Пінон новозеландський

вид птахів
(Перенаправлено з Hemiphaga novaeseelandiae)
Hemiphaga novaeseelandiae
Hemiphaga novaeseelandiae -Nga Manu Nature Reserve, New Zealand-8.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Euraryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Hemiphaga
(Bonaparte, 1854)
Вид: Пінон новозеландський
Біноміальна назва
Hemiphaga novaeseelandiae
(Gmelin, 1789)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Hemiphaga novaeseelandiae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Hemiphaga novaeseelandiae
EOL logo.svg EOL: 1049942
ITIS logo.svg ITIS: 177395
IUCN logo.svg МСОП: 22727557
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 262124
Fossilworks: 143810
New Zealand Pigeon Southstar 01.jpg

Пінон новозеландський[1] (Hemiphaga novaeseelandiae) — вид голубових, поширений у Новій Зеландії.

ПоширенняРедагувати

Ендемік Нової Зеландії. Спочатку зустрічався в низинних лісах. Сьогодні також зустрічається в клаптях кущів на орних землях, в садах і парках міста.

ПоведінкаРедагувати

Основною їжею є ягоди. В кінці зими, коли мало або зовсім немає ягід, слугують їжею також листя і пагони рослин.

ВідтворенняРедагувати

Розмноження зазвичай відбувається навесні або на початку літа. Яйця особливо довгі, вузькі і білі. Самиця висиджує яйця ніч і ранок, самець бере з полудня до вечора. Пташеня живуть у гнізді 36 днів.

МорфологіяРедагувати

Має розмір голуба. Тіло товсте, хвіст довгий, голова невелика. Статевий диморфізм виражений слабко. Оперення голови, шиї і грудей відтінків зеленого. Живіт, боки і підхвістя білі. Підкрилля та хвіст від темно-сірого до сланцево-чорного.

ПриміткиРедагувати

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

ДжерелаРедагувати

  • BirdLife International 2012. Hemiphaga novaeseelandiae
  • David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
  • Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996