Дрік красильний
Дрік фарбувальний[1], дрік красильний[2], бріч[3] (Genista tinctoria L.), місцево відомий як дрік жовтий, жовтило — кущ родини бобових (Fabaceae).
| Дрік красильний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Рід: | Дрік (Genista) |
| Вид: | Дрік красильний (G. tinctoria)
|
| Біноміальна назва | |
| Genista tinctoria | |
Загальна біоморфологічна характеристика ред.
Стебло до 1 м заввишки з зеленими ребристими пагонами, голими або інколи запушеними, притиснутими волосками. Листки чергові, цілісні (до 4 см завдовжки і до 1 см завширшки), ланцетні, рідко еліптичні, загострені, темно-зелені, голі або трохи притиснуто-запушені, на коротких черешках, з двома шилоподібними прилистками. Пагони закінчуються щільною багатоквітковою китицею. Квітки великі, неправильні. Чашечка зелена, п'ятизубчаста, двогуба, віночок метеликовий, яскраво-жовтий, голий, прапорець довгасто-яйцеподібний, коротший за інші пелюстки, човник тупий. Тичинок десять, які зрослися нитками в трубочку, маточка одна, зав'язь верхня. Плід — довгасто-лінійний, чорний, трохи зігнутий біб.
Росте в соснових і мішаних лісах, на галявинах, в чагарниках. Світлолюбна рослина. Цвіте у червні — липні. Поширена по всій Україні, на крайньому півдні зрідка. Заготовляють сировину в районах поширення.
Близький вид ред.
Дрік германський (G. germanica L.) Рослина з колючками у пазухах листків, листки сидячі, як і молоді гілочки, чашечка й боби волохато-повстисті. Росте в мішаних лісах (В2, С2). Тіньовитривала рослина. Поширена на Поліссі, Розточчі — Опіллі, правобережному Лісостепу, в Карпатах. Цвіте у червні — липні.
Практичне використання ред.
Лікарська, фарбувальна, медоносна, декоративна й фітомеліоративна рослина.
У народній медицині застосовують квітучі гілки як сечогінний, проносний, судинозвужувальний, заспокійливий засіб, при водянці, жовтяниці, серцевій слабості, при хворобах щитоподібної залози, запаленнях нирок і сечового міхура, геморої, рахіті. Відвар з медом вживають при зниженому тиску крові, ожирінні, втраті сил.
Активними чинниками дроку є алкалоїди цитизин і метилцитизин, геністеїн, глікозид лютеолін, органічні кислоти, смоли.
Усі частини броча (дроку красильного) містять жовту барвну речовину скопарин. З листків, квіток і молодих пагонів одержують яскраво-жовту і зелену фарбу для фарбування вовни і шовку, а з квіток, крім того, жовтий лак.
Обидва види дроку охоче відвідують бджоли, які збирають з квіток нектар і пилок. Дроки, красильний (інакше званий бріч) і дрік германський мають декоративні форми з вузькими і широкими листками, махровими квітками і з тривалим періодом цвітіння. Їх використовують в озелененні, особливо на вапнякових ґрунтах. Обидва види дроку мають фітомеліоративне значення при залісенні піщаних ґрунтів. Незважаючи на наявність у насінні та листі дроку красильного отруйних алкалоїдів, токсичної дії їх на домашніх тварин не виявлено. Обидва види дроку поїдаються вівцями ї козами, при поїданні їх коровами молоко, масло і сир набувають гіркого присмаку, але корови їдять його тільки при відсутності іншого доброякісного корму.
У харчуванні ред.
У Східному Закавказзі їдять молоді пагони та квіткові пуп'янки дроку. Спочатку їх бланшують, потім готують з оцтом як капарці.[4]
Збирання, переробка та зберігання ред.
Збирають гілки дроку красильного \ броча (до 15 см завдовжки) під час цвітіння, зрізуючи їх серпами. Сушать у затінку або в приміщеннях з гарною вентиляцією. Зберігають у коробках, вистелених папером.
Галерея ред.
-
Зарості бріча -
Квіти
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Genista tinctoria // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Верхратский И. Початки до уложення номенклятури и терминологиі природописноі, народноі. — Львівь: Накладом М. Димета, 1864–1872. Т. I–V.
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.66
Джерела ред.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Дрік красильний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 140. — ISBN 5-88500-055-7.
- [[https://web.archive.org/web/20161110044851/http://www.tropicos.org/Name/13019564 Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine.] Genista tinctoria в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду] (англ.)
- http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3379-brich.html#show_point [Архівовано 9 грудня 2014 у Wayback Machine.]