Вікіпедія

EmDrive

EmDrive або радіочастотний резонаторний рушій (англ. radio frequency resonant cavity thruster) — гіпотетичний двигун космічного апарату, запропонований інженером Роджером Шоєром. Магнетрон установки генерує мікрохвильові коливання, енергія яких накопичується в резонаторі високої добротності. При цьому, за твердженням розробника, коливання в резонаторі, що проявляються у вигляді стоячої хвилі, призводять до виникнення вектора тяги (за останніми даними — близько 0.0012 ньютона на кіловат підведеної енергії), що є порушенням законів класичної фізики, зокрема — третього закону Ньютона (якому цілком відповідають реактивні двигуни).

Дослідний зразок двигуна з підключеним вимірювальним обладнанням в лабораторії NASA Eagleworks

У травні 2018, дослідники з інституту аерокосмічної інженерії Дрезденського технічного університету, дійшли до висновку що тяга апарата - це явище спричинене взаємодією магнітного поля Землі з силовими кабелями в камері, і з цим результатом погодились інші експерти.[1][2][3]

У серпні 2013 двигун протестувало НАСА в лабораторії Eagleworks, яку очолює Гарольд Вайт[en], в космічному центрі імені Джонсона з позитивними результатами[4][5]. Гарольд Вайт вважає, що такий резонатор може працювати за допомогою створення віртуального плазмового тороїда, який реалізує тягу за допомогою магнітної гідродинаміки при квантових коливаннях вакууму[6].

Тестування проводилося на крутильному маятнику для малих сил, який здатний виявляти сили в один мікроньютон, в герметичній вакуумній камері з нержавіючої сталі, але при температурі навколишнього повітря та атмосферному тиску, оскільки радіочастотний підсилювач використовує електролітичний конденсатор, не здатний працювати в жорсткому вакуумі[4].

Випробування резонатора в НАСА були проведені на дуже низькій потужності (в 50 разів менше, ніж в експерименті Шоєр 2002 року і в 150 разів менше, ніж в китайському експерименті[7] 2010 року), але чиста тяга при п'яти запусках склала 91,2 мкН при 17 Вт вхідної потужності. Короткочасна найбільша тяга склала 116 мкН при тій же потужності[4].

У липні 2015 року німецькі вчені підтвердили працездатність електромагнітного двигуна EmDrive для космічних апаратів. Очікується, що за його допомогою до Місяця можна долетіти за чотири години, до Марса за 70 днів, до Плутона всього за 18 місяців замість дев'яти років[8].

Внаслідок відсутності як фізично правдоподібної теорії експлуатації[9], так і надійно відтворюваних доказів, багато фізиків-теоретиків та коментаторів вважають пристрій непрацездатним, пояснюючи спостережувану тягу як помилку вимірювання. Різні медіа-платформи посилаються на двигун як «Неможливий рушій» або «Неможливий космічний рушій»[10][11][12][13].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ NASA's 'Impossible' Space Engine Tested—Here Are the Results [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]. Nadia Drake, National Geographic. 22 May 2018.
  2. ↑ 'Impossible' EmDrive Space Thruster May Really Be Impossible [Архівовано 21 вересня 2018 у Wayback Machine.]. Mike Wall, Space.com. May 23, 2018,
  3. ↑ The SpaceDrive Project - First Results on EMDrive and Mach-Effect Thrusters [Архівовано 4 листопада 2018 у Wayback Machine.]. (PDF) Martin Tajmar, Matthias Kößling, Marcel Weikert, and Maxime Monette. Technische Universität Dresden, Germany. Presented at Barcelo Renacimiento Hotel, Seville, Spain 14 – 18 MAY 2018.
  4. ↑ а б в David A. Brady et al. . (платне джерело)
  5. ↑ В NASA протестировали двигатель, работающий без топлива и опровергающий законы физики. NEWSru.com. 4 серпня 2014. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 5 серпня 2014.
  6. ↑ Harold "Sonny" White[en] (2013). Eagleworks Laboratories: Warp Field Physics (PDF). NASA Technical Reports Server (англ.). НАСА. Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2015. Процитовано 5 серпня 2014.
  7. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2015. Процитовано 13 грудня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ 'Impossible' rocket drive works and could get to Moon in four hours / telegraph.co.uk, 28 Jul 2015. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 31 липня 2015.
  9. ↑ Kaplan, Sarah (22 November 2016). This space engine breaks a law of physics. But a NASA test says it works anyway. The Washington Post. Архів оригіналу за 2 листопада 2017. Процитовано 1 November 2017.
  10. ↑ NASA's 'impossible drive' could stem from 'mundane' error, expert says. Daily Mail. Архів оригіналу за 13 грудня 2016. Процитовано 1 November 2017.
  11. ↑ Can the 'impossible' space drive survive falsification in orbit? - ExtremeTech. extremetech.com. 16 вересня 2016. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
  12. ↑ Torchinsky, Jason. How The 'Impossible' Space Drive Engine May Work. jalopnik.com. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
  13. ↑ Hambling, David. 10 questions about Nasa's 'impossible' space drive answered. Wired. Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
В іншому мовному розділі є повніша стаття EmDrive(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
  • Дивитись автоперекладену версію статті з мови «англійська».
  • Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
  • Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=EmDrive&oldid=41989364