Відкрити головне меню

Гілберт М́аррі (М́аррей, або Муррей, або Мюррей)
George Gilbert Aimé Murray
Gilbert Murray.jpg
Ім'я при народженні англ. George Gilbert Aimé Murray
Народився 2 січня 1866(1866-01-02)[1][2][…]
Сідней, Австралійський Союз
Помер 20 травня 1957(1957-05-20)[4][1][…] (91 рік)
Оксфорд, Велика Британія
Громадянство
(підданство)
Flag of Australia.svg Австралійський Союз
Діяльність мовознавець, філолог-класик, викладач університету, драматург, класицист, політик, перекладач
Alma mater Оксфорд
Сфера інтересів лінгвістика, міфологія, перекладознавство, художня творчість, публіцистика
Заклад Гарвардський університет
Посада королівський професор
Науковий ступінь Доктор права (LLD) університету Глазго (1900).
Член Шведська королівська академія наук і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: дослідженню міфології, лінгвістики, перекладам античних драматургів
Батько Terence Aubrey Murray[d]
У шлюбі з Мері Генрієтта Говард
Діти 5 дітей, серед них: син Безіл, донька Розалінда, другий син Стівен
Нагороди двічі номінувався на Нобелівську премію миру. Орден Заслуг в 1941. Член Британської Академії.

Гілберт Маррі у Вікісховищі?

Гілберт М́аррі, також можливі варіанти прізвища: М́аррей, М́уррей, іноді Мюррей (англ. George Gilbert Aimé Murray, адже вимова прізвища англійською мовою - Murray ['mʌrɪ], 2 січня 1866 року, Сідней — 20 травня 1957 року, Оксфорд) — англійський філолог-класик, письменник, перекладач, публіцист, авторитетний публічний інтелектуал.

Зміст

БіографіяРедагувати

Батько, за походженням ірландець, — член парламенту Нового Південного Уельсу. Мати, за віросповіданням протестантка, керувала школою для дівчаток, в 1877 разом із сином переїхала до Англії, де 1891 року померла. Гілберт закінчив Сент-Джонс коледж в Оксфорді. У 1889—1899 рр. професор в Університеті Глазго, залишив посаду через поганий стан здоров'я. Потім кілька років займався літературою, театром і політикою. У 1905 р повернувся до Оксфорда — членом Нью-коледжу, з 1908 р — королівський професор. У 1925—1926 відкрив лекції Чарльза Еліота Нортона в Гарвардському університеті.

Дружина — леді Мері Генрієтта Говард, донька дев'ятого графа Карлайла. У подружжя було п'ятеро дітей. Син Безіл дружив з Івліном Во і став прообразом Безіла Сила в романах «Чорна напасть» і «Не шкодуйте прапорів», донька Розалінда вийшла заміж за історика Арнольда Тойнбі, другий син Стівен став відомим адвокатом і громадським діячем.

Наукова діяльністьРедагувати

У дослідженнях грецького театру і грецької релігії був близький до Джейн Елен Гаррісон, з якою познайомився в 1900 р., і в цілому до ритуальної школи (кембріджські Ритуалісти).

Літературна творчістьРедагувати

У поезії — послідовник Суінбёрна. Перекладав п'єси Есхіла, Софокла (переклад Царя Едіпа був замовлений йому Йейтсом), Евріпіда, Арістофана, Менандра, в його перекладах ці п'єси були в той час поставлені в лондонському Ройал-Корт, у театрах США.

Політична діяльністьРедагувати

Протягом усього життя підтримував ліберальну партію. У 1901—1902 рр. зблизився з Незалежною робітничою партією. Після закінчення Англо-бурської війни 1899—1902 рр. відійшов від активної політичної діяльності, повернувшись до перерваної академічної кар'єрі. Водночас виступав як активний політичний журналіст і письменник. Брав участь у роботі Ліги Націй, зблизився на цьому підґрунті з Гербертом Веллсом.

Вибрані публікаціїРедагувати

Праці з класичної літературиРедагувати

  • Історія давньогрецької літератури / A History of Ancient Greek Literature (1897)
  • The Rise of the Greek Epic (1907)
  • Greek Historical Writing, and Apollo: Two Lectures (1908, разом з Ульріхом фон Вілламовіц-Меллендорф)
  • Ancient Greek Literature (1911)
  • Four Stages of Greek Religion (1913)
  • Евріпід і його епоха / Euripides and his Age (1913)
  • Гамлет і Орест / Hamlet and Orestes: A Study in Traditional Types (1914)
  • Філософія стоїків / The Stoic Philosophy (1915)
  • Aristophanes and the War Party, A Study in the Contemporary Criticism of the Peloponnesian War (1919)
  • Greek Historical Thought: from Homer to the Age of Heraclius (1924, разом з А.Дж. Тойнбі)
  • Five Stages of Greek Religion (1925)
  • Класична традиція в поезії / The Classical Tradition in Poetry (1927, нортоновские лекції)
  • Aristophanes: A Study (1933)
  • Aeschylus: The Creator of Tragedy (1940)
  • The Wife of Heracles (1947)
  • Greek Studies (1947)
  • Hellenism and the Modern World (1953, радіобесіди)

Літературні праціРедагувати

  • Gobi or Shamo, роман (1889)
  • Carlyon Sahib, драма (1899)

Есе, статті, памфлетиРедагувати

  • Лібералізм і імперія / Liberalism and the Empire: Three Essays (1900, у співавторстві)
  • Thoughts on the War (1914)
  • The Foreign Policy of Sir Edward Grey, 1906-1915 (1915)
  • Ethical Problems of the War (1915)
  • Herd Instinct and the War (1915)
  • How can war ever be right? ' (1915)
  • Impressions of Scandinavia in War Time (1916)
  • The United States and the War (1916)
  • The Way Forward: Three Articles on Liberal Policy (1917)
  • Great Britain's Sea Policy - A Reply to an American Critic (1917)
  • Faith, War and Policy (1917)
  • The League of Nations and the Democratic Idea (1918)
  • Religio Grammatici: The Religion Of A Man Of Letters (1918)
  • Satanism and the World Order (1920)
  • The League of Nations and its Guarantees (1920)
  • Essays and Addresses (1921)
  • The Problem of Foreign Policy: A Consideration of Present Dangers and the Best Methods for Meeting Them (1921)
  • Tradition and Progress (1922)
  • The Ordeal of This Generation: The War, the League and the Future Halley Stewart Lectures 1928 (1930)
  • The Intelligent Man's Way To Prevent War (1933, у співавторстві)
  • Problems of Peace (1933, у співавторстві)
  • Then and Now (1935)
  • Liberality and Civilisation (1938)
  • Stoic, Christian and Humanist (1940)
  • The Deeper Causes of the War and its Issues (1940, у співавторстві)
  • Anchor of Civilisation (1942)
  • Myths and Ethics, or Humanism and the World's Need (1944)
  • Humanism: Three B.B.C. talks (1944, у співавторстві)
  • Victory and After (1945)
  • From the League to the U.N. (1948)
  • Spires of Liberty (1948, у співавторстві)
  • Andrew Lang: The Poet (1948)
  • The Meaning of Freedom (1956, у співавторстві)
  • Humanist Essays (1964)

Публікації російською мовоюРедагувати

ЛітератураРедагувати

  1. Greek Poetry and Life / Essays presented to Gilbert Murray on his Seventieth Birthday, 2 January 1936. London: G. Allen & Unwin, 1936 (перєїзд. 1967)
  2. Gilbert Murray, an unfinished autobiography. With contributions by his friends / Ed. by Jean Smith and Arnold Toynbee. London: Allen and Unwin, 1960
  3. West F. Gilbert Murray, a life. London: Croom Helm; New York: St. Martin's Press, 1984
  4. Wilson D. Gilbert Murray, OM, 1866—1957. Oxford: Clarendon Press; Oxford; New York: Oxford UP, 1987
  5. Gilbert Murray reassessed: Hellenism, theatre, and international politics / Ed. by Christopher Stray. Oxford: Oxford UP, 2007

ВизнанняРедагувати

Нагороджений ступенем доктора права (LLD) університету Глазго (1900). У 1912 відмовився від лицарського звання. Отримав Орден Заслуг в 1941. Член Британської Академії.

Цікаві фактиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Internet Broadway Database — 2000.
  4. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

ПосиланняРедагувати


Попередник:
Інгрем Байуотер
Королівський професор грецької мови[en]
19081936
Наступник:
Ерік Робертсон Доддс