Вікіпедія

Drahoman Prize

Drahoman Prize is honors for translator

Drahoman Prize — відзнака для перекладачів з української мови на мови світу, заснована 2020 року Українським інститутом, Українським ПЕН та Українським інститутом книги.[1][2]

Drahoman Prize M:
Drahomán Prize
Засновник(и) Український інститут,
Український ПЕН,
Український інститут книги
Країна Україна Україна
Вручення Київ
Рік заснування 2020
Перше нагородження 2021
pen.org.ua/award/drahoman-prize/
CMNS: Drahoman Prize у Вікісховищі

Про преміюРедагувати

Мета – підтримка і відзначення сподвижницької роботи перекладачів з української мови на мови світу, які відкривають світу українську літературу, а отже, справжню Україну, відтворену в текстах її письменників. [1][2]
За що вручається:

  • високу перекладацьку майстерність;[1][2]
  • внесок у промоцію української літератури за кордоном.[1][2]

Умови номінуванняРедагувати

  • На Премію номінуються перекладачі незалежно від країни проживання, у доробку яких щонайменше один перекладений і опублікований художній чи документальний твір. До художніх і документальних творів ми відносимо прозові, поетичні, драматичні та нон-фікшн-видання (есеїстику, репортажі, інтерв’ю, біографії та мемуари). [1][2]
  • Книжка, з якою номінується перекладач, має бути опублікована в закордонному видавництві протягом трьох останніх років, а також не суперечити цінностям і принципам організацій-засновниць.[1][2]
  • Номінувати перекладача на здобуття Премії можуть закордонні культурні інституції, дипломатичні установи, наукові центри, видавництва, творчі об’єднання та члени Капітули. [1][2][3]

Процедура визначення лауреатаРедагувати

Лауреат Премії обирається в три етапи[1][2]:

  • на першому етапі формується довгий список претендентів;
  • на другому етапі члени Капітули голосують за короткий список Премії;
  • на третьому етапі члени Капітули методом анонімного голосування обирають лауреата Премії.

КапітулаРедагувати

Склад Капітули Премії
Капітула (журі)[3] Премії складається з 9 членів. До її складу входять авторитетні письменники, перекладачі, мово- та літературознавці, культурні менеджери. Незалежно від року до складу Капітули входять генеральний директор Українського інституту, президент Українського ПЕН та директор Українського інституту книги. Щороку затверджується організаціями-засновницями. Запрошені члени Капітули можуть перебувати в її складі не більше 3 років поспіль. Члени Капітули мають право залучати експертів (перекладачів, мово- та літературознавців, дипломатів) для консультацій щодо поданих зголошень. [1][2]

2020 р.[1][2]Редагувати

  1. Андрій Курков, письменник, президент Українського ПЕН
  2. Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту
  3. Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги
  4. Оля Гнатюк, дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету, віцепрезидентка Українського ПЕН
  5. Остап Сливинський, поет та перекладач
  6. Валентина Стукалова, менеджерка книжкових та інтелектуальних проєктів Французького інституту
  7. Наталія Іваничук, перекладачка
  8. Юрій Прохасько, перекладач
  9. Марко-Роберт Стех, український і канадський літературознавець, письменник

Церемонія нагородженняРедагувати

Ім’я лауреата Премії оголошується щороку під час урочистої церемонії в Києві,[1][2] яка відбувається у квітні.[4][5] До участі у церемонії запрошуються три фіналісти Премії. Лауреат Премії отримує статуетку, виготовлену відомим українським скульптором, грошову винагороду в розмірі 2 000 Євро (з урахуванням податків), а також додаткові можливості для роботи та промоції своєї творчості від Українського інституту та Українського інституту книги (участь у перекладацьких резиденціях, закордонних ярмарках та фестивалях).[1][2][6]

Походження назви преміїРедагувати

Юрій Прохасько, перекладач та член Капітули Премії:

«Маємо в парадигмі української культури неймовірно сприятливу збіжність, з якої береться виняткова семантична додана вартість, що нею було б просто гріх не скористатися. Етимологічна спорідненість поняття «драгоман» яко «перекладач, тлумач і товмач, посередник, (культурний) дипломат, умілець і прислужник розуміння і порозуміння» – і прізвища однієї з чільних постатей в каноні української історії ідей – Михайла Драгоманова.

Те, що ця нагорода не присвячена суто Драгоманову і не освячена безпосередньо його іменем, не перебуває під його покровом і покровительством, – цілком очевидно. Втім, очевидно також: та обставина, що Михайло Драгоманов є власне уособленням переконання і практики перекладати Україну світові, а світ – Україні, залучати, долучати Україну до світу, а світ – до України, конґеніально коннотує з основною ідеєю та патосом цієї нагороди, дуже вдячно посилює багатство, мерехтіння цих значень.

Добре, якщо обізнаний сучасник зможе відчитати всі ці сенси одразу. Але й цілком достатньо, коли до нього промовлятиме з цієї назви бодай один: йдеться про перекладачів. Тим паче, що поняття dragoman має обіг і одразу відчитується в багатьох світових мовах. Написання назви цієї міжнародної нагороди в латинській транслітерації через придихове h лише додатково підкреслює її українське походження».[1][2]

ЛауреатиРедагувати

2020

Головна премія — Клаудія Дате (за переклади німецькою мовою поетичної збірки Сергія Жадана "Антена" (видавництво Suhrkamp) та роману Олексія Чупи "Казки мого бомбосховища" (видавництво Haymon Verlag).

Спеціальна відзнака Капітули — Імадеддін Раеф ( за переклад арабською "Бейрутських оповідань" Агатангела Кримського).[7]

2021 14 грудня було оголошено "довгий список" премії, в який увійшло 20 позицій[8].

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Drahomán Prize. pen.org.ua (ua). Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 17 лютого 2021. 
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Український інститут.Drahoman Prize. ui.org.ua (ua). Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 лютого 2021. 
  3. ↑ а б Премія Drahoman Prize для перекладачів з української мови на мови світу. litakcent.com (ua). Архів оригіналу за 2 січня 2021. Процитовано 17 лютого 2021. 
  4. ↑ Для перекладачів з української започаткували премію Drahoman Prize. ukrinform.ua (ua). Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 17 лютого 2021. 
  5. ↑ В Україні започаткували премію Drahoman Prize для перекладачів. ua.news (ua). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 17 лютого 2021. 
  6. ↑ Оголошено довгий список номінантів премії Drahoman Prize. litgazeta.com.ua (ua). Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 17 лютого 2021. 
  7. ↑ Вручили першу премію для перекладачів з української мови Drahomán Prize. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 5 травня 2021. 
  8. ↑ Премія Drahomán Prize оголосила довгий список 2021 року

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Drahoman_Prize&oldid=35735931