HMS Express (H61)
«Експрес» (H61) (англ. HMS Express (H61) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «E» Королівських військово-морських флотів Великої Британії та Канади за часів Другої світової війни.
| HMS «Експрес» (H61) | ||
|---|---|---|
| HMS Express (H61) | ||
 | ||
| Британський есмінець «Експрес». Листопад 1942 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець типу «E» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | попередніх 7-ми кораблів флоту на ім'я «Експрес»[Прим. 1] | |
| Корабельня | Swan Hunter & Wigham Richardson, Волсенд | |
| Первинна вартість | £ 247 279 | |
| Замовлено | 1 листопада 1932 | |
| Закладено | 24 березня 1933 | |
| Спущено на воду | 29 травня 1934 | |
| Введено в експлуатацію | 2 листопада 1934 | |
| На службі | 1934–1943 | |
| Статус | у червні 1943 переданий до Королівських ВМС Канади (перейменований на HMCS «Гатино») | |
| Нагороди | 1 бойова відзнака[Прим. 2][1] | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Ідентифікація | ||
| Девіз | «Я вдарю міттєво» (лат. Celeriter) | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 350-1 405 тонн (стандартна) 1 886-1 940 тонн (повна) | |
| Довжина | 100 м | |
| Ширина | 10,13 м | |
| Висота | 3,81 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Admiralty | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 36 000 к.с. | |
| Швидкість | 35,5 вузлів (65,7 км/год) | |
| Дальність плавання | 6 000 миль (11 000 км) на швидкості 15 вузлів | |
| Екіпаж | 145 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 × 120-мм універсальних гармат QF Mark XVIII 5 × 7,7-мм кулеметів Vickers .303 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів 60 глибинних бомб | |
| Зенітне озброєння | 8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50 | |
Есмінець «Експрес» був закладений 24 березня 1933 року на верфі компанії Swan Hunter & Wigham Richardson у Волсенді. 29 травня 1934 року він був спущений на воду, а 2 листопада 1934 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. За часів Другої світової війни есмінець брав активну участь у бойових діях на морі; бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції та Норвегії[1].
За проявлену мужність та стійкість у боях заохочений відзнакою[1].
Історія ред.
Передвоєнні часи ред.
«Експрес» разом з однотипними есмінцями увійшов до 5-ї флотилії ескадрених міноносців Домашнього флоту й 9 місяців перебував на військово-морській базі, доки у зброярні тривало налаштування його корабельної артилерії. З вересня 1935 року через загострення обстановки на Африканському розі, так звану «Абіссінську кризу», він разом з іншими есмінцями був переведений до Середземноморського флоту і виконував завдання з патрулювання у східному Середземномор'ї.
У березні 1936 року корабель повернувся до Англії, де з 23 березня до 4 травня встав на обслуговування та модернізацію систем озброєння. На фоні ситуації, що утворилася в Іспанії, «Експрес» був тимчасово приписаний до військово-морської бази в Гібралтарі й виконував завдання з патрулювання і моніторингу обстановки. З січня до березня 1937 року він знову був у складі сил, що діяли за програмою недопущення контрабанди зброї до Піренейського півострова.
Початок війни ред.
З жовтня 1939 року есмінець почали використовувати, як мінний загороджувач, а з початку березня 1940 року разом з іншими есмінцями «Експрес» розпочали постановку мінних загороджень поблизу німецької Гельголандської бухти. У наслідок цих дій 13 березня на міні в загородженні № 7, яке встановили «Експрес», «Еск», «Ікарус» та «Імпалсів» підірвалась німецька субмарина U-44; усі 47 підводників загинули. 6 квітня наступний човен U-1 налетів на міну у тому ж самому загородженні № 7, яке встановив «Експрес» з іншими есмінцями, усі підводники також загинули. А 2 серпня ще один човен U-25 наразився на міну та затонув[1].
31 серпня 1940 року група есмінців та мінних загороджувачів з 5-ї та 20-ї флотилії вийшла з Іммінгама для постановки мінного поля поблизу берегів голландського острова Тесел[Прим. 3]. Повітряна розвідка виявила вихід німецьких кораблів і керівництво операцією вирішило, що це початок вторгнення на Британські острови. У наслідок нескоординованих дій есмінець «Експрес» наразився на міну й дістав важких пошкоджень; йому на допомогу кинувся «Еск» і, потрапивши на мінне поле, тут же підірвався спочатку на одній морській міні, потім на другій і затонув; загинуло 127 матросів. Наступним став есмінець «Айвенго», який у свою чергу поспішив на поміч, але також підірвався та через невиправні пошкодження і неможливість буксувати його до бази, був затоплений торпедами ескадреного міноносця «Кельвін».
Див. також ред.
Посилання ред.
- HMS Express (H 61). на uboat.net. Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 3 квітня 2018. (англ.)
- HMS EXPRESS (H 61), later HMCS GATINEAU - E-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 3 квітня 2018. (англ.)
- HMS Express (H61) [Архівовано 4 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- H.M.S. Express (1934) [Архівовано 4 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Література ред.
- English, John (1993). Amazon to Ivanhoe: British Standard Destroyers of the 1930s. Kendal, England: World Ship Society. ISBN 0-905617-64-9.
- Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2.
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
Примітки ред.
- Виноски
- ↑ у перекладі — швидкісний.
- ↑ 1 бойова відзнака за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за евакуацію з Дюнкерка (1940).
- ↑ Склад британського угруповання: есмінці «Експрес», «Еск», «Ікарус», «Інтрепід» та «Айвенго» під охороною есмінців «Кельвін», «Джюпіте» та «Вортігерн».
- Джерела