Відкрити головне меню

Hawker Siddeley HS 121 TridentТрайдент», інше позначення D.H.121) — британський реактивний авіалайнер для ліній малої та середньої протяжності. Розроблено підприємством «Де Хевіленд», серійно вироблявся підприємством «Хокер-Сіддлі» в середині 1960-х — початку 1970-х. Випуск склав 117 літаків в п'яти модифікаціях. Літак був обладнаний вельми передовою для свого часу авіонікою і став першим авіалайнером, здатним виконати повністю автоматичну посадку (з 1965 року в оціночному режимі, а з 1966 — і на регулярних рейсах). Наступний лайнер («Локхід Трістар») був допущений до автоматичних посадок лише в середині 70-х років.

D.H.121/HS 121 Trident
D.H.121/HS 121 Trident
Тип пасажирський літак
Розробник de Havilland
Виробник Hawker Siddeley
Головний конструктор C. T. Wilkins
Перший політ 9 січня 1962
Початок експлуатації 11 березня 1964
Основні експлуатанти British Airways
Інші експлуатанти CAAC
Cyprus Airways

Основними експлуатантами літака були авіакомпанії «British European Airways», «British Airways», «CAAC», «Cyprus Airways». Літак був виведений з експлуатації на лініях «Бритіш Ейрвейз» на початку — середині 1980-х. У Китаї літаки «Трайдент» авіакомпанії «Ейр Чайна» експлуатувалися до 1990-х років.

РозробкаРедагувати

У липні 1956 року, авіакомпанія «British European Airways» оголосила конкурс на розробку ближньо- і середньомагістрального реактивного пасажирського авіалайнера другого покоління. До літака пред'являлися такі вимоги: швидкість 975-990 км/год, пасажиромісткість 70 осіб при дальності порядку 1600 км і маса близько 46 т; літак повинен був мати можливість експлуатації з ВПП довжиною 1800 м і мати більше двох двигунів.

Прототип D.H.121, запропонований компанією «de Havilland», був обраний «British European Airways», як переможець конкурсу в лютому 1958 року. Прототип мав три двигуна (кожний зі своєю автономною гідравлічною системою), що задовольняло вимогам конкурсу, пасажиромісткість 111-140 осіб, і дальність до 3330 км.

Згодом, однак, по ряду причин (переважно маркетингового плану), замовник змінив свої вимоги в бік зменшення потрібних характеристик літака. Остаточний варіант літака отримав пасажиромісткість 75-90 осіб, дальність до 1500 км, масу 48 тонн. У такій конфігурації 24 серпня 1959, 24 перших екземпляри машини були замовлені компанією «British European Airways». Назва «Трайдент» (тризуб) було оприлюднено на авіасалоні в Фарнборо у вересня 1960 року і відображало трьохдвигунну конфігурацію літака та гідравлічну систему з потрійним резервуванням.

Наприкінці 1950-х років укрупнення та злиття провідних британських авіабудівних компаній призвело, зокрема, до поглинання «de Havilland» компанією «Hawker Siddeley». В серійному випуску літака було присвоєно позначення «Hawker Siddeley HS 121 Trident».

Конструкція літакаРедагувати

Літак «Trident» був виконаний за схемою суцільнометалевого низькоплана із стріловидним (35 °) крилом, і трьома двигунами «Rolls-Royce Spey» в задній частині фюзеляжу (два з них з боків фюзеляжу, третій — в хвостовій частині з повітряним живленням від S-подібного воздуховода із заборником біля кіля). В одній з модифікацій встановлювався додатковий четвертий двигун (бустер) з окремим повітрозабірником.

 
Кабіна Trident 2E: на штурвалах — помаранчеві таблички «англ. Triplex autoland fitted» (система автоматичної посадки), в центрі — рухома карта
 
Trident 3B (G-AWZK).

Літак був одним з найшвидших дозвукових авіалайнерів, регулярно виконуючи рейси з крейсерською швидкістю 965 км/год. Допустима швидкість зниження в штатних умовах була встановлена в 23 м/с; за необхідності аварійного зниження малася рідкісна для комерційних літаків можливість включати реверс тяги в повітрі (модель 1С) — та використовувати реверс (на повній його потужності) аж до торкання та повної зупинки літака на смузі, що значно скорочувало пробіг.

Приладове обладнання літака було вельми досконалим для свого часу і включало в себе систему автоматичної («сліпої») посадки. Система володіла можливістю автоматичного керування літаком на всіх стадіях посадки (підхід до ЗПС, вирівнювання, торкання, відхід зі смуги на руліжну доріжку). Перша посадка в такому режимі була виконана 10 червня 1965, а перша така посадка в умовах нульової видимості на регулярному пасажирському рейсі — 4 листопада 1966.

Можливість сліпої посадки була особливо важлива у Великій Британії, де в аеропортах часті тумани. З появою літаків «Trident» аеропорти, обладнані системою ILS, отримали можливість приймати ці літаки незалежно від видимості в аеропорту.

Серед інших нововведень в приладовому обладнанні, на літаку (в кабіні пілотів) була встановлена рухома карта, на якій відображалася траса польоту та поточне положення літака (обчислюване з даних курсу польоту та показань доплеровської навігаційної системи).

ЕксплуатаціяРедагувати

Основні виробничі серіїРедагувати

Trident 1C — перша серія для British European Airways, побудовано 24;

Trident 1E — модель із збільшеною пасажиромісткістю, поліпшеними двигунами, були встановлені предкрилки. Побудовано 15;

Trident 2E — аналогічна моделі 1Е, із встановленою системою автоматичної посадки Triplex, побудовано 50;

Trident 3B — подовжений варіант 2Е, із збільшеною пасажиромісткістю до 180 пасажирів, з додатковим двигуном 1 RB.162, побудовано 26;

Super Trident 3B — із збільшеною на 692 км дальністю, побудовано 2

Льотно-технічні характеристики (модифікація 2Е)Редагувати

  • Екіпаж: 3
  • Пасажиромісткість: 115
  • Довжина: 35 м
  • Розмах крил 28,9 м
  • Висота: 8,3 м
  • Маса порожнього: 33 475 кг
  • Максимальна злітна маса: 64 636 кг
  • Силова установка: 3 × Rolls-Royce RB.163-25 Spey 512, тяга 53,1 Кн кожний
  • Крейсерська швидкість: 959 км/год
  • Дальність: 4345 км
  • Практична стеля: до 11 000 м.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Green, William. The Observer's Book of Aircraft. London: Frederick Warne & Co. Ltd., 1976. ISBN 0-7232-1553-7.
  • Jackson, A.J.British Civil Aircraft since 1919, Volume 2. London: Putnam, 1973. ISBN 0-370-10107-X.
  • Jerram, Michael and Cliff Barnet.Illustrated International Aircraft Guide 6: General Aviation.London: Phoebus Publishing Co., 1981. No ISBN.
  • Munson, Kenneth.Civil Airliners since 1946.London: Blandford Press, 1967.
  • Taylor, Michael J.H., ed.Janes's Encyclopedia of Aviation, Vol. 2.Danbury, Connecticut: Grolier Educational Corporation, 1980. ISBN 0-7106-0710-5.
  • Varley, Helen, ed.The Air Traveller's Handbook: The Complete Guide to Air Travel, Airplanes and Airports. London: Fireside Book, 1998. ISBN 0-671-24393-8.
  • Winchester, Jim, ed. "Hawker Siddeley Trident."Civil Aircraft. Kent, UK: The Grange, 2004. ISBN 1-84013-642-1.

ПосиланняРедагувати