Кудрявець звичайний
Кудрявець звичайний[1], кудрявець Софії[2] (Descurainia sophia) — вид рослин з родини капустяних (Brassicaceae), поширений у Північній Африці та Євразії. Народні назви: кудрявець, рогачка, віники.
| Кудрявець звичайний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Капустоцвіті (Brassicales) |
| Родина: | Капустяні (Brassicaceae) |
| Рід: | Кудрявець (Descurainia) |
| Вид: | Кудрявець звичайний (D. sophia)
|
| Біноміальна назва | |
| Descurainia sophia | |
Опис ред.
Кудрявець звичайний — однорічна рослина. Корінь стрижневий. Стебло одне, прямостояче, розгалужене, висотою 20–70 см. Рослина спочатку коротко запушена, згодом гола. Листя чергові, сидячі, запушені, з вушками при основі, двічі або тричі перистороздільні з 5–7 парами сегментів. Квітки блідо-жовті, в багатоквіткових китицях на верхівці стебла і його розгалужень. Чашолистки віддалені, не стійкі. Пелюстки ≈ 2 мм у довжину. Плоди — стручки, 1.5–2.5 см, з опуклими стулками і помітною середньою жилкою. Насіння дрібне (0.7–0.8 мм у довжину), покриті маленькими горбками. Цвіте в травні-червні. Плоди дозрівають в липні-серпні[2].
Поширення ред.
Поширений у Північній Африці, Європі, Азії; натуралізований у ПАР, Японії, Кореї, Новій Зеландії, США, Канаді, пн. Мексиці, Аргентині, Чилі[3][4][5].
В Україні вид зростає на пустирях, біля доріг, жител — на всій території; бур'ян, харчова, вітамінна, отруйна, жиро-олійна рослина[2].
Фармацевтичні властивості ред.
З лікувальною метою застосовують насіння. Запах у рослини відсутній, смак їдкий, гіркуватий, маслянистий.
Насіння містить глікозид (1–2%), який розкладається з виділенням ефірної олії. Рідкий екстракт насіння застосовують як знеболювальний засіб при функціональних та хронічних проносах.
Заготівля ред.
Заготовляють плоди на початку їх дозрівання, зрізуючи рослину ножиком або серпом.
Сушать та зберігають у сухих та добре провітрюваних приміщеннях.
Галерея ред.
-
стебло й листя -
суцвіття -
плоди (стручки) -
ілюстрація
Джерела ред.
- ↑ Descurainia sophia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 129. (рос.)(укр.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 21.05.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 21.05.2019. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 21.05.2019. (англ.)
Посилання ред.
- Кудрявець Софії // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 223. — ISBN 5-88500-055-7.
|
Це незавершена стаття про капустяні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |