Макула Ґанеші

(Перенаправлено з Ganesa Macula)

Макула Ґанеші (лат. Ganesa Macula) — макула (темна пляма) на поверхні Титана, найбільшого супутника Сатурна. Діаметр — 180 км[1], координати центру — 49°42′ пн. ш. 87°18′ зх. д. / 49.7° пн. ш. 87.3° зх. д. / 49.7; -87.3[1] Названа на честь Ґанеші, індуїстського бога мудрості та добробуту. Міжнародний астрономічний союз затвердив цю назву 2006 року[2].

Макула Ґанеші — темна округла пляма знизу ліворуч. Яскрава область праворуч — потік Лейли. Мозаїка з радарних знімків, зроблених «Кассіні» (верхню частину було знято 13 січня 2007, нижню — 26 жовтня 2004). Розмір зображеної зони — 570×390 км
Макула Ґанеші (Титан)
Макула Ґанеші
Макула Ґанеші на карті Титана

Дослідження ред.

Макулу Ґанеші було відзнято радаром космічного апарату «Кассіні» 26 жовтня 2004 (крім північного краю) і 13 січня 2007 (цілком) — під час прольотів повз Титан, позначених Ta і T23 відповідно[3][4]. Зйомка з двох різних напрямків дозволила за рахунок стереоефекту отримати тривимірне зображення (карту висот)[5]. Крім того, ще раніше карту висот цієї місцевості було отримано методом SARTopo (без залучення стереоефекту)[5][4].

Опис ред.

Макула Ґанеші — це округла область діаметром 180 км[1], що виділяється на радарних знімках відносно однорідним темним забарвленням та оточена (крім північної частини) яскравим обідком. В її центрі розташована 20-кілометрова яскрава пляма. Від неї розходяться вузькі глибокі[5] звивисті розгалужені канали (русла) — один на захід, кілька на схід, північний схід і південний схід[1][3].

Макула Ґанеші — дуже перетята та еродована місцевість. В цілому висота поверхні там збільшується із заходу на схід, але на східному краю є западина[1][5]. Через неї проходять русла, які тягнуться від центру макули на схід. Далі вони, звиваючись та розгалужуючись, йдуть до великою радарно-яскравої області, розташованої приблизно за 200 км від краю макули, і впадають у неї, утворюючи дельти. Ця область відома як потік Лейли. Ймовірно, яскраві відкладення в ній є річковими наносами[5][3].

Інтерпретація ред.

Спочатку макулу Ґанеші ідентифікували як кріовулкан (вулкан, що викидає водно-аміачну суміш)[6][5][1]. Це припущення ґрунтувалося в першу чергу на тому, що на радарних знімках вона нагадує плоскі круглі вулканічні куполи Венери (англ. pancake domes)[4][5]. Є підстави припускати, що на Титані кріовулкани не можуть давати вибухових вивержень і, як наслідок, повинні виглядати схоже[5]. Крім того, краї цієї макули, найближчі до радара, виглядають яскравими, що характерно для височин (оскільки поверхні, перпендикулярні до радарного променя, відбивають найбільше)[1]. Яскрава пляма в центрі, від якої розходяться русла, була проінтерпретована як кальдера[1]. Але карта висот показала, що макула Ґанеші не височіє над навколишньою місцевістю (і взагалі ніяк не виділяється на цій карті). Видимих ​​ознак кріовулканізму там нема[5][1][4]. За сучасними даними, макула Ґанеші виділяється на місцевості лише відбивною здатністю, але не рельєфом[1].

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к л Jaumann R., Kirk R. L., Lorenz R. D. et al. Geology and Surface Processes on Titan // Titan from Cassini-Huygens / R. H. Brown, J.-P. Lebreton, J. H. Waite. — Springer, 2009. — P. 84, 90–109. — ISBN 978-1-4020-9214-5. — Bibcode:2010tfch.book...75J. — DOI:10.1007/978-1-4020-9215-2_5.
  2. Ganesa Macula. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 1 жовтня 2006. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 9 червня 2014.
  3. а б в Jason Perry (11 червня 2013). Titan RADAR SAR Swaths. The University of Arizona. Planetary Image Research Laboratory. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 9 червня 2014. — радарні знімки «Кассіні». Макулу Ґанеші видно на смузі Ta (біля середини) и T23 (у лівій частині).
  4. а б в г Emily Lakdawalla (15 грудня 2008). Ganesa Macula isn't a dome. Emily's Blog. The Planetary Society. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 9 червня 2014.
  5. а б в г д е ж и к Lopes, R. M. C.; Kirk, R. L.; Mitchell, K. L.; Legall, A.; Barnes, J. W.; Hayes, A.; Kargel, J.; Wye, L.; Radebaugh, J.; Stofan, E. R.; Janssen, M. A.; Neish, C. D.; Wall, S. D.; Wood, C. A.; Lunine, J. I.; Malaska, M. J. Cryovolcanism on Titan: New results from Cassini RADAR and VIMS // Journal of Geophysical Research: Planets. — 2013. — Т. 118, № 3. — С. 416–435. — Bibcode:2013JGRE..118..416L. — DOI:10.1002/jgre.20062. Архівовано з джерела 12 квітня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
  6. Emily Lakdawalla (10 вересня 2005). DPS: Day 4: Titan's surface. The Planetary Society Weblog. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 14 квітня 2012.

Посилання ред.