Вікіпедія

Esco di rado e parlo ancora meno

«Esco di rado e parlo ancora meno» (укр. «Виходжу рідко, а кажу ще рідше») — студійний альбом італійського співака і кіноактора Адріано Челентано, випущений 10 листопада 2000 року лейблом «Clan Celentano». Другий альбом у співпраці Челентано з Джанні Беллою і Моголом.

Esco di rado e parlo ancora meno
Студійний альбом
Виконавець Адріано Челентано
Дата випуску 10 листопада 2000
Записаний 1999—2000, Мілан, Італія
Жанр поп-рок
Тривалість 60:36 хв
Мова італійська
Лейбл Clan Celentano
Продюсер Адріано Челентано
Клаудія Морі
Професійні огляди
* AllMusic 4.5/5 зірок[1]
  • Guitar Tabs Explorer 4/5 зірок[2]
Хронологія Адріано Челентано
Попередній
←
 Io non so parlar d'amore
(1999)
Per sempre
(2002)
Наступний
→
Сингли з Esco di rado e parlo ancora meno
  1. «Lago Rosso»
    Випущений: 2000
  2. «Tir»
    Випущений: 2000
  3. «Quello Che Non Ti Ho Detto Mai»
    Випущений: 2000
  4. «Per Averti»
    Випущений: 2000
  5. «Apri Il Cuore»
    Випущений: 2000

Про альбом ред.

Виробництво ред.

Після великого успіху попереднього альбому «Io non so parlar d'amore» 1999 року (диск очолював італійський чарт протягом 1999/00 років, кількість проданих копій становила понад 2 мільйони), Адріано Челентано вирішив продовжити співпрацю з композитором Джанні Белла і поетом-пісенником Моголом, записавши диск «Esco di rado e parlo ancora meno», який став їхньою другою спільною роботою. В альбомі є пісні, написані й іншими авторами, серед яких — Карло Мадзоні і Мауро Спіна, які вже брали участь у записі альбомів співака 1990-х років та Івано Фоссаті. Аранжування до пісень створив Фіо Дзанотті, який також брав участь у записі попередніх двох студійних альбомів співака.[1]

Це третій альбом Челентано, у записі якого взяв участь американський гітарист Майкл Томпсон. У інтерв'ю газеті «Sette» від 14 листопада 2002 року, під час випуску наступного диску «Per sempre», Челентано коментував значний внесок Томпсона у створення альбому словами:

«Томпсон тепер мій близький друг. Це четвертий диск, який ми записали разом, починаючи з Arrivano gli uomini. Це був наш спільний вибір з Клаудією і Фіо Дзанотті. З тих пір ми більше не розлучалися. У нього дивовижна манера грати. Найбільше враження він справив на мене після Esco di rado e parlo ancora meno. Коли ми закінчили альбом, він виїхав до США і не акомпанував в „Le stesse cose“. Я йому тоді подзвонив і сказав, що пришлю йому пісню, яка складається тільки з трьох елементів: бас-гітара, ударні і мій голос. Я пояснив йому в загальних рисах ідею, надавши йому, однак, свободу вибору. "Відривайся" — сказав я йому, і він дійсно "відірвався" в серії аранжувань, які зробили цю пісню справжнім витвором мистецтва»[3]

Випуск альбому спочатку був запланований на весну 2001 року, але через тиск лейблу «Sony», який прагнув скористатися різдвяними розпродажами, його випустили в листопада 2000 року, через що процес запису диску був скорочений.[4]

«Esco di rado e parlo ancora meno» записувався у 1999—2000 роках, як і попередній альбом співака, на студіях «Air Studio» (Гальб'яте), «Blues Studio» (Монцуно) і «Top Studio Savio» (Равенна), «Stonehenge Studio» (Мілан); струнний оркестр, для запису альбому, був поставлений диригентом Ренато Серіо та записаний у «Forum Music Village» в Римі Лучано Торані.[5]

Обкладинка альбому, білого кольору, містила доволі просте формлення: лицьова сторона — лише слова назви диску; задня сторона — Челентано в темних окулярах, що стоїть босоніж біля стіни.[1] Альбом випускався в форматах CD та касет, у 2010 і 2011 роках він перевидавався лейблом «Clan Celentano».[6]

Комерційний успіх ред.

Альбом мав великий успіх, він став одним з найуспішніших в кар'єрі Челентано та очолював італійський чарт 2000/01 років, попри те, що «Io non so parlar d'amore» все ще входив до «Топ-50» найбільш продаваних альбомів Італії.[7][8] Попередні замовлення диску перевищили 600.000, загальний наклад склав 1.800.000 копій. На момент очолення альбомом чарту, за перший тиждень було продано 350.000 копій — цим він перевершив результат попереднього альбому «Io non so parlar d'amore», результат якого склав 100.000 копій. В Італії альбом став тричі «діамантовим» (продано більше 1.500.000 копій), у Європі «платиновим» (продано більше 1.000.000 копій), у Швейцарії «золотим» (продано більше 20.000 копій).[9][10][11]

За цей альбом Челентано отримав премію «Italian Music Awards» 2001 року, як «найкращий виконавець».[1]

Складова ред.

Музику альбому сайт «Discogs» класифікує як поп-рок, давнтемпо, євроденс і сальса; тоді як сайт «AllMusic» її характеризує італо-попом.[12][1] Тексти більшості пісень альбому, «Per averti», «Apri il cuore», «Lago rosso», «Quello che non ti ho detto mai», «Ti prenderò», «Tir», «Se tu mi tenti» і «Le stesse cose», містили тему любові (як і у попередньому альбомі Челентано «Io non so parlar d'amore»), типову для їх автора, Могола. Решта пісень альбому оповідала про соціальні та політичні теми.[13] У пісні «Africa» оповідалося про напружену політично-соціальну ситуацію у Африці. Пісня «Il figlio del dolore» («Син болю»), яку Челентано виконав спільно зі співачкою Надою та хором «The Bulgarian Voices „Angelite“», стосувалася проблеми аборту, який неможливий навіть у випадку, якщо жінка завагітніла в результаті зґвалтування під час війни.[13] У пісні були використані звукові ефекти військової тематики: у вигляді гуркоту зброї, шуму гелікоптера, вибухів, крику людей тощо, а також фрагмент болгарської народної пісні «Брала мома ружа цвете». Вперше пісня була виконана Челентано, одягненим у військову форму, зі співачкою Надою на його авторському телешоу «Francamente me ne infischio», що вийшло роком раніше.[14] У епічній політико-філософській пісні Івано Фосатті «Io sono un uomo libero» («Я вільна людина») Челентано заявляв про свою свободу і утримання від політичних партій («... ні правих, ні лівих ...» («...né destra né sinistra...»)). Рядок цієї пісні «Виходжу рідко, а кажу ще рідше» («Esco di rado e parlo ancora meno») послужив назвою альбому, він містив натяк на спосіб життя Челентано у цей період.[15] Заключний трек «Index» не є самостійною піснею, а являє собою попурі з деяких фрагментів попередніх композицій, такий прийом Челентано використовував й в інших альбомах: «Soli» («Medley», 1979) і «Dormi amore, la situazione non è buona» («Extra», 2007).

Сингли ред.

У 2000 році п'ять пісень альбому вийшли як сингли: «Lago Rosso», «Tir», «Quello Che Non Ti Ho Detto Mai», «Per Averti» і «Apri Il Cuore», вони випускалися на CD лише в Італії.[16] Хоча альбом «Esco di rado e parlo ancora meno» і очолив італійський чарт — немає жодних данних щодо потрапляння синглів з нього у «топ-100» італійського чарту, хоча повідомляється щодо значного впливу їхніх радіо-трансляцій на успіх альбому.[17]

Оцінки критиків ред.

Альбом отримав дещо нижчі оцінки від італійських критиків, ніж попередній диск Челентано «Io non so parlar d'amore».

Музичний сайт «AllMusic», який дав альбому 4.5 зірки з 5-ти, охарактеризував його такими словами: «Після того, як його попередній альбом „Io Non So Parlar d'Amore“ був проданий накладом майже два мільйони копій і протримався 100 тижнів в італійських чартах, Адріано Челентано вирішив не змінювати формулу виграшу, і тут він знову поклався на команду авторів пісень Могола і Джанні Беллу. Результатом став ще один успіх — платівка була продана накладом більше мільйона копій і отримала Платинову премію Європи у 2001 році. Початковий трек „Per Averti“, що задає тон альбому — мелодійний італо-поп з простими текстами про кохання і жінок. Помітними виключеннями є саркастична „Sono un Uomo Libero“ („Я вільна людина“), в якій співак розмірковує про своє місце в сучасному світі, і панахида „Il Figlio del Dolore“ („Син печалі“), виконана в дуеті з Надою».[1]

Італійський музичний критик Франко Дзанетті у своїй рецензії до альбому 2000 року негативно відгукнувся щодо текстів пісень альбому словами: «Не можна мовчати вже у вступі, що тексти написані Моголом для „Esco di rado (e parlo ancora meno)“, другого твору команди, що складається з Адріано та Джанні Белли з нагоди попереднього „Io non so parlar d'amore“, часто виявляються не на очікуваній висоті». Цитуючи рядки деяких пісень, наприклад: «„Щоб мати тебе, я зробив би все, окрім того, від чого втрачу самоповагу“, „Я помираю, вкушений змією, не маючи сироватки“, „Не тримай мене в колючках, і скажи мені, якщо це кінець“, „Те, що ти вважаєш бомбою, можливо, це просто голуб“, „І кожен поцілунок — потрясіння“, „Але якщо б одного дня на перехресті нас чекала би розлука“, „Майбутнє – це корабель під час бурі“, „На довгій білій лінії – туманне втомлене життя“, „Ти вже заволоділа мною від голови до ніг“; Дзанетті назвав тексти пісень «речами з фестивалю Санремо п'ятдесятих / шістдесятих років», продовжуючи далі він сказав, що «речі, настільки точно датовані, що змушує думати, що насправді йдеться про результат вмілого використання стилю. Давайте домовимось: я не хочу розпочинати дискусію стосовно змісту пісень, мене повністю влаштовує, що Адріано співає про любов (або про будь-яку іншу річ, лише не про соціологію чи екологію). Мене цілком влаштовує, що він співає у традиційній, ба навіть трохи у ретро манері. Але якщо б він співав би менш незручні тексти, я би був задоволений більше». Стосовно музики альбому, Дзанетті відзначив, що Джанні Белла «виконує свою роботу як чесний професіонал, без геніальних спалахів, але також без надто великих провалів у банальності». У «Per averti», пісні, що починає альбом, він відзначив, що вона «має ефектний і захопливий хід, і аранжування досвідченого Фіо Дзанотті, яке сприяє трансляції на радіо». Щодо «Apri il cuore», він сказав, що вона «не була б недоречною в якомусь з альбомів Міни 70-х років». Вступ у «Quello che non ti ho detto mai» Дзанетті назвав «елегантною музичною фразою, яка добре розгортається (на жаль, затиснутою у малопереконливі вірші)». А «Ti prenderò» — «має вдалі моменти, навіть якщо постійне чергування звукової атмосфери шкодить загальному успіху (з трьох ситуацій найкраща та, що відповідає фразі „Ось наближається хвиля“; шкода, вона більше не розвивається)». Пісню «Tir» він назвав «незавершенною», тією, «що мала би заслужити більшої сміливості у звуковій обробці та аранжуванні». «Se tu mi tenti» охарактеризував «приємною та такою, що легко запам'ятовується, майже кантрі та вестерн», продовжуючи словами «і тут ви слухаєте Челентано, коли він співає приспів разом з хором: невелика вокальна варіація, і після здіймається угору». «Lago rosso» та «Africa» Дзанетті назвав «малозначущими», але додав: «проте в останній Челентано є неперевершеним у подвійній вокальній ролі». Найкращею піснею альбому Дзанетті назвав «Io sono un uomo libero», охарактеризувавши її такими словами: «Написана Івано Фоссаті для Челентано, є надзвичайною річчю, в якій Челентано співає так, як нібито Фоссаті імітує Челентано, вказуючи межу, наскільки „народним“ міг би бути Фоссаті, якби він (за своїм власним вибором) не був би таким елітарним: бідне та просте аранжування залишає простір для надзвичайного голосу Адріано, який звучить надзвичайно переконливо у фразах „Життя — це стрімкий (прямовисний) танець, його треба вчити по кроку на день“, або „є співаки, яким ти не можеш повірити“, і в одну мить мелодія розкривається у всій красі». На другому місці серед його симпатій була «Le stesse cose», написана, за його словами «Карло Мадзоні, непрофесійним автором, який, очевидно, написав твір, маючи на увазі найбільш типового Челентано», аранжування на його думку було «особливо успішним, з приспівом „Yuppi Du“ як контрапункту до головного вокалу і гострої гітари Майкла Томпсона». Дванадцяту композицію, «Index», він назвав «своєрідним плеонастичним резюме, отриманим шляхом мікшування фрагментів з інших пісень». Огляд альбому Дзанетті підсумував висновками, що «„Esco di rado e parlo ancora meno“ підтверджує, що Адріано Челентано — відмінний інтерпретатор», і що, «коли йому добре служать автори, у нього мало конкурентів; але цього разу, за згаданими ним винятками, пісні, які він вибрав, не відповідають його голосу та харизмі».[13]

Інший італійський музичний критик та блогер Ніко Донвіто у своєму огляді 2020 року назвав «Esco di rado e parlo ancora meno» «незавершеним» та «менш переконливим», ніж попередній альбом Челентано, «Io non so parlar d'amore». Він вважав що великому успіху альбому сприяли сингли «Per averti» та «Apri il cuore» і виконання Челентано пісень з нього на телешоу «125 milioni di caz..te». Свій огляд Донвіто підсумував такими словами: «І знову харизма Адріано Челентано з'являється у всьому сяйві, виблискуючи своїм світлом. Результатом є диск із великими задумами, але який не злетить так, як попередня робота, можливо, також через вагу неповторного твору та неминучого порівняння».[4]

Телебачення ред.

 
Оформлення компакт-диску альбому «Esco di rado e parlo ancora meno» зсередини

Як і у випадку з попереднім диском «Io non so parlar d'amore» — 26 квітня, 3, 10 і 17 травня 2001 року, для презентації альбому «Esco di rado e parlo ancora meno», Челентано випустив нове 4-серійне телешоу «125 milioni di caz..te». Телешоу у значній мірі вплинуло на успіх альбому, воно було аналогічним попередньому телепроєкту Челентано «Francamente me ne infischio» 1999 року: у передачі обговорювалися соціальні питання і виконувалася музика, було розміщено оркестр під керівництвом Фіо Дзанотті. Телешоу мало високий рейтинг переглядів, під час трансляції на каналі Rai 1, він становив 42% — приблизно 10 мільйонів глядачів.[18] Протягом телешоу Челентано виконав 23 пісні, з них 7 пісень з нового альбому: «Per averti», «Apri il cuore», «Tir», «Quello che non ti ho detto mai», «Lago rosso», «Le stesse cose» і «Io sono un uomo libero».[19] Співведучою Челентано була акторка Азія Ардженто, гостями стали: Браян Адамс, Енцо Янначчі, Антоніо Альбанезе, Джуліано Ферарра, Фіорелло, Джорджо Ґабер, Джорджо Панаріелло, гурт «Lùnapop», Shaggy, Кармен Консолі, Giorgia, Марко Мазіні, Даріо Фо й інші.

Відеокліпи ред.

До двох пісень альбому було знято відеокліпи: «Per averti» і «Quello che non ti ho detto mai» (з додаванням анімації). В обох відеокліпах Челентано з'являвся у чорному плащі та капелюсі й у темних окулярах.[20][21]

Список композицій ред.

#НазваАвторТривалість
1.«Per averti» (Заради тебе)Джанні Белла, Могол5:03
2.«Apri il cuore» (Відкрий серце)Джанні Белла, Розаріо Белла, Могол, Кеопе5:19
3.«Lago rosso» (Червоне озеро)Джанні Белла, Могол5:18
4.«Quello che non ti ho detto mai» (Те що я тобі так і не сказав)Джанні Белла, Могол4:35
5.«Ti prenderò» (Я заволодію тобою)Джанні Белла, Могол4:55
6.«Tir» (Вантажівка)Джанні Белла, Розаріо Белла, Могол4:29
7.«Se tu mi tenti» (Коли ти спокушаєш мене)Джанні Белла, Могол4:14
8.«Africa» (Африка)Джанні Белла, Розаріо Белла, Могол4:36
9.«Io sono un uomo libero» (Я вільна людина)Івано Фоссаті5:46
10.«Le stesse cose» (Все те саме)Карло Мадзоні5:43
11.«Il figlio del dolore» (Син болю)Адріано Челентано, Мауро Спіна6:25
12.«Index» (Індекс)—4:07
60:36

Учасники запису ред.

  • Джанні Белла — композитор, бек-вокал;
  • Ансамбль «The Bulgarian Voices (Angelite)» — хор (доріжка 11);
  • Адріано Челентано — продюсер, композитор, вокал;
  • Морено Феррара — бек-вокал;
  • Паола Фоллі — бек-вокал;
  • Івано Фоссаті — композитор;
  • Лелла Франча — бек-вокал;
  • Карло Мадзоні — композитор;
  • Леле Мелотті — ударні;
  • П'єро Мікелатті — бас-гітара;
  • Могол — композитор;
  • Клаудіо Поркареллі — фотограф;
  • Сільвіо Поццолі — бек-вокал;
  • Ремо Рігетті — програмування;
  • Ренато Серіо — асистент;
  • Мауро Спіна — композитор;
  • Майкл Томпсон — гітара;
  • Фіо Дзанотті — аранжування.

Чарти і сертифікації ред.

Чарти

Італія (FIMI)
Тиждень 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Позиція
1
2
2
2
2
2
2
2
2
2
3
2
1
1
1
1
2
2
1
1
3
3
5
7
4
2
4
4
5
8
Італія (FIMI)
Тиждень 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 (RE) 55 56 57 (RE) 58 59 60 61 62(RE)
Позиція
10
7
8
8
7
8
7
8
11
8
4
9
12
16
16
29
18
14
23
25
43
41
50
35
43
48
38
36
41
43
50
44

Сертифікації

Країна Статус Продаж
  Італія 2× Діамантовий 1.800.000
  Швейцарія Золотий 25.000

Видання ред.

Альбом ред.

Назва Лейбл Маркування Країна Рік
Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno ‎(CD) Clan Celentano CLN 2048 2 Європа 2000
Esco Di Rado (E Parlo Ancora Meno) ‎(CD, Unofficial) Clan Celentano P7667C Росія 2000
Esco Di Rado (E Parlo Ancora Meno) ‎(CD, Unofficial) Clan Celentano CLN 20482 Росія 2000
Esco Di Rado (E Parlo Ancora Meno) ‎(CD, Unofficial) Clan Celentano CLN 20482 Росія 2000
Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno ‎(CD) Sony BMG Music Entertainment 501263 0 Україна 2000
Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno ‎(CD, Dig) Clan Celentano CLN 2048 2 Італія 2000
Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno ‎(CD, Dig) Clan Celentano CLN 2048 2 Італія 2000
Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno ‎(CD, Unofficial) Clan Celentano CLN 2048 2 Росія 2000
Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno ‎(CD, Unofficial) Clan Celentano CLN 2048 2 Росія 2000
Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno ‎(Cass) Clan Celentano CLN 2048 4 Італія 2000
Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno ‎(CD) Clan Celentano CLN 2048 8 Європа 2000
Esco Di Rado (E Parlo Ancora Meno) ‎(CD, Unofficial) United Music Artist Group UMACD-2K2 001 невідомо 2002
Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno ‎(CD) Sony Music Russia 501263 0 Росія 2002
Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno ‎(CD, RE) Sony BMG Music Entertainment 501263 0 Росія 2002
Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno ‎(CD, RE) Clan Celentano, Arnoldo Mondadori Editore CLN 2078-CCC Італія 2010
Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno ‎(CD) Clan Celentano, Universal Music Group CLN 2048 Росія 2011
Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno ‎(CD, RE, RM) Clan Celentano 3259130004564 Італія 2012

Сингли ред.

Назва Лейбл Маркування Країна Рік
Lago Rosso ‎(CD) Clan Celentano CLN 4006 Італія 2000
Tir ‎(CD) Clan Celentano CLN 4010 2 Італія 2000
Quello Che Non Ti Ho Detto Mai ‎(CD) Clan Celentano CLN 4009 Італія 2000
Per Averti ‎(7", Promo) Clan Celentano JC 15592 Італія 2000
Per Averti ‎(CD) Clan Celentano CLN 4007 Італія 2000
Apri Il Cuore ‎(CD) Clan Celentano CLN 4008 Італія 2000

Джерела ред.

  1. ↑ а б в г д е http://www.allmusic.com/album/r526000 «Esco di rado e parlo ancora meno» Allmusic Процитовано 14 лютого 2021
  2. ↑ Adriano Celentano - "Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno" album review. Guitar Tabs Explorer (англійською) . Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 6 травня 2012.
  3. ↑ Мир? Возможно, его может спасти только музыка. celentano.ru. 14 листопада 2002. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 28 лютого 2015. (рос.)
  4. ↑ а б Adriano Celentano, vent'anni di «Esco di rado e parlo ancora meno» [Архівовано 19 квітня 2021 у Wayback Machine.] recensiamomusica.com Процитовано 17 лютого 2021
  5. ↑ «Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno» discogs.com Процитовано 21 лютого 2021
  6. ↑ «Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno» [Архівовано 15 червня 2019 у Wayback Machine.] discogs.com Процитовано 21 лютого 2021
  7. ↑ Gli album più venduti del 2001. hitparadeitalia.it. Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 15 лютого 2015. (рос.)
  8. ↑ Adriano Celentano: История. ultra-music.com. пресс-релиз. 31-01-2006. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 15 лютого 2015. (рос.)
  9. ↑ Arriva il nuovo Celentano con un inedito di De André [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ricerca.repubblica.it Процитовано 14 лютого 2021
  10. ↑ IFPI Platinum Europe Awards ifpi.org Процитовано 14 лютого 2021
  11. ↑ Edelmetall [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] hitparade.ch Процитовано 14 лютого 2021
  12. ↑ Adriano Celentano ‎– Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno. discogs.com. 31-01-2006. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 28 лютого 2015. (англ.)
  13. ↑ а б в Esco di rado e parlo ancora meno [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.] rockol.it Процитовано 21 лютого 2021
  14. ↑ «Il figlio del dolore» [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.] youtube.com Процитовано 21 лютого 2021
  15. ↑ Ликбез: Челентано. archives.colta.ru. Андрій Бухарін. 22-01-2013. Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 25 лютого 2015. (рос.)
  16. ↑ Adriano Celentano ‎– Singles & EPs. discogs.com. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 28 лютого 2015. (англ.)
  17. ↑ Top Annuali Single [Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.] hitparadeitalia.it Процитовано 21 лютого 2021
  18. ↑ Celentano, volano gli ascolti Oltre 10 milioni davanti al video. repubblica.it. 27 квітня 2001. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 28 лютого 2015. (італ.)
  19. ↑ Adriano Celentano. musicaitaliana.ru. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 28 лютого 2015. (італ.)
  20. ↑ «Per averti» [Архівовано 9 травня 2016 у Wayback Machine.] youtube.com Процитовано 21 лютого 2021
  21. ↑ «Quello che non ti ho detto mai» [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] youtube.com Процитовано 21 лютого 2021

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Esco_di_rado_e_parlo_ancora_meno&oldid=41649878