Електронна система охорони здоров'я eHealth[K 1] — українська інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією в електронному вигляді. До її складу входять центральна база даних та медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін даними через відкритий програмний інтерфейс (АРI).

EHealth
Національна служба здоров'я України

Функціонування системи забезпечується Національною службою здоров'я України. Упровадження проекту стало можливим завдяки підтримці проекту з боку міжнародних агенцій. Експерти ОЕСР позитивно оцінили застосовану в системі модель трансформації медичної системи.

КонцепціяРедагувати

Електронна система охорони здоров'я eHealth — це система, яка допомагає пацієнтам отримувати, а лікарям надавати якісні медичні послуги. Крім того, вона дозволяє контролювати, наскільки ефективно витрачаються виділені на охорону здоров'я державні кошти і запобігати зловживанням.

Спочатку вона охопить первинну ланку медицини — сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. Пацієнти укладатимуть декларації із обраними лікарями, і лікарі реєструватимуть ці декларації в системі. Таким чином, держава зможе оплачувати лікарю за кожного пацієнта, а пацієнт отримає гарантовані державою безкоштовні медичні послуги. Так система eHealth допоможе реалізувати принцип «гроші ходять за пацієнтом».

У майбутньому система eHealth дасть можливість кожному швидко отримати свою медичну інформацію, а лікарям — правильно ставити діагноз з урахуванням цілісної картини здоров'я пацієнта. Лікарі виписуватимуть електронні рецепти. Система міститиме всю медичну історію пацієнта, і вона буде доступна як пацієнту, так і його лікарям[1].

Система відкриє можливість для створення «єдиного медичного простору» — координації і інтеграції між рівнями медичної допомоги, а також для запровадження нової системи управління якістю послуг[2].

eHealth спричиниться до появи в країні глобальної статистики громадського здоров'я, а також мінімізує можливості зловживань. Підробити картку або не внести до неї якісь дані буде вже неможливо, адже кожен пацієнт матиме до неї доступ в онлайн-режимі. Буде забезпечено цілодобовий доступ до даних пацієнта у будь-якому медичному закладі країни. Це зекономить час на пересилку медичних даних, якщо людина потребує лікарської допомоги в іншому місті.

  • Паперову роботу та звітність замінять електронні реєстри.
  • Кожний крок лікування (виписаний рецепт, призначені аналізи та їхні результати) буде зафіксований у системі і зможе бути використаний, наприклад, у випадку підозри на лікарську помилку.
  • Усі медичні дані щодо захворюваності, віку, статі пацієнтів, виписаних ліків, сезонних та регіональних особливостей здоров'я будуть акумульовані в єдиній системі.

еHealth забезпечить електронізацію системи охорони здоров'я, сприятиме захисту прав лікарів та пацієнтів та об'єднає медичні електронні системи (МІС)[3], що пропонуються бізнесом лікарням на комерційній основі.

Розробка, впровадженняРедагувати

 
Уляна Супрун

Система впроваджується в Україні в рамках медичної реформи, яку просувала в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.

19 жовтня 2017 року Верховна Рада прийняла Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»[4], який набрав чинності 30 січня 2018 року.

У березні 2017 року МОЗ, громадська організація «Transparency International», «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» та Державне агентство з питань електронного урядування підписали Меморандум[5][6], у якому йшлося про спільну розробку eHealth.

Для координації роботи створили спеціальний Проектний офіс, який очолив представник «Transparency International» Юрій Бугай. До цього офісу увійшли понад 180 людей: розробники інформаційних систем, представники пацієнтів, лікарів та державних органів. Усі вони — волонтери.

«Transparency International» та «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» розділили обов'язки. Перша відповідала за розробку та тестування елементів системи, юридичний супровід, комунікацію, технічну підтримку. Друга залучала та розподіляла ресурси, працювала з донорами, вела фінансову та публічну звітність, а також здійснювала пацієнтський контроль за роботою офісу та мала організувати аудит міжнародними компаніями «великої четвірки» не менше двох разів на рік[7].

Упровадження проекту стало можливим завдяки підтримці проекту USAID «HIV Reform in Action», який здійснюється Deloitte (США), проекту USAID «RESPECT», Глобального фонду з боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією, проекту експертної підтримки врядування та економічного розвитку (англ. Expert Deployment for Governance and Economic Growth, EDGE) за сприяння уряду Канади та інших організацій[8].

Безпосереднім розробником базового функціоналу системи виступило київське ТОВ «Еденлаб», код написаний мовою Elixir[9][10].


Система eHealth працює в тестовому режимі з вересня 2017 року, коли стало технічно можливо зареєструвати у системі медичний заклад, лікарів, а також ввести дані декларацій пацієнтів[8].

5 лютого 2018 року відбулася передача майнових прав інтелектуальної власності від Проектного офісу до Міністерства охорони здоров'я України. Відтоді за подальшу розробку та впровадження eHealth відповідає МОЗ, для чого в грудні 2017 року було створено ДП «Електронне здоров'я» (eZdorovya)[11].

Ключові ролі в системі електронного здоров'я

Міністерство охорони здоров'я України
встановлює правила і політику в галузі охорони здоров'я, відповідає за здійснення реформ
ДП «Електронне здоров'я» (eZdorovya)
розробляє центральну компоненту для системи електронного здоров'я в Україні; адміністратор центральної БД
Бізнес
медичні інформаційні системи (МІС) — надають послуги клієнтам
Національна служба здоров'я України
оплачує вартість медичних послуг медичним закладам; власник центральної БД[12]

Станом на 4 березня 2018 року до системи приєдналися 758 медичних закладів, 6320 лікарів, 51 261 пацієнт[13]. У квітні пацієнтів уже було понад мільйон[14]. Станом на 12 червня зареєстровано 1237 медичних закладів, 21 695 лікарів, більше 8 млн пацієнтів[15]. У липні пацієнтів стало більше 10 млн, а кількість закладів досягла 10 %[16][17].

25 квітня Уряд ухвалив пакет документів, необхідних для старту нової моделі фінансування системи охорони здоров'я, зокрема запроваджено електронний документообіг у сфері медичного обслуговування. Постановою Кабміну затверджені Порядок функціонування електронної системи охорони здоров'я та Порядок опублікування відомостей з електронної системи охорони здоров'я Національною службою здоров'я[18][19][20].

У квітні розпочалася приписна кампанія пацієнтів до лікарів первинної ланки. Повноцінний перехід на нову систему фінансування первинної ланки розпочався з 1 липня[21]. Нова модель фінансування діятиме паралельно зі старою до кінця 2018 року[17].

У серпні до системи приєдналося близько половини комунальних закладів і 15 мільйонів українців (кожен третій). Ця цифра значно перевищила базові очікування від реформи[22].

У січні 2019 в системі було більше 1700 закладів, 24 тис. лікарів, 24,7 млн пацієнтів. Лідери серед регіонів — Дніпропетровська, Харківська, Львівська області та місто Київ.

На початку року було реалізовано функціонал реєстрації аптек та їх контрактування з НСЗУ для програми реімбурсації, а також з'явився електронний рецепт (виписка та погашення)[23]. з 1 березня в тестовому режимі запрацювала електронна медична картка. З 1 квітня запрацював електронний рецепт в рамках програми «Доступні ліки». Станом на 8 липня виписано 3,8 млн рецептів, з яких відпущено більше 3 млн рецептів[24].

1 жовтня 2019 затверджено план розвитку системи eHealth, що включає 14 кроків, зокрема затвердження концепції електронної системи охорони здоров'я, проведення аудиту існуючих інформаційних систем та реєстрів у цій сфері та визначення плану запровадження стандартів зберігання і передачі медичної інформації[25].

З 1 листопада 2019 почалася реєстрація в системі закладів вторинної і третинної ланки (спеціалізованих та високоспеціалізованих)[26].

Планується, що до 2023 року всі рішення в системі охорони здоров'я будуть ухвалюватися на основі електронних даних[27].

Основні практичні новації та досягненняРедагувати

Експерти ОЕСР позитивно оцінили застосовану в системі модель трансформації медичної системи і рекомендували розповсюджувати її в усьому світі з метою зробити eHealth глобальним трендом[28]. Генеральний директор ДП «Електронне здоров'я» (розробника) прокоментував це наступним чином:

OPSI визнали підхід eZdorovya — «Private-Public Cooperation» в eHealth одним з найперспективніших у світі[29].

Найбільшими проривами eHealth називають: рекордно короткий час побудови; найшвидший у світі запуск електронних рецептів; ефективну відкриту архітектуру; найбільшу систему на FHIR[en]-протоколі; найшвидші темпи підписання декларацій[30].

Водночас, ВООЗ та Світовий банк відзначили, що станом на 2019 рік система служить перш за все для фінансових і платіжних цілей, а не виступає в якості повноцінної електронної системи охорони здоров'я з електронними медичними записами[31].

За твердженням розробника, eHealth є одним з найбільших урядових проектів з відкритим кодом у світі[9].

Перелік реєстрівРедагувати

У центральній базі даних ведуться такі реєстри:

  1. Реєстр пацієнтів, що містить інформацію про фізичних осіб, які мають право на гарантії згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»
  2. Реєстр декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, що містить інформацію про декларації
  3. Реєстр суб'єктів господарювання у сфері охорони здоров'я, що містить інформацію про заклади охорони здоров'я, фізичних осіб — підприємців, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та лабораторії, які уклали або мають намір подати заяву про укладення договору за програмою медичних гарантій або залучені надавачами медичних послуг до надання медичних послуг
  4. Реєстр медичних спеціалістів, що містить інформацію про осіб, які здобули освіту у сфері охорони здоров'я
  5. Реєстр медичних працівників, що містить інформацію про осіб, які перебувають у трудових відносинах із суб'єктами господарювання у сфері охорони здоров'я або є фізичною особою — підприємцем, яка одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та надають медичну допомогу
  6. Реєстр договорів про медичне обслуговування населення, що містить інформацію про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладені з НСЗУ
  7. Реєстр договорів про реімбурсацію, що містить інформацію про договори про реімбурсацію за програмою медичних гарантій, укладені з НСЗУ
  8. інші реєстри[20].

Захист персональних данихРедагувати

Порядок функціонування електронної системи охорони здоров'я затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних.

Законом передбачено, що доступ до даних про пацієнта, що містяться в електронній системі охорони здоров'я, можливий лише у разі отримання згоди такого пацієнта (його законного представника) у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. Без згоди доступ до інформації про пацієнта можливий у випадках:

  • наявності ознак прямої загрози життю пацієнта;
  • за умови неможливості отримання згоди такого пацієнта чи його законних представників (до часу, коли отримання згоди стане можливим);
  • за рішенням суду.

Підписуючи декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, пацієнт (його законний представник) надає згоду на доступ до даних про нього, що містяться в електронній системі охорони здоров'я, такому лікарю, а також іншим лікарям за його направленням у межах, необхідних для надання медичних послуг такими лікарями.

НСЗУ публікує на офіційному веб-сайті дані, накопичені в системі, за умови знеособлення персональних даних відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних»[4], що підвищує безпеку системи та відповідає європейським правилам GDPR. Належне збереження даних у системі повинне гарантуватися міжнародним стандартом управління безпекою ISO:27001[27].

Водночас, НСЗУ доводиться боротися з дублюванням даних у системі та регулярно деактивувати подвійні записи, щоб не допускати виплат за ними. Станом на 25 липня 2019 виявлено й деактивовано 480 тис. дублювань декларацій із лікарями первинної ланки[32]. Наявність цієї проблеми підтверджує і звіт ВООЗ—СБ 2019 року. Там зазначається, що реєстр не інтегровано з іншими національними реєстрами, і він не забезпечує оперативного оновлення даних[31].

На початку 2020 року eHealth остаточно приведена у відповідність до стандартів захисту персональних даних користувачів і отримала атестат відповідності комплексній системі захисту інформації[33].

РизикиРедагувати

Крім проблеми надійності захисту даних, система може вийти надто «технологічною», адже потребуватиме обладнання усіх медзакладів комп'ютерами з доступом в інтернет та встановлення на них складного програмного забезпечення. Відповідно, лікарі матимуть навчитися вносити дані до системи та знаходити їх там. Є побоювання, що більшість лікарень будуть дублювати електронну та паперову звітність, а комп'ютери будуть давати збої і доступ до даних час від часу буде обмежений або закритий[3].

Якщо ця система буде зводитися до того, аби спочатку заповнити папери, а потім перенести це все в електронну систему, то нічого не зміниться. Треба не забувати, що не всі лікарі вміють, на жаль, користуватися комп'ютерами. Але якщо ця система зменшить бюрократію, пацієнт виграє, бо лікар матиме на нього більше часу.
(Євгеній Гончар, лікар, член громадської ради при МОЗ України)[7].
Ми опитали 900 лікарів. І сьогодні існує три основні проблеми — це відсутність інтернету, комп’ютерів та комп'ютерної грамотності. Серед тих, хто прийшов до нас на курси, були ті, хто не розуміли, як відкрити ноутбук […] Всі ці навички будуть потрібні для роботи з реєстрами пацієнтів, ліків, електронними медичними картками.
(Артем Михайлюк, директор компанії Helsi)[7].

Станом на 2020 рік упровадження електронної звітності відбувається з певним саботажем з боку деяких медичних закладів. Розвиток і фінансування системи стримуються відсутністю глобальної стратегії розвитку, схваленої учасниками реформи[10].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Що таке система eHealth?. Архів оригіналу за 8 квітень 2018. Процитовано 4 березень 2018. 
  2. Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я: Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція від 30.11.2016 № 1013-р
  3. а б eHealth: що дасть українцям електронна система охорони здоров'я? / ETCETERA, 15.11.2017
  4. а б Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення: Закон України від 19.10.2017 № 2168-VIII
  5. Меморандум про спільну діяльність щодо створення в Україні прозорої та ефективної електронної системи охорони здоров'я від 16.03.2017, який було підписано Міністерством охорони здоров'я, Державним агентством з питань електронного урядування та об'єднанням громадськості, ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» та БО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» визначив початок системної роботи Проектного офісу eHealth та розподіл обов'язків та зони відповідальності сторін Меморандуму щодо створення та впровадження електронної системи охорони здоров'я. Архів оригіналу за 04.03.2018. Процитовано 04.03.2018. 
  6. ЯКА НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ЛЕЖИТЬ В ОСНОВІ РОБОТИ СИСТЕМИ EHEALTH?. mcplus.com.ua. 15.09.2017. Процитовано 25.11.2019. 
  7. а б в Онлайн-медицина: що таке «eHealth», і чи спростить вона життя лікарям та пацієнтам / Громадське, 6 квітня 2017
  8. а б Електронна система охорони здоров'я відкрита для реєстрації лікарів і пацієнтів / Український медичний часопис
  9. а б Projects. Edelnab. Процитовано 3 вересня 2020. «E-health: a medical information system for the Ministry of Healthcare of Ukraine, central IT component for the entire healthcare system of Ukraine. It’s one of the biggest open-source governmental projects in the world and one of the biggest open source Elixir project that is in production as well.»
    «(E-health: медична інформаційна система для Міністерства охорони здоров’я України, центральний ІТ-компонент для всієї системи охорони здоров’я України. Це один з найбільших урядових проектів з відкритим кодом у світі та один з найбільших проектів з відкритим кодом Elixir, який також знаходиться у виробництві.)»
     
  10. а б Інформація про наявність медикаментів у лікарнях буде відкритою і оновлюватиметься в реальному часі – заступник міністра охорони здоров'я Кучер. Інтерфакс-Україна. 03.09.2020. Процитовано 03.09.2020. 
  11. ПРОЕКТНИЙ ОФІС ПЕРЕДАВ МОЗ СИСТЕМУ EHEALTH / ПРОЕКТНИЙ ОФІС EHEALTH, 06.02.2018. Архів оригіналу за 05.03.2018. Процитовано 04.03.2018. 
  12. “ЕЛЕКТРОННЕ ЗДОРОВ’Я” ПРЕЗЕНТУЄ СВІЙ БРЕНД — EZDOROVYA / Новини Полтавщини, 17.10.2018
  13. portal.ehealth-ukraine: Головна. Архів оригіналу за 13 квітень 2018. Процитовано 4 березень 2018. 
  14. Понад мільйон українців уже підписали декларації з лікарями / Zaxid.net, 19.04.2018
  15. СТАЛО ВІДОМО, СКІЛЬКИ УКРАЇНЦІВ ОБРАЛИ СОБІ ЛІКАРЯ / ТСН, 13 червня 2018
  16. Понад 10 млн українців обрало сімейного лікаря / Гордон, 27 червня 2018
  17. а б 10 % медзакладів подали заявки на укладання угод з Національною службою здоров'я / Радіо Свобода, 2 липня 2018
  18. Коли гроші підуть за пацієнтом? Уряд ухвалив низку рішень / Аптека, 30.04.2018
  19. Кабмін України створив електронну систему охорони здоров'я / Гордон, 25 квiтня 2018
  20. а б Деякі питання електронної системи охорони здоров'я: Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок від 25.04.2018 № 411
  21. У МОЗі розповіли, коли запрацює система E-health / Онлайн Експрес, 08.02.2018. Архів оригіналу за 04.03.2018. Процитовано 04.03.2018. 
  22. Національна служба здоров'я України завершила другу хвилю підписання договорів з пацієнтами / 20 хвилин Житомир, 22 серпня 2018
  23. ДП “Електронне здоров’я” про зміни в найближче півріччя: офіційно!. Медична справа. 24 квітня 2019. Процитовано 04.11.2019. 
  24. Заступник Супрун розповів, як систему eHealth захищають від кібератак. MediaSapiens. 31 липня 2019. Процитовано 05.08.2019. 
  25. Затверджено план розвитку системи eHealth. Урядовий портал. 1 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019. 
  26. Лікарні вже можуть реєструватися в електронній системі охорони здоров'я. Укрінформ. 01.11.2019. Процитовано 04.11.2019. 
  27. а б Супрун каже, що на “електронну медицину” повністю перейдуть за 5 років. Укрінформ. 11.06.2019. Процитовано 24.06.2019. 
  28. The Public Private Collabroation model, eZdorovya, and the transformation of the healthcare system in Ukraine. ОЕСР. Процитовано 31-08-2020. «The designed public private collaboration model can be replicated by other countries. The developed solutions based on the open code can be used worldwide. We follow the idea of sharing technologies with other countries to make eHealth the global trend. (Розроблена модель державно-приватної співпраці може бути відтворена іншими країнами. Розроблені рішення на основі відкритого коду можуть бути використані у всьому світі. Ми поділяємо ідею обміну [цих] технологій з іншими країнами, щоб зробити eHealth глобальним трендом)» 
  29. Українську модель впровадження eHealth визнали однією із найперспективніших у світі. Уряд України. 31-жовтня 2018. Процитовано 05.11.2018. 
  30. Медреформа в Україні: ТОП-5 досягнень системи eHealth. Телеканал новини «24». 4 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019. 
  31. а б УКРАЇНА: ОГЛЯД РЕФОРМИ ФІНАНСУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я 2016—2019. Спільний звіт ВООЗ та Світового банку. Всесвітня організація охорони здоров'я, 2019.
  32. У системі eHealth багато дублювання через некоректний вибір засобів ідентифікації пацієнтів. Інтерфакс-Україна. 29.07.2019. Процитовано 05.08.2019. 
  33. Система eHealth отримала атестат відповідності системі захисту даних - Федоров. Інтерфакс-Україна. 18.01.2020. Процитовано 20.01.2020. 

КоментаріРедагувати

  1. Термін eHealth не є юридично визначеним. Це назва, яка використовується для позначення електронної системи охорони здоров'я, «бо скорочення ЕСОЗ не дуже красиво звучить» [1]

ПосиланняРедагувати