонусних програм холдингу[19][20].

ФлотРедагувати

 
Bombardier CRJ-700 в Міжнародному аеропорту Денвера
 
Bombardier Q400 в лівреї 25-річчя авіакомпанії Air Horizon
 
Bombardier CRJ-700 у тематичній лівреї Університету штату Орегон, Міжнародний аеропорт Портленд

Станом на вересень 2009 року авіакомпанія Horizon Air експлуатує повітряний флот з 55 вузькофюзеляжних літаків з пасажирськими салонами з одного економічного класу[21]:

Флот авіакомпанії Air Horizon
Тип літака Всього Замовлено Пасажирів Маршрути Примітки
Bombardier Q400 52 2 76
Embraer E175 0 33 76 Постачання почнуться в Березні 2017 року.

Середній вік повітряних суден авіакомпанії на вересень 2009 року становив 6,1 років[22].

Літак CRJ-700 являє собою 70-місцевий реактивний низькоплан, De Havilland Canada Dash 8 — 74 або 76-місцевий турбогвинтовий високоплан, всі салони обладнані пасажирськими сидіннями з шкіряною оббивкою. У 2008 році авіакомпанія переклала невиконані в строк замовлення на поставку CRJ-700 на замовлення літаків Q400.

Історія повітряного флоту компаніїРедагувати

Horizon Air експлуатувала або експлуатує в даний час наступні типи повітряних суден (перераховані в алфавітному порядку):

Лівреї літаківРедагувати

Спочатку дизайн лівреї літаків авіакомпанії включав в себе малюнок заходу сонця на морському узбережжі зі стилізованим написом «Horizon» («Горизонт»). В даний час лівреї повітряних суден за своєю стилістикою схожі з лівреями партнерської по холдингу авіакомпанії Alaska Airlines, виключення становлять горизонтальні смуги (темно-червоні у Horizon Air в порівнянні з синіми у Alaska Airlines) і зображення на вертикальному стабілізаторі, що містять стилізований малюнок сонця, замість зображення корінного жителя Аляски у Alaska Airlines. Розроблені і використовуються шість спеціальних дизайнів, чотири з яких несуть літаки CRJ-700 і дві — лайнери Q400. У кількох літаків Dash-8 поряд з переднім лівим виходом друкованими літерами намальовані назви основних аеропортів маршрутній мережі авіакомпанії.

Спеціальні лівреїРедагувати

Чотири лайнера CRJ-700, які раніше працювали під брендом Frontier JetExpress, пофарбовані в спеціальні колірні схеми чотирьох вищих навчальних закладів: Орегонського університету, Університету штату Орегон, Вашингтонського університету та Університету штату Вашингтон[30].

Чотири літака Q400 також несуть на собі спеціальні дизайни ліврей:

  • реєстраційний номер N425QX — дизайн, розроблений до 25-річчя утворення авіакомпанії Horizon Air і включає в себе яскраве забарвлення з серпантином і конфетті;
  • реєстраційний номер N435QX — під стиль Вашингтонського університету[31];
  • реєстраційний номер N437QZ — в кольоровій гамі Університету Бойсе, створеної в честь 25-річного ювілею університету[32];
  • реєстраційний номер N439QX — оригінальна забарвлення літака з написом «Comfortably Greener», покликана підкреслити економію витрат у використанні літаків Q400 порівняно з іншими регіональними реактивними лайнерами[33].

Плани авіакомпаніїРедагувати

Керівництво Horizon Air планує до 2012 року вивести з експлуатації реактивні літаки CRJ-700 (в тому числі і ті дев'ять одиниць, які повернуться з оренди в авіакомпанії Frontier JetExpress) і замінити їх турбогвинтовими лайнерами Q400. Літаки Q200 вже зняті з експлуатації та передані в регіональну авіакомпанію CommutAir[34][35][36].

Послуги і сервісРедагувати

Зали очікування Board RoomРедагувати

Авіаційний холдинг Alaska Air Group використовує власну торгову марку «Board Room» для позначення власних залів очікування в аеропортах. В даний час зали «Board Room» розташовані у шести аеропортах західного узбережжя: Анкориджі, Лос-Анджелесі, Портленді, Сан-Франциско, Сіетлі та Ванкувері. Пасажири — члени програми «Board Room» можуть використовувати сервіс програми «SKY CLUB» авіакомпанії Delta Air Lines в аеропортах по всій країні[37]. Умови вступу в програму «Board Room» перебувають в досить широкому діапазоні вибору: від одноденного сервісу, разова ціна за яким становить 30 доларів США, до 850 доларів за безперервне членство в програмі протягом трьох років. Пасажири, що мають статус «MVP» (див. нижче) отримують 50% знижку на тарифи вступу в програму «Board Room», а пасажири зі статусом «MVP Gold» зовсім звільняються від вступних внесків в даній програмі. Тим не менш, обидві категорії привілейованих пасажирів не звільняються від щорічних членських внесків[38].

Програма Mileage PlanРедагувати

Холдинг Alaska Air Group має власну бонусну програму заохочення часто літаючих пасажирів «Mileage Plan», що поширюється на авіакомпанії Alaska Airlines і Horizon Air холдингу, а також на пасажирів авіакомпаній-членів глобальних авіаційних альянсів Oneworld (American Airlines, British Airways, Cathay Pacific, LAN Airlines, Qantas), SkyTeam (Air France, Delta Air Lines, Northwest Airlines), а також на пасажирів компаній Air Pacific, Era Aviation, Frontier Alaska, Mokulele Airlines і PenAir[39]. Отримання статусу «MVP» і «MVP Gold» автоматично дають право на використання вищих привілеїв програми «Mileage Plan»[40].

Бонусна програма не передбачає членських внесків, вступ до неї відбувається автоматично при досягненні пасажиром певного нальоту протягом 24-х останніх місяців. Більш того, якщо протягом дев'яти місяців після набрання пасажира в «Mileage Plan» їм не накопичується необхідних миль польотів або протягом 24-х місячного періоду не відбувається польотів взагалі, членство в бонусній програмі автоматично анулюється[41].

MVP і MVP GoldРедагувати

Програми «MVP» і «MVP Gold» є бонусними програмами заохочення часто літаючих пасажирів вищого рівня і засновані на розрахунках польотів пасажирів протягом останнього календарного року. У числі стандартних привілеїв пасажири — члени програм «MVP» і «MVP Gold» не сплачують вступні внески в «Board Room», мають повні привілеї бонусної програми «Mileage Plan», що нараховуються додаткові милі, безкоштовні польоти, пріоритети на реєстрацію квитків і посадці в літак і можливість поліпшення класу перельоту[42].

MVPРедагувати

Пасажир досягає статусу «MVP» у разі накопичення ним 20 тисяч миль на рейсах Horizon Air і Alaska Airlines, або 25 тисяч миль на рейсах Horizon Air, Alaska Airlines, American Airlines, Delta Air Lines, KLM, Air France, LAN Airlines і Northwest Airlines, або іншими комбінаціями польотів на рейсах авіакомпаній, з якими у холдингу Alaska Air Group укладені партнерські код-шерінгові угоди. Пасажири-власники статусу «MVP» за 48 годин до вильоту мають право поліпшити клас комфортності польоту з економічного до першого класу за рахунок накопичених миль в бонусних програмах.

MVP GoldРедагувати

Золотий статус «MVP Gold» присвоюється пасажирам при накопиченні 40 тисяч миль на рейсах Horizon Air і Alaska Airlines, або 50 тисяч миль на рейсах Horizon Air, Alaska Airlines, American Airlines, Delta Air Lines, KLM, Air France, LAN Airlines, Northwest Airlines, або 60 польотів в одному напрямку, або іншими варіантами в комбінації з бонусною програмою «Mileage Plan». Членство в «MVP Gold» дає право на 100%-ний бонус у додаткових милях, пріоритет на реєстрації в Перший клас, пріоритетне право на посадку у літаки Horizon Air і Alaska Airlines. Пасажири, що мають статус «MPV Gold», можуть підвищити клас обслуговування свого квитка з Y, S, B, M, H до рівня Першого класу в будь-який час, до більш низьких рівнів — за 72 години до вильоту свого рейсу. Протягом 12 місяців власникам «MVP Gold» надається 4 безкоштовних можливості підвищити клас обслуговування і для своїх знайомих, які не є членами даної програми. Бонус на 50 тисяч миль надається власникам статусу «MVP Gold», які накопичили 75 тисяч миль на рейсах вищеперелічених авіакомпаній, або пасажирам, яка вчинила даними компаніями сто польотів в один пункт призначення.

Харчування та сервіс на бортуРедагувати

Починаючи з 1991 року на рейсах авіакомпанії подається кави Starbucks, який спочатку вариться наземною службою бортхарчування в терміналах аеропортів, потім наливають у спеціальні контейнери (термоси) і завантажується в літаки[43]. Крім кави пасажирам пропонуються безкоштовні пиво, вино[44] і лимонад виробництва компанії Jones Soda, підсолоджений концентратом цукрового очерету замість оригінального кукурудзяного сиропу, що відрізняється високим вмістом фруктози[45].

На відміну від свого партнера, авіакомпанії Alaska Airlines, Horizon Air не планує вводити на своїх рейсах послуги бездротового доступу в мережу Інтернет[46].

Авіаподії і нещасні випадкиРедагувати

  • 2 травня 1986 року, літак Fairchild Metroliner, що прямував регулярним рейсом з Юджина (Орегон) у Портленд був захоплений терористом. Лайнер здійснив посадку в Хіллсборо для дозаправки, під час виконання якої пілот викликав співробітників ФБР[47].
  • 15 квітня 1988 року, рейс 2658 Сіетл-Спокан, літак de Havilland Dash 8-100 (реєстраційний номер N819PH). Після зльоту з Міжнародного аеропорту Сіетл/Такома внаслідок виробничого дефекту сталося загоряння другого двигуна (права сторона) літака. При спробі здійснити аварійну посадку в аеропорту Сіетла лайнер зробив грубу посадку на руліжні доріжки B7 і B9 і був майже повністю зруйнований. Незважаючи на вкрай важкі пошкодження літака з 37 пасажирів і трьох членів екіпажу ніхто не загинув, четверо людей отримали серйозні травми[48][49].
  • 23 травня 1990 року. У кабіні літака Fairchild Metroliner III, що здійснював регулярний рейс з Портленда в Сіетл, вилетів пасажирський ілюмінатор. Інцидент стався на висоті 4300 метрів над містом Олімпія, штат Вашингтон. Літак здійснив посадку в аеропорту Сіетла, одного пасажира (який частково був витягнутий декомпресією в ілюмінатор) довелося доставити в місцеву лікарню з незначними травмами[50][51].

Див. такожРедагувати

  • Alaska Air Group — головний холдинг
  • Alaska Airlines — партнерська по холдингу авіакомпанія

ПриміткиРедагувати

  1. IOSA Operational Safety Audit. International Air Transport Association. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 22 жовтня 2008. 
  2. «Media Contacts: Alaska Airlines [Архівовано 2012-08-09 у Wayback Machine.], „ Alaska Airlines
  3. TOP INDUSTRIES [Архівовано 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.].
  4. «City of SeaTac Zoning [Архівовано 25 березня 2009 у Wayback Machine.] .
  5. Endicott 2001, p. 32
  6. Endicott 2001, p. 52
  7. Endicott 2001, pg. 119—125
  8. Associated Press (13 вересня 1983). Horizon buys Utah airline. Spokane Chronicle[en] (Google News Archives[en]). Процитовано 15 вересня 2009. 
  9. Endicott 2001, p. 141
  10. AP (30 травня 1995). Horizon Air says it plans to issue stock. Eugene Register-Guard[en] (Google News Archives). Процитовано 15 вересня 2009. 
  11. Annual Report, 1985. Horizon Air. с. 1. 
  12. Horizon Air orders 10 planes. Spokane Chronicle (Google News Archives). 4 вересня 1985. Процитовано 15 вересня 2009. 
  13. Endicott 2001, p. 220
  14. Endicott 2001, p. 230
  15. Associated Press (1 серпня 1985). Horizon buying Cascade. Spokane Chronicle (Google News Archives). Процитовано 15 вересня 2009. 
  16. Bartel, Frank. Horizon released from agreement to buy Cascade. Spokane Spokesman-Review[en] (Google News Archives). Процитовано 15 вересня 2009. 
  17. Directory: World Airlines. Flight International. 3 квітня 2007. с. 91. 
  18. Executive Leadership. Horizon Air Company Facts. Alaska Air Group. January 2008. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 11 жовтня 2008. 
  19. Codeshare Partners. American Airlines. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 1 листопада 2008. 
  20. Horizon / Northwest Airlines will soon begin coordination of services. Seattle Post-Intelligencer[en]. 16 грудня 1988. с. B6. Процитовано 11 жовтня 2008. 
  21. Aircraft Information. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 14 вересня 2009. 
  22. Airline fleet age - Horizon Air. Airfleets.net. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 20 вересня 2009. 
  23. CH-Aviation Fleet Lists. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 19 вересня 2009. 
  24. Endres, Günter G. (2001). The illustrated directory of modern commercial aircraft. Osceola, WI: MBI Pub. Co. с. 299. ISBN 0-7603-1125-0. 
  25. Associated Press (2 липня 1984). Pasco to be served by jets. Spokane Chronicle (Google News Archives). Процитовано 15 вересня 2009. 
  26. Gorlick, Arthur C. (16 квітня 1988). Horizon Air Began Flying in '81. Seattle Post-Intelligencer[en]. Процитовано 11 жовтня 2008. 
  27. Endicott 2001, p. 94
  28. Guillen, Tomas (12 червня 1990). Faa: Window Trouble On Fairchild Planes Ongoing. The Seattle Times[en]. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 11 жовтня 2008. 
  29. Song, Kyung M. (27 вересня 1999). An Airline Divided -- Horizon Air Is No Longer Tiny, And It's No Longer One Big, Happy Family, Either. The Seattle Times. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 12 жовтня 2008. 
  30. Horizon Air to Cheer Home Teams: 4 Jets Painted to Honor Largest Public Universities in Oregon and Washington. Business Wire[en]. 14 грудня 2007. Процитовано 13 жовтня 2008. 
  31. Horizon Air Flying Q400 with University of Washington Colors (пресреліз). Alaska Air Group. 3 лютого 2009. Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 20 вересня 2009. 
  32. Horizon Air to Fly Boise State Colors, Honoring Its 25-Year Service to City. Office of Communications and Marketing. Университет Бойсе. 18 грудня 2008. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 20 вересня 2009. 
  33. Horizon Air Unveils 'Comfortably Greener' Q400 Livery. Horizon Air. 17 листопада 2009. Архів оригіналу за 20 листопада 2009. Процитовано 1 січня 2010. 
  34. Fleet. Horizon Air Company Facts. Alaska Air Group. September 2009. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 20 вересня 2009. 
  35. ATW Daily News. Air Transport World. 1 липня 2008. Архів оригіналу за 2 січня 2013. Процитовано 13 жовтня 2008. 
  36. Dash 8 acquisition (PDF) (пресреліз). CommutAir. 12 вересня 2006. Архів оригіналу за 16 січня 2007. Процитовано 10 лютого 2007. 
  37. Board Room Locations & Hours. Alaska Air Group. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 14 вересня 2009. 
  38. Board Room Membership Fees. Alaska Air Group. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 14 вересня 2009. 
  39. Mileage Plan Airline Partners. Alaska Air Group. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 14 вересня 2009. 
  40. Mileage Plan Program Benefits. Alaska Air Group. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 14 вересня 2009. 
  41. Other Mileage Plan Information. Alaska Air Group. Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 14 вересня 2009. 
  42. MVP & MVP Gold Qualification Levels and Benefits. Alaska Air Group. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 14 вересня 2009. 
  43. Starbucks In Flight. The Seattle Times[en]. 17 травня 1990. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 11 жовтня 2008. 
  44. Goldsmith, Philip (2008). Northern California Wine Country (вид. 2nd). Moon Handbooks. с. 402. ISBN 1-59880-078-7. 
  45. Alaska Airlines, Horizon Air to Serve Jones Soda on Flights (пресреліз). PR Newswire[en]. 12 лютого 2008. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 13 жовтня 2008. 
  46. Inflight Wi-Fi. Alaska Air Group. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 7 жовтня 2009. 
  47. Endicott 2001, pg. 191—194
  48. DCA88MA052. Агентство национальной безопасности на транспорте США. 24 квітня 1990. Архів оригіналу за 10 травня 2002. Процитовано 11 жовтня 2008. 
  49. 18 Injured in Seattle Plane Crash. via the Associated Press (New York Times). 16 квітня 1988. Процитовано 11 жовтня 2008. 
  50. Tomas, Guillen (23 травня 1990). Passenger Nearly Sucked Out Of Horizon Airliner. The Seattle Times[en]. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 11 жовтня 2008. 
  51. NTSB Incident Report. Архів оригіналу за 16 травня 2003. Процитовано 12 листопада 2009. 

ПосиланняРедагувати