HMS Vivacious (D36)
«Вівейшос» (англ. HMS Vivacious (D36) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Адміралті» типу «V» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Першої та Другої світових війн.
| «Вівейшос» | ||
|---|---|---|
| HMS Vivacious (D36) | ||
 | ||
| Британський есмінець «Вівейшос». 1918 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець «Адміралті» типу «V» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Королівський ВМФ Великої Британії
| |
| На честь | єдиний корабель флоту на ім'я «Вівейшос» | |
| Корабельня | Yarrow & Company, Глазго | |
| Замовлено | 30 червня 1916 | |
| Закладено | 3 листопада 1916 | |
| Спущено на воду | 13 листопада 1917 | |
| Введено в експлуатацію | 29 грудня 1917 | |
| На службі | 1917–1947 | |
| Статус | 4 березня 1947 року проданий на металобрухт | |
| Нагороди | 7 бойових відзнак[Прим. 1][1] | |
| Бойовий досвід | Перша світова війна Громадянська війна в Росії * Операції ВМФ Великої Британії на Балтиці Друга світова війна Битва за Атлантику Дюнкерська евакуація Операція «Цербер» Кампанія в Арктиці * Арктичні конвої ** Конвой RA 52 ** Конвой RA 53 Нормандська операція | |
| Ідентифікація | ||
| Девіз | «Хвіст пістолетом» (лат. Sursum caudus) | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 272 т (стандартна) 1 339 т (повна) | |
| Довжина | 91,4 м | |
| Ширина | 8,2 м | |
| Осадка | 2,7 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Brown-Curtis 3 × парових котли Admiralty | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 27 000 к.с. | |
| Швидкість | 34 вузли (63 км/год) | |
| Дальність плавання | 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів 900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузла | |
| Екіпаж | 110 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 × 102-мм гармати QF 4 inch Mk V в установках P Mk.I | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 (2 × 2) × 533-мм торпедних апарати | |
| Зенітне озброєння | 1 × 76-мм гармати QF 12-pounder 12 cwt 2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2 Mk.II | |
«Вівейшос» був закладений 3 листопада 1916 року на верфі компанії Yarrow & Company у Глазго. 13 листопада 1917 року він був спущений на воду, а 29 грудня 1917 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Корабель брав участь у бойових діях на морі в Першій та Другій світових війнах. У роки Другої світової переважно бився в Атлантиці, біля берегів Франції, Англії та Норвегії, супроводжував арктичні конвої. За проявлену мужність та стійкість у боях відзначений сьома бойовими нагородами[1].
Історія служби ред.
«Вівейшос» прибув на службу в останні місяці Першої світової війни. У 1919 році брав участь у британській кампанії в Балтійському морі проти більшовицьких сил під час Громадянської війни в Росії.
31 травня 1919 року есмінець разом з крейсерами «Клеопатра», «Драгон», «Галатея», есмінцями «Воллес», «Вояджер», «Райнек», «Версатайл», «Ванесса», «Волкер» та двома підводними човнами, патрулювали поблизу острову Сескар, коли з'явилися більшовицький есмінець та броненосець і два інших невеликі кораблі, що намагалися прорватися крізь мінне поле. В результаті вогневого бою «Волкер» уразив ворожий ескадрений міноносець, більшовицький броненосець вів важкий вогонь по британських кораблях. Здійснивши два залпи російські кораблі відступили на схід[2].
Пізніше корабель служив в Атлантичному та Середземноморському флотах Королівського ВМФ, поки у середині 1930-х років не був знятий з експлуатації та переведений до резерву у Росайті, Шотландія.
Друга світова війна ред.
У серпні 1939 року «Вівейшос» був повторно введений до строю і з резервним екіпажем брав участь в огляді резервного флоту королем Георгом VI у Веймуті. У вересні 1939 року, після вступу Великої Британії у Другу світову війну, корабель увійшов до 17-ї флотилії есмінців у Плімуті. Основною функцією флотилії було супроводження конвоїв та патрулювання навколишніх воду в Ла-Манші та Південно-Західних підходах. «Вівейшос» разом з «Ванесса», «Вейкфул» та «Ванквішер» виконували завдання з супроводу конвою GC з річки Клайд.
12 квітня 1940 року «Вівейшос» з есмінцями «Броук» і «Веріті» супроводжував конвой HG 25, що прямував з Гібралтару до Ліверпуля, щоб посилити його супровід, який складався тільки з шлюпів «Байдфорд» і «Фовей». Після прибуття до Ліверпуля 15 квітня 1940 року «Вівейшос» залишився там.
12 травня 1940 року, коли німецькі війська окупували Нідерланди, «Вівейшос» з есмінцем «Венеціа» забезпечували охорону есмінця «Кодрінгтон», який перевозив голландську королівську сім'ю з Хук-ван-Голланд в еміграцію до Сполученого Королівства.
26 травня 1940 року есмінець залучався до угруповання британського флоту, яке проводило операцію «Динамо», евакуацію військ союзників з Дюнкерка. Того дня він вирушив з Дувра разом з легким крейсером «Калькутта» та есмінцями «Галант», «Грейхаунд», «Гріфін», «Імпалсів», «Сейбр» і «Вейкфул». Наступного дня «Вівейшос» почав патрулювання, щоб захистити плацдарм для евакуації від атак німецької авіації та торпедних катерів (S-катери, відомі союзникам як «Е-човни»). 28 травня 1940 року він здійснив два переходи з Дюнкерка до Дувра, евакуювавши 326 осіб на першому та 359 на другому заході, а 30 травня 1940 року «Вівейшос» перевіз з Дюнкерка до Дувра ще 537 чоловіків. 31 травня 1940 року німецькі гаубиці на берегу обстріляли його, коли корабель стояв біля Бре-Дюн, Франція, спричинивши втрату 15 членів екіпажу.
1 червня 1940 року «Вівейшос» вивіз з Дюнкерка до Дувра ще 427 осіб. 3 червня 1940 року він також брав участь в операції «ОК», під час якої були затоплені блокшипи, щоб заблокувати гавань у Дюнкерку; британський корабель узяв на борт екіпажі затонулих кораблів і доставив їх до Дувра. Одним із тих, кого врятували з Дюнкерка, був преподобний Іван Ніл, який пізніше стане генерал-капеланом.
3 лютого 1942 року «Вівейшос» разом з шістьма есмінцями прибув на посилення Дуврського командування, в очікуванні ймовірного за даними розвідки прориву німецьких лінкорів «Шарнгорст» та «Гнейзенау» і важкого крейсера «Принц Ойген» з окупованого Бреста до німецьких військово-морських баз. Вночі з 11 на 12 лютого капітальні кораблі Крігсмаріне потай вийшли з французького порту Брест та, не будучи виявленими британцями через технічні проблеми із засобами радіотехнічної розвідки, вирушили до Німеччини. «Вівейшос» разом з «Волпоул», «Маккей», «Кемпбелл», «Вустер» та «Вітшед» перебували на тренуванні в Гаріджі, коли отримали наказ перехопити німецькі кораблі біля гирла річки Шельда. «Волпол» через технічні негаразди повернув назад, решта о 15:42 вийшла на ворожі кораблі. Британські есмінці провели з відстані 2 200 — 3 700 метрів торпедну атаку, але жодна торпеда не влучила в ціль, натомість «Вустер» дістав серйозних пошкоджень від вогню німецької корабельної артилерії.
Після прориву німецьких кораблів з Бреста «Вівейшос» повернувся до своїх звичайних обов'язків, діючи у Північному морі. 31 серпня 1942 року зіткнувся з есмінцем «Веспер». У січні 1943 року «Вівейшос» відрядили з групою інших кораблів Домашнього Флоту на супроводження й ескортування арктичних конвоїв, які прямували до Радянського Союзу та з нього. 5 лютого 1943 року він та ескортні есмінці типу «Хант» «Бланкні» і «Міддлтон» забезпечували ближній супровід конвою RA 52 під час останнього етапу його переходу з Радянського Союзу. У березні 1943 року він приєднався до ескортних есмінців «Мейнелл» і «Пітчлі» для супроводу конвою RA 53. У квітні 1943 року корабель повернувся до 21-ї флотилії есмінців і виконував свої обов'язки в Північному морі.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Виноски
- ↑ 7 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за битву за Атлантику (1939-1940), за Дюнкерську евакуацію (1940), за бої в Північному морі (1942-1945), за Дуврську протоку (1942), за арктичну кампанію (1943), за бої в Ла-Манші (1943-1944), за Нормандську операцію (1944).
- Джерела
- ↑ Russia — Baltic Sea Operations (31856). Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Vivacious (D36) |
- HMS VIVACIOUS (D 36) - V & W-class Destroyer. на naval-history.net. (англ.)
- HMS Vivacious (D 36). на uboat.net. (англ.)
- H.M.S. Vivacious (1917)(англ.)
- HMS Vivacious (1917)(рос.)
- Эскадренные миноносцы типа V и W (1917). на wunderwafe.ru. (рос.)
Література ред.
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia, Volume 1988, Part 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 5 квітня 2022.
- Preston, Antony (1971). 'V & W' Class Destroyers 1917-1945. London: Macdonald. OCLC 464542895.
- Raven, Alan; Roberts, John (1979). 'V' and 'W' Class Destroyers. Man o' War. Т. 2. London: Arms & Armour. ISBN 0-85368-233-X.
- С. А. Балакин. ВМС Великобритании 1914—1918 гг. — Москва: Моделист-конструктор, 1995. — 32 с. — (Морская коллекция № 4 / 1995). — 8000 экз.