Відкрити головне меню

Миколайчики плоскі

вид рослин
(Перенаправлено з Eryngium planum)
Миколайчики плоскі
Eryngium planum
Eryngium planum bgiu.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Підродина: Saniculoideae
Триба: Saniculeae
Рід: Миколайчики (Eryngium)
Вид: Миколайчики плоскі
Біноміальна назва
Eryngium planum
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Eryngium planum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Eryngium planum
EOL logo.svg EOL: 584330
IPNI: 841973-1
ITIS logo.svg ITIS: 29501
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 43071
The Plant List: kew-2799506

Миколайчики плоскі[1][2] (миколайка, миколайчики сині, миколайчик синій, синьоголов, перенос-зілля;[1] Eryngium planum) — багаторічна гола рослина родини Окружкових.

Зміст

БудоваРедагувати

Стебло 30—80 см заввишки, у верхній частині розгалужене, синювате. Листки шкірясті, прикореневі — довгочерешкові, цілісні, колючі, нижні стеблові — короткочерешкові, цілісні, або більш-менш роздільні, верхні — сидячі, 3—5-роздільні, поділені на колючі частки. Квіткові головки яйцевидні, розміщені на кінцях гілок, листочки обгортки — з колючими зубцями. Пелюстки блакитні. Плід — двосім'янка, вкрита лусочками. Цвіте у червні — вересні.

ПоширенняРедагувати

Росте на більшій частині України, крім Карпат і Криму, по степах, перелогах, пісках, по заплавних луках, біля шляхів.

Хімічний складРедагувати

Трава містить ефірну олію (0,1—0,2%), сапонін (0,5%), таніди (до 1,5%), яблучну, лимонну, малонову, щавлеву та гліколеву кислоти і поліацетиленові сполуки. Корені мають близький до трави вміст хімічних речовин.

Фармакологічні властивості і використанняРедагувати

Рослина виявляє сечогінну і протиспастичну дію. Вживають її як ефективний засіб від кашлю, особливо у дітей. У народній медицині цю рослину використовують при водянці, статевих розладах, від шлункового й серцевого болю, при безсонні, ревматизмі, зубному болі й карієсі та при бронхіальній астмі. Корені вважались протиотрутою при отруєнні грибами. Зовнішньо миколайчики застосовують для ванн при фітодерматозах й артриті. В їжу використовують, як і миколайчики польові.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати