Відкрити головне меню
EHEALTH Ukraine.svg

Електронна система охорони здоров'я eHealth — українська інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією в електронному вигляді. До її складу входять центральна база даних та медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін даними через відкритий програмний інтерфейс (АРI).

Функціонування системи забезпечується Національною службою здоров'я України. Упровадження проекту стало можливим завдяки підтримці проекту USAID «HIV Reform in Action», який здійснюється Deloitte (США), проекту USAID «RESPECT», Глобального фонду з боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією, проекту EDGE за сприяння уряду Канади та інших організацій[1].

Європейські експерти з ОЕСР визнали українську модель eHealth зразком для наслідування у всьому світі[2][3].

СутністьРедагувати

Електронна система охорони здоров'я eHealth — це система, яка допомагає пацієнтам отримувати, а лікарям надавати якісні медичні послуги. Крім того, вона дозволяє контролювати, наскільки ефективно витрачаються виділені на охорону здоров'я державні кошти і запобігати зловживанням.

Спочатку вона охопить первинну ланку медицини — сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. Пацієнти укладатимуть декларації із обраними лікарями, і лікарі реєструватимуть ці декларації в системі. Таким чином, держава зможе оплачувати лікарю за кожного пацієнта, а пацієнт отримає гарантовані державою безкоштовні медичні послуги. Так система eHealth допоможе реалізувати принцип «гроші ходять за пацієнтом».

У майбутньому система eHealth дасть можливість кожному швидко отримати свою медичну інформацію, а лікарям — правильно ставити діагноз з урахуванням цілісної картини здоров'я пацієнта. Лікарі виписуватимуть електронні рецепти. Система міститиме всю медичну історію пацієнта, і вона буде доступна як пацієнту, так і його лікарям[4].

Система відкриє можливість для створення «єдиного медичного простору» — координації і інтеграції між рівнями медичної допомоги, а також для запровадження нової системи управління якістю послуг[5].

еHealth забезпечить електронізацію системи охорони здоров'я, сприятиме захисту прав лікарів та пацієнтів та об'єднає медичні електронні системи[6].

Основні практичні новаціїРедагувати

  • Паперову роботу та звітність замінять електронні реєстри.
  • Кожний крок лікування (виписаний рецепт, призначені аналізи та їхні результати) буде зафіксований у системі і зможе бути використаний, наприклад, у випадку підозри на лікарську помилку.
  • Усі медичні дані щодо захворюваності, віку, статі пацієнтів, виписаних ліків, сезонних та регіональних особливостей здоров'я будуть акумульовані в єдиній системі.

eHealth спричиниться до появи в країні глобальної статистики громадського здоров'я, а також мінімізує можливості зловживань. Підробити картку або не внести до неї якісь дані буде вже неможливо, адже кожен пацієнт матиме до неї доступ в онлайн-режимі. Буде забезпечено цілодобовий доступ до даних пацієнта у будь-якому медичному закладі країни. Це зекономить час на пересилку медичних даних, якщо людина потребує лікарської допомоги в іншому місті[6].

Перелік реєстрівРедагувати

У eHealth буде 7 реєстрів:

  1. Реєстр пацієнтів
  2. Реєстр декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу
  3. Реєстр суб'єктів господарювання в сфері охорони здоров'я
  4. Реєстр медспеціалістів
  5. Реєстр медичних працівників
  6. Реєстр договорів про медобслуговування
  7. Реєстр договорів про реімбурсацію[7].

Розробка, впровадженняРедагувати

 
Уляна Супрун

Система впроваджується в Україні в рамках медичної реформи, яку просувала в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.

19 жовтня 2017 року Верховна Рада прийняла Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»[8], який набрав чинності 30 січня 2018 року.

У березні 2017 року МОЗ, громадська організація «Transparency International», «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» та Державне агентство з питань електронного урядування підписали Меморандум[9], у якому йшлося про спільну розробку eHealth.

Для координації роботи створили спеціальний Проектний офіс, який очолив представник «Transparency International» Юрій Бугай. До цього офісу увійшли понад 180 людей: розробники інформаційних систем, представники пацієнтів, лікарів та державних органів. Усі вони — волонтери.

«Transparency International» та «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» розділили обов'язки. Перша відповідає за розробку та тестування елементів сиситеми, юридичний супровід, комунікацію, технічну підтримку. Друга залучає та розподіляє ресурси, працює з донорами, веде фінансову та публічну звітність, а також здійснює пацієнтський контроль за роботою офісу та організовуватиме аудит міжнародними компаніями «великої четвірки» не менше двох разів на рік.

У подальшому офіс лише адмініструватиме систему, але володіти нею і відповідати за її цілісність та безпеку буде міністерство[10].

Система eHealth працює в тестовому режимі з вересня 2017 року, коли стало технічно можливо зареєструвати у системі медичний заклад, лікарів, а також ввести дані декларацій пацієнтів[1].

5 лютого 2018 року відбулася передача майнових прав інтелектуальної власності від Проектного офісу до Міністерства охорони здоров'я України. Відтоді за подальшу розробку та впровадження eHealth відповідає МОЗ, для чого в грудні 2017 року було створено ДП «Електронне здоров'я» (eZdorovya)[11].

Ключові ролі в системі електронного здоров'я

Міністерство охорони здоров'я України
встановлює правила і політику в галузі охорони здоров'я, відповідає за здійснення реформ
ДП «Електронне здоров'я» (eZdorovya)
розробляє центральну компоненту для системи електронного здоров'я в Україні
Бізнес
медичні інформаційні системи (МІС) — надають послуги клієнтам
Національна служба здоров'я України
оплачує вартість медичних послуг медичним закладам[12]

Станом на 4 березня 2018 року до системи приєдналися 758 медичних закладів, 6320 лікарів, 51 261 пацієнт[13]. У квітні пацієнтів уже було понад мільйон[14]. Станом на 12 червня зареєстровано 1237 медичних закладів, 21 695 лікарів, більше 8 млн пацієнтів[15]. У липні пацієнтів стало більше 10 млн, а кількість закладів досягла 10 %[16][17].

25 квітня Уряд ухвалив пакет документів, необхідних для старту нової моделі фінансування системи охорони здоров'я, зокрема запроваджено електронний документообіг у сфері медичного обслуговування[18][19].

У квітні розпочалася приписна кампанія пацієнтів до лікарів первинної ланки. Повноцінний перехід на нову систему фінансування первинної ланки розпочався з 1 липня[20]. Нова модель фінансування діятиме паралельно зі старою до кінця 2018 року[17].

У серпні до системи приєдналося близько половини комунальних закладів і 15 мільйонів українців (кожен третій). Ця цифра значно перевищила базові очікування від реформи[21].

У січні 2019 в системі було більше 1700 закладів, 24 тис. лікарів, 24,7 млн пацієнтів. Лідери серед регіонів — Дніпропетровська, Харківська, Львівська області та місто Київ.

з 1 березня 2019 в тестовому режимі запрацювала електронна медична картка. З 1 квітня запрацював електронний рецепт в рамках програми «Доступні ліки». Станом на 8 липня виписано 3,8 млн рецептів, з яких відпущено більше 3 млн рецептів[22].

1 жовтня 2019 затверджено план розвитку системи eHealth, що включає 14 кроків, зокрема затвердження концепції електронної системи охорони здоров'я, проведення аудиту існуючих інформаційних систем та реєстрів у цій сфері та визначення плану запровадження стандартів зберігання і передачі медичної інформації[23].

Планується, що до 2023 року всі рішення в системі охорони здоров'я будуть ухвалюватися на основі електронних даних[24].

Персональні даніРедагувати

Порядок функціонування електронної системи охорони здоров'я затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних.

Законом передбачено, що доступ до даних про пацієнта, що містяться в електронній системі охорони здоров'я, можливий лише у разі отримання згоди такого пацієнта (його законного представника) у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. Без згоди доступ до інформації про пацієнта можливий у випадках:

  • наявності ознак прямої загрози життю пацієнта;
  • за умови неможливості отримання згоди такого пацієнта чи його законних представників (до часу, коли отримання згоди стане можливим);
  • за рішенням суду.

Підписуючи декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, пацієнт (його законний представник) надає згоду на доступ до даних про нього, що містяться в електронній системі охорони здоров'я, такому лікарю, а також іншим лікарям за його направленням у межах, необхідних для надання медичних послуг такими лікарями.

НСЗУ публікує на офіційному веб-сайті дані, накопичені в системі, за умови знеособлення персональних даних відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних»[8].

Належне збереження даних у системі повинне гарантуватися міжнародним стандартом управління безпекою ISO:27001[24].

Водночас, НСЗУ доводиться боротися з дублюванням даних у системі та регулярно деактивувати подвійні записи, щоб не допускати виплат за ними. Станом на 25 липня 2019 виявлено й деактивовано 480 тис. дублювань декларацій із лікарями первинної ланки[25].

РизикиРедагувати

Крім проблеми надійності захисту даних, система може вийти надто «технологічною», адже потребуватиме обладнання усіх медзакладів комп'ютерами з доступом в інтернет та встановлення на них складного програмного забезпечення. Відповідно, лікарі матимуть навчитися вносити дані до системи та знаходити їх там. Є побоювання, що більшість лікарень будуть дублювати електронну та паперову звітність, а комп'ютери будуть давати збої і доступ до даних час від часу буде обмежений або закритий[6].

Якщо ця система буде зводитися до того, аби спочатку заповнити папери, а потім перенести це все в електронну систему, то нічого не зміниться. Треба не забувати, що не всі лікарі вміють, на жаль, користуватися комп'ютерами. Але якщо ця система зменшить бюрократію, пацієнт виграє, бо лікар матиме на нього більше часу.
(Євгеній Гончар, лікар, член громадської ради при МОЗ України)[10].
Ми опитали 900 лікарів. І сьогодні існує три основні проблеми — це відсутність інтернету, комп’ютерів та комп'ютерної грамотності. Серед тих, хто прийшов до нас на курси, були ті, хто не розуміли, як відкрити ноутбук […] Всі ці навички будуть потрібні для роботи з реєстрами пацієнтів, ліків, електронними медичними картками.
(Артем Михайлюк, директор компанії Helsi)[10].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Електронна система охорони здоров'я відкрита для реєстрації лікарів і пацієнтів / Український медичний часопис
  2. Українську модель впровадження eHealth визнали однією із найперспективніших у світі. Урядовий портал. 31 жовтня 2018. Процитовано 05.11.2018. 
  3. «The designed public private collaboration model can be replicated by other countries. The developed solutions based on the open code can be used worldwide».
    The Public Private Collabroation model, eZdorovya, and the transformation of the healthcare system in Ukraine. OPSI. Процитовано 02.04.2019. 
  4. Що таке система eHealth?. Архів оригіналу за 8 квітень 2018. Процитовано 4 березень 2018. 
  5. Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я: Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція від 30.11.2016 № 1013-р
  6. а б в eHealth: що дасть українцям електронна система охорони здоров'я? / ETCETERA, 15.11.2017
  7. З паперів у «цифру»: що пацієнтам і медикам дасть електронна система охорони здоров'я / Українська правда. Життя, 21 березня 2018
  8. а б Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення: Закон України від 19.10.2017 № 2168-VIII
  9. Меморандум про спільну діяльність щодо створення в Україні прозорої та ефективної електронної системи охорони здоров'я від 16.03.2017, який було підписано Міністерством охорони здоров'я, Державним агентством з питань електронного урядування та об'єднанням громадськості, ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» та БО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» визначив початок системної роботи Проектного офісу eHealth та розподіл обов'язків та зони відповідальності сторін Меморандуму щодо створення та впровадження електронної системи охорони здоров'я. Архів оригіналу за 04.03.2018. Процитовано 04.03.2018. 
  10. а б в Онлайн-медицина: що таке «eHealth», і чи спростить вона життя лікарям та пацієнтам / Громадське, 6 квітня 2017
  11. ПРОЕКТНИЙ ОФІС ПЕРЕДАВ МОЗ СИСТЕМУ EHEALTH / ПРОЕКТНИЙ ОФІС EHEALTH, 06.02.2018. Архів оригіналу за 05.03.2018. Процитовано 04.03.2018. 
  12. “ЕЛЕКТРОННЕ ЗДОРОВ’Я” ПРЕЗЕНТУЄ СВІЙ БРЕНД — EZDOROVYA / Новини Полтавщини, 17.10.2018
  13. portal.ehealth-ukraine: Головна. Архів оригіналу за 13 квітень 2018. Процитовано 4 березень 2018. 
  14. Понад мільйон українців уже підписали декларації з лікарями / Zaxid.net, 19.04.2018
  15. СТАЛО ВІДОМО, СКІЛЬКИ УКРАЇНЦІВ ОБРАЛИ СОБІ ЛІКАРЯ / ТСН, 13 червня 2018
  16. Понад 10 млн українців обрало сімейного лікаря / Гордон, 27 червня 2018
  17. а б 10 % медзакладів подали заявки на укладання угод з Національною службою здоров'я / Радіо Свобода, 2 липня 2018
  18. Коли гроші підуть за пацієнтом? Уряд ухвалив низку рішень / Аптека, 30.04.2018
  19. Кабмін України створив електронну систему охорони здоров'я / Гордон, 25 квiтня 2018
  20. У МОЗі розповіли, коли запрацює система E-health / Онлайн Експрес, 08.02.2018. Архів оригіналу за 04.03.2018. Процитовано 04.03.2018. 
  21. Національна служба здоров'я України завершила другу хвилю підписання договорів з пацієнтами / 20 хвилин Житомир, 22 серпня 2018
  22. Заступник Супрун розповів, як систему eHealth захищають від кібератак. MediaSapiens. 31 липня 2019. Процитовано 05.08.2019. 
  23. Затверджено план розвитку системи eHealth. Урядовий портал. 1 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019. 
  24. а б Супрун каже, що на “електронну медицину” повністю перейдуть за 5 років. Укрінформ. 11.06.2019. Процитовано 24.06.2019. 
  25. У системі eHealth багато дублювання через некоректний вибір засобів ідентифікації пацієнтів. Інтерфакс-Україна. 29.07.2019. Процитовано 05.08.2019. 

ПосиланняРедагувати