Falcon 9 Full Thrust (FT) (також відома як Falcon 9 v1.2 з варіантами Block 3, Block 4, Block 5) — перша частково придатна для повторного використання ракета-носій. Наразі повторно використовують перший ступінь, хоча SpaceX працює над безпечним поверненням обтікача корисного вантажу. FT можна віднести до ракет середнього класу, якщо 1-й ступінь повертається, та до важкого, якщо ні.

Falcon 9 Full Thrust
Призначення Виведення на орбіту корисного вантажу
Виробник SpaceX
Країна США США
вартість запуску (2024) $62 млн за 5'500 кг на ГПО
Розміри
Висота 70 м
Діаметр 3,66 м
Маса 549'054 кг
Ступенів 2+
Вантаж
Вантаж на
НОО
з поверн. 1 ст.: 10'886 кг;
без: 22'800 кг
Вантаж на
ГПО
з поверн. 1 ст.: 5'500 кг;
без: 8'300 кг
Споріднені ракети
Родина Falcon
Історія запусків
Статус використовується
Космодроми
Всього запусків 49 +1
Успішних 49
Частково невдалих Amos-6[en] руйнація перед запуском
Перший запуск 22 грудня 2015
Останній запуск 2 березня 2019
Відомий вантаж ПКК Dragon, супутники
Перший ступінь
Двигуни 9 Merlin 1D+ (х845 кН)
Тяга рівень моря: 7'607 кН;
вакуум: 8'227 кН
Питомий імпульс рівень моря: 282 с;
вакуум: 311 с
Тривалість горіння 162 с
Паливо надохолоджені Гас RP-1/Рідкий кисень
Другий ступінь
Двигуни 1 Merlin 1D+ Vacuum
Тяга 934 кН
Питомий імпульс 348 с
Тривалість горіння 397 с
Паливо надохолоджені Гас RP-1/Рідкий кисень

Це третя версія розробленої SpaceX орбітальної ракети-носія сімейства Falcon. Проектувалась у 2014—2015 роках, запуски розпочались у грудні 2015. За 2017—2019 роки планується здійснити ще понад 50 запусків.

У грудні 2015 року версія Falcon 9 Full Thrust стала першою ракетою-носієм, яка здійснила запуск на орбіту з вертикальним приземленням першого багаторазового ступеня. Це стало можливим після активної програми з розвитку технологій, здійсненої у 2011—2015 роках, в рамках якої була перероблена конструкція першого ступеня ракет Falcon 9 v1.0[en] та Falcon 9 v1.1[en].

Falcon 9 Full Thrust є суттєво оновленою версією старішої ракети-носія Falcon 9 v1.1, яка здійснила останній політ у січні 2016 року. Завдяки вдосконаленим двигунам першого й другого ступенів, збільшеному паливному баку другого ступеня й паливному ущільненню, ракета-носій здатна виводити корисне навантаження на геостаціонарну орбіту і здійснювати приземлення (на посадковий майданчик, або на плаваючу в океані платформу ASDS) для повторного використання.[1] 11 травня 2018 року почали запускати останню версію серії — Block 5.

У 2008 році SpaceX підписала контракти із НАСА щодо постачання вантажів до МКС в рамках програми Commercial Resupply Services. Доставка повинна здійснюватися космічним кораблем Dragon, який наразі запускається на орбіту ракетою-носієм Falcon 9 FT.[2]

Примітки

ред.
  1. B. de Selding, Peter (16 жовтня 2015). SpaceX Changes its Falcon 9 Return-to-flight Plans. SpaceNews. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 27 січня 2016. It can then use the extra muscle to return the rocket’s first stage to a landing platform even after missions to geostationary orbit. The Falcon v1.1, which will be used only once more, for a low-orbit mission for NASA, does not have sufficient power to perform a geostationary transfer orbit mission and a return of the rocket’s first stage, a maneuver that consumes substantial fuel on its own.
  2. SpaceX і NASA 7 жовтня здійснять запуск у рамках місії постачання до Космічної Станції. NASA. 20 вересня 2012. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 9 вересня 2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка)