Eubalaena japonica

вид ссавців
Eubalaena japonica
Eubalaena glacialis
Порівняння розмірів з розміром людини
Порівняння розмірів з розміром людини
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Надтип: Вториннороті (Deuterostomia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Унгуляти (Ungulata)
Ряд: Китоподібні (Cetacea)
Підряд: Китовиді (Mystacaceti)
Родина: Китові (Balaenidae)
Рід: Eubalaena
Вид: E. japonica
Біноміальна назва
Eubalaena japonica
(Lacépède, 1818)
Eubalaena japonica range map.png
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Eubalaena japonica
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Eubalaena japonica
EOL logo.svg EOL: 327946
ITIS logo.svg ITIS: 612591
IUCN logo.svg МСОП: 41711
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 302098
Fossilworks: 128802

Eubalaena japonica (Кит японський[1]) — вид морських ссавців родини китові (Balaenidae).

ЗовнішністьРедагувати

Довжина, як правило, між 16 і 18 метрів (самиці трохи більші за самців), а вага може перевищувати 70 тон. Кити мають великі голови, покриті сіруватими мозолями, які є індивідуальними для кожної тварини. Вони світло-блакитні за винятком деяких нерегулярних білих плям на животі. Спинний плавець відсутній. Підборіддя має більш темний колір ніж інші частини тіла. Рот утворює сильно вигнуту лінію. Грудні плавники великі, лопатчаті.

ПоширенняРедагувати

Вид був поширений в північній частині Тихого океану, в тому числі вздовж американського узбережжя між Аляскою і Мексикою і в Азії між Сибіром і Кореєю. З 1935 він був оголошений охоронним видом, але незаконне полювання, особливо в п'ятдесяті й шістдесяті роки, принесли вид на межу зникнення. Нинішні оцінка чисельності: близько 400 тварин в Охотському морі, і тільки близько 30 тварин в східній частині Тихого океану (2010)[2].

ПоведінкаРедагувати

Кити — повільні плавці, хоча вони здатні виконувати дивовижні трюки. Іноді махають плавниками на поверхні води, стрибають і махають плавниками. Вони, як відомо, грайливі й цікаві. Харчуються переважно рачками, в основному, виду Calanus marshallae. Вони також були зареєстровані біля берегів Японії і в затоці Аляска харчуючись Neocalanus з невеликою кількістю Euphausia pacifica.

ВідтворенняРедагувати

Репродуктивність низька, самиці народжують у віці від 6 до 12 років кожні три-чотири роки китеня.

ПриміткиРедагувати

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Wade P.R. etc. The world's smallest whale population?, 2010. Архів оригіналу за 16 вересень 2015. Процитовано 1 вересень 2015. 

ДжерелаРедагувати

  • The IUCN
  • Brownell Jr., R. L., Clapham, P. J., Miyashita, T. and Kasuya, T. 2001. Conservation status of North Pacific right whales. Journal of Cetacean Research and Management Special Issue 2: 269-286.