Вікіпедія

Givaudan

Givaudan (фр. Givaudan) — швейцарський виробник харчових ароматизаторів, парфумерних композицій та активних косметичних інгредієнтів. Штаб-квартира знаходиться у Верньє[1], Швейцарія.

Givaudan
Тип бізнес і публічна компанія
Форма власності Акціонерне товариство[d]
Галузь хімічна промисловість
Попередник(и) Quest Internationald
Засновано 1895
Штаб-квартира Верньє і Женева
Дочірні компанії Givaudan (France)d
givaudan.com
CMNS: Givaudan у Вікісховищі

Загальний огляд ред.

Ароматичні композиції компанії розроблені для виробників харчових продуктів та напоїв, а також використовуються в побутових товарах, засобах особистої гігієни та парфумерії. Ароматизатори та аромати Givaudan, як правило, виготовляються на замовлення та продаються за договорами про конфіденційність.[2] Компанія має підрозділи в Європі, Африці та на Близькому Сході, у Північній Америці, Латинській Америці та Азіатсько-тихоокеанському регіоні.[3] У 2022 році продажі Givaudan склали 7,1  млрд швейцарських франків. Givaudan є членом Європейської асоціації ароматів.[4]

Історія ред.

Givaudan була заснована як парфумерна компанія в 1895 році у Ліоні, Франція Леоном та Ксав'єром Живоданом. У 1898 році Givaudan переїхала до Женеви (Швейцарія) і побудувала фабрику у Верньє.[5][6][7] У 1946 році Givaudan відкрила парфумерну школу, в якій навчалася третина світових парфумерів. У 1948 році компанія придбала Ersolko SA і почала роботу у сфері смакової промисловості.[8] У 1963 році Givaudan був придбаний Roche, а в 1964 Roche придбав одного з конкурентів Givaudan, Roure. Roure був заснований у Грассі, Франція, у 1820 році. У 1937 році Roure створила перший дизайнерський парфум Schocking for Schiaparelli.[9] Перша штаб-квартира парфумерії Givaudan у Сполучених Штатах Америки, у місті Тінек, штат Нью-Джерсі, була побудована в 1972 році за проектом Дер Скутта, архітектора Trump Tower.[10] Пізніше компанія переїхала до Іст-Ганновера, штат Нью-Джерсі.[11]

2000-ні ред.

У 2002 році Givaudan придбав FIS, підрозділ смакових продуктів Nestle.[12] Наступного року — компанію IBF з виробництва сирних смаків.[8]

21 лютого 2007 року ЄС затвердив злиття Givaudan і Quest, усунувши остаточну регуляторну перешкоду для злиття після того, як влада США схвалила процес на початку місяця.[13] Це зробило Givaudan світовим лідером як у вишуканих ароматах, так і у споживчих товарах. Вона вже була світовим лідером у галузі ароматів, і придбання Quest International зміцнило їх позиції.[14]

У 2013 році Nestle продала свою частку в Givaudan за 1,3 млрд доларів.[15]

Того року компанія придбала Soliance. Givaudan також випустила лінійку смаків TasteSolutions Richness. Пізніше запустила Фонд Givaudan та заснувала програму, яка працює з різними мережами збору виробників для встановлення практики сталого розвитку, яка називається Програма інноваційних природних ресурсів.[16][17][18][19][20]

Givaudan і довкілля ред.

10 липня 1976 року в результаті Севезької катастрофи, найстрашнішої екологічної катастрофи в Італії, токсична хмара потрапила в атмосферу. Вищий суд Італії надав мешканцям моральну шкоду за зазнані збитки. Givaudan, материнська компанія ICMESA, виплатила 103,9 млн євро (90,3 млн дол. США) на компенсацію тим, хто отримав фізичну травму внаслідок інциденту.[21]

У 2000-х Givaudan співпрацювала з місцевими громадами на Гуамі, де місцевий урожай ясен використовується як експортний бізнес. Партнерство сприяє сталому розвитку у торгівлі бензоїном: будівництво двох загальноосвітніх шкіл в регіоні для запровадження формальної освіти для місцевих дітей. Фірма також співпрацює з місцевими громадами щодо питання збереження лісу.[22]

Примітки ред.

  1. ↑ Vernier en ligne: Annuaire des entreprises. www.vernier.ch. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 22 березня 2021.
  2. ↑ Khatchadourian, Raffi. The Taste Makers. The New Yorker (en-us) . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  3. ↑ Річний звіт. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 22 березня 2021.
  4. ↑ Європейська асоціація ароматів. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 22 березня 2021.
  5. ↑ Legrum, Wolfgang (25 лютого 2015). Riechstoffe, zwischen Gestank und Duft: Vorkommen, Eigenschaften und Anwendung von Riechstoffen und deren Gemischen (нім.). Springer-Verlag. ISBN 978-3-658-07310-7. Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  6. ↑ Chemical Engineering Progress (англ.). American Institute of Chemical Engineers. 2008. Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  7. ↑ Votteler, Thom (2001-12). International Directory of Company Histories (англ.). St. James Press. ISBN 978-1-55862-461-0. Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  8. ↑ а б Rowley, Chris; Saha, Jayantee; Ang, David (17 листопада 2011). Succeed or Sink: Business Sustainability Under Globalisation (англ.). Elsevier. ISBN 978-1-78063-331-2. Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  9. ↑ Ziglioli, Bruno (2010). La mina vagante. Il disastro di Seveso e la solidarietà nazionale (італ.). FrancoAngeli. ISBN 978-88-568-2867-2. Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  10. ↑ Перша штаб-квартира. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 22 березня 2021.
  11. ↑ Нью-Джерсі, Іст-Ганновер. Архів оригіналу за 26 травня 2016. Процитовано 22 березня 2021.
  12. ↑ agencies, swissinfo ch and. Nestlé drops Givaudan from balance sheet. SWI swissinfo.ch (англ.). Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  13. ↑ foodnavigator.com. EC approves Givaudan's acquisition of Quest. foodnavigator.com (en-GB) . Процитовано 22 березня 2021.
  14. ↑ Злиття з Quest International. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 22 березня 2021.
  15. ↑ Revill, John (6 грудня 2013). Nestlé to Sell Its 10% Stake in Givaudan. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 22 березня 2021.
  16. ↑ Givaudan buys France's Soliance in first acquisition since 2007. Reuters. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 22 березня 2021.
  17. ↑ foodnavigator.com. Givaudan breaks down flavour components for ‘home-cooked’ taste. foodnavigator.com (en-GB) . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 22 березня 2021.
  18. ↑ cosmeticsdesign-europe.com. Givaudan launches charitable foundation. cosmeticsdesign-europe.com (en-GB) . Процитовано 22 березня 2021.
  19. ↑ Revill, John (29 січня 2015). Givaudan Scents Tough Conditions Continuing in 2015. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 22 березня 2021.
  20. ↑ cosmeticsdesign.com. Givaudan furthers patchouli collection network. cosmeticsdesign.com (en-GB) . Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  21. ↑ Victims of toxic cloud over Seveso entitled to "moral damages," claims could reach tens of millions of euros - AP Worldstream | HighBeam Research. web.archive.org. 4 листопада 2012. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 22 березня 2021.
  22. ↑ Sahota, Amarjit (19 травня 2014). Sustainability: How the Cosmetics Industry is Greening Up (англ.). John Wiley & Sons. ISBN 978-1-118-67648-6. Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 22 березня 2021.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття про компанію або підприємство Швейцарії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Givaudan&oldid=41276200