Гамаль
 α Ari в сузір'ї Овена.
| |
| Дані дослідження Епоха J2000.0 | |
|---|---|
| Сузір'я | Овен |
| Пряме піднесення | 02г 07х 10.4071с[1] |
| Схилення | +23° 27′ 44.723″[1] |
| Видима величина (V) | 1.98 to 2.04[2] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | K2IIICa-1[3] |
| показник кольору U−B | +1.12[3] |
| показник кольору B−V | +1.15[3] |
| Тип змінності | Осциляції блиску |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −14.2 ± 0.9[1] км/сек |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 190.73[1] мас/рік |
| Паралакс (π) | 49.48 ± 0.99 мас |
| Відстань | 66 світлових років 20,2 парсек |
| Абсолютна величина (MV) | 0.48[note 1] |
| Подробиці | |
| Маса | 2[4] M☉ |
| Радіус | 13.9 ± 0.3 R☉ |
| Світність | 90[4] (болометрична) L☉ |
| Ефективна температура | 4590[4] K |
| Металічність [Fe/H] | -0.09 ± 0.03 |
| Обертання | Vsin(i)=< 17[3]км/сек |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для alf+ari |
| Енциклопедія Позасонячних планет | дані для alf+ari |
Гамаль (Хамаль, El Nath, Arietis, Al Ħamal rās al-ħamal) «голова барана» — альфа Овна (Aries), найяскравіша зоря у цьому сузір'ї (α Ari — 2,00m). Вона є червоним гігантом спектрального класу K2 IIICa-1, де приставка Ca вказує на те, що її спектр містить сильні лінії кальцію. α Ari є дещо холоднішою за наше Сонце, але приблизно вдвічі масивніша за нього й її радіус в 15 раз перевищує сонячний. Дана зоря розташована на відстані близько 66 світлових років від Землі й нерегулярно змінює свій блиск на 0.06 зоряної величини.[2]
Історичні дані ред.
Велика видима яскравість зорі Гамаль та її розташування на нічному небі близько до площини екліптики (на малюнку праворуч показана штриховою лінією коричневого кольору) спричинило великий інтерес до неї з боку астрології. Річ у тім, що між 2000 та 100 роками до нашої ери точка весняного рівнодення для північної півкулі перебувала в сузір'ї Овена[5], тому всі астрологічні таблиці починалися з Овена.[6] Оскільки альфа Ari того часу була розташована неподалік від точки весняного рівнодення, то стародавні астрологи запам'ятали її як відповідний орієнтир на цю точку на нічному небі.[4] Згодом, внаслідок прецесії осі добового обертання Землі, точка весняного рівнодення перемістилася в область сузір'я Риб, проте порядок подання даних в астрологічних таблицях залишився незмінним.
Планетарна система ред.
Унаслідок аналізу даних що до періодичної зміни променевої швидкості спектральних ліній поглинання в спектрі зорі Альфа Ari у 2011 році було відкрито існування масивної екзопланети, що рухається по орбіті навколо даної зорі.[7]
| Планета (по порядку віддалення від зорі) |
Маса | Радіус | Велика піввісь (а.о.) |
Орбітальний період (діб) |
Нахил орбіти (°) |
Ексцентриситет орбіти |
Кіл-ть супутників |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Альфа Ari b | 1.8 ± 0.2 MJ | ? | 1.2 | 380.8 ± 0.3 | ? | 0.25 ± 0.03 | ? |
Див. також ред.
Посилання ред.
- Гамаль [Архівовано 7 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- ↑ а б в г д е NAME HAMAL -- Variable Star, database entry, SIMBAD. Accessed on line December 16, 2008.
- ↑ а б NSV 725, database entry, New Catalogue of Suspected Variable Stars, the improved version, Sternberg Astronomical Institute, Moscow, Russia. Accessed on line December 16, 2008.
- ↑ а б в г д HR 617, database entry, The Bright Star Catalogue, 5th Revised Ed. (Preliminary Version), D. Hoffleit and W. H. Warren, Jr., CDS ID V/50. Accessed on line December 16, 2008.
- ↑ а б в г Hamal [Архівовано 2008-12-08 у Wayback Machine.], Stars, Jim Kaler. Accessed on line December 16, 2008.
- ↑ pp. 151, 152, The Ever-changing Sky: A Guide to the Celestial Sphere, James B. Kaler, Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2002, ISBN 0-521-49918-6.
- ↑ p. 196, 365 Starry Nights: An Introduction to Astronomy for Every Night of the Year, Chet Raymo, New York: Simon and Schuster, 1982, ISBN 0-671-76606-6.
- ↑ B.-C. Lee1, D. E. Mkrtichian, I. Han1, K.-M. Kim1 and M.-G. Park «A likely exoplanet orbiting the oscillating K-giant α Arietis» 2011, A&A 529, 134
Примітки ред.
- ↑ Беручи до уваги її видиму зоряну величину та значення паралаксу.