Focke-Wulf Fw 187 — німецький важкий винищувач компанії Focke-Wulf періоду Другої світової війни.

Focke-Wulf Fw 187
Модель Focke-Wulf Fw 187
Модель Focke-Wulf Fw 187
Призначення: важкий винищувач
Перший політ: літо 1937
Період використання: 1937-1940
На озброєнні у: Люфтваффе
Розробник: Focke-Wulf
Виробник: «Focke-Wulf» Flugzeugbau AG
«Aero»
«SNCASO»
Всього збудовано: 6
Конструктор: Курт Танк
Екіпаж: 1-2 особа
Крейсерська швидкість: 525
635 км/год
Практична стеля: 10.000 м
Бойова стеля: 4200 м
Швидкопідйомність: 17,5 м/с
Довжина: 11,1 м
Висота: 3,85 м
Розмах крила: 15,3 м
Площа крила: 30,6 м²
Споряджений: 4.989 кг
Двигуни: 2×Junkers Jumo 210
2×Daimler-Benz DB 600
Тяга (потужність): 2×730
2×1000
Гарматне озброєння: 2×20-мм MG/FF
Кулеметне озброєння: 4×7,92-мм MG-17

Focke-Wulf Fw 187 у Вікісховищі

Історія ред.

 
Focke-Wulf Fw 187

Розробку одномісного винищувача зі швидкістю 500 км/год розпочали 1936, перший політ прототипу Fw 187 V1 відбувся влітку 1937. Він розвинув швидкість на 60 км більшу за Messerschmitt Bf 109В2 (520 км/год), але два мотори для винищувача не сприйняли у ІМА. Згодом ІМА розробило концепцію літака-руйнівника (нім. Zerstörer) з двома моторами, 3 членами екіпажу, озброєного ще бомбами. Прототип Fw 187 V6 з моторами DB 600A розвинув 627 км/год.

На 1939 появився конкурент Messerschmitt Bf 110 і ІМА замовило три передсерійні Fw 187 A-0, що використовувались для приватних потреб компанії. Зимою 1940/41 їх розмістили в Норвегії, де їх замінили Bf 110. На основі досвіду будівництва Fw 187 розробили Focke-Wulf Ta 154.

Літак отримав цільнометалеву конструкцію. Шасі закривалось на 2/3.

Джерела ред.

  • Warplanes of the Third Reich, pp. 182—187, William Green, Galahad Books, 1970, ISBN 0-88365-666-3 (англ.)
  • An illustrated guide to German, Italian and Japanese Fighters of World War II, Bill Gunston, ISBN 0-7018-1443-8 (англ.)

Посилання ред.

Примітки ред.