HSK Orion (HSK1 (Handelsstörkreuzer 1), «Schiff 36») — німецький допоміжний крейсер Крігсмаріне періоду Другої світової війни.

Оріон • Курмарк • Гектор
Orion • Kurmark • Hektor
Kurmark. 1930
Служба
Тип/клас Допоміжний крейсер
Держава прапора
Корабельня Blohm & Voss, Гамбург
Спущено на воду 27 березня 1930
Введено в експлуатацію як допоміжний крейсер 9 грудня 1939
Статус 4 травня 1945 затоплений
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 15.700 т
Довжина 148 м
Ширина 18,6 м
Осадка макс. 8,2 м
Технічні дані
Рухова установка 4 котли, 1 турбіна
Гвинти 1
Потужність 6.200 к.с. (4.560 кВт)
Швидкість max. 14 вуз. (26 км/год.)
Екіпаж 376 чол.
Озброєння
Артилерія 6 × 150 мм L/45 (1.800 набоїв)

1 × 75 мм L/35 2 × 37 мм L/50 (4.000 набоїв) 5 × 20 мм L/65 (6.000 набоїв)

Торпедно-мінне озброєння 6 × ТА ⌀ 533 мм • 228 морських мін
Авіація Arado Ar 196

Історія ред.

Корабель «Kurmark» збудували на корабельні Blohm & Voss Гамбургу для Hapag[de]. 1939 його реквізували для Крігсмаріне під позначенням «Корабель 36», а 9 грудня 1939 завершили перебудову і включили до допоміжних крейсерів під позначенням «Оріон» HSK 1. У Royal Navy його позначили Рейдер А (англ. Raider A). 6 квітня 1940 він покинув Німеччину під командуванням Курта Вайгера і направився до південної Атлантики. У березні 1940 перейшов до Тихого океану. У червні 1940 біля Окленду поставив міни, на яких підірвалось декілька кораблів. В Індійському океані затопив 4 кораблі. У жовтні 1940 разом з рейдером «Komet» потопив ще 7 кораблів. За наступні 6 місяців в Індійському океані потопив лише 1 корабель в липні 1941, після чого 23 серпня 1941 зайшов до Бордо. За 510 днів «Оріон» пройшов 127 337 миль, затопивши 10 кораблів тоннажем 62 915 брт і разом з «Комет» тоннажем 21 125 брт — найбільше з усіх німецьких рейдерів.

Корабель перейменували на «Hektor» і використовували до 1944 як навчальний артилерійський корабель. у січня 1945 йому повернули назву «Оріон» і використовували для евакуації біженців з Східної Пруссії до основної частини Німеччини і Данії. У 16 рейсі до Копенгагену 4 травня 1945 він зокрема перевозив екіпаж лінійного корабля SMS Schlesien. Біля Свінемюнде був розбомблений і затоплений 51 мінно-торпедний полк[ru]. Завдяки близькості до берега з 4000 осіб на кораблі врятувалось 150 осіб.

Надводні частини корабля були забрані до 1952 на металобрухт, а 26 травня 1956 норвезький корабель, що йшов з Мурманська до Щецина з вантажем суперфосфату наштовхнувся на днище «Оріона» і затонув.

Джерела ред.

  • Hans H. Hildebrand, Albert Röhr, Hans-Otto Steinmetz: Die deutschen Kriegsschiffe: Biographien — ein Spiegel der Marinegeschichte von 1815 bis zur Gegenwart. Koehlers Verlagsgesellschaft, Herford (нім.)
  • Jürgen Rohwer, Gerhard Hümmelchen: Chronik des Seekrieges 1939—1945. Manfred Pawlak VerlagsGmbH, Herrsching 1968, ISBN 3-88199-0097 (нім.)
  • Reinhart Schmelzkopf: Die deutsche Handelsschiffahrt 1919—1939. Verlag Gerhard Stalling, Oldenburg, ISBN 3 7979 1847 X (нім.)
  • Kurt Weyer, Hans-Jürgen Ehrlich: Vagabunden auf See — Die Kriegsfahrt des Hilfskreuzers Orion 1940/41, 1953 (нім.)

Посилання ред.

Примітки ред.