Відкрити головне меню

«Dead Can Dance»австралійський рок-гурт. Створений у 1981 році в Мельбурні. У дуже своєрідній музиці гурту, який інколи зараховують до жанрів дарквейв або готичний рок, поєднуються впливи електронної музики, альтернативного року, неокласики, середньовічних хоралів а також етно (переважно східноєвропейського і арабського походження). Члени гурту — Ліза Джеррард та Брендан Перрі. Початково «Dead Can Dance» був квінтетом, а під час гастролей та студійних записів у його складі виступало до 15 музикантів. Пісні гурту здебільшого мають містичні та символічні сюжети. Манеру співу Лізи Джеррард інколи порівнюють з вокалом Елізабет Фрейзер з «Cocteau Twins». Гурт проіснував до 1998 року, у 2005 музиканти ще раз об’єдналися для всесвітнього концертного турне. У 2011 році на сторінках офіційного блогу оголошено про возз'єднання групи. У 2012 рік відбулося світове турне на підтримку альбому Anastasis. На 2019 рік заплановано світове турне у підтримку нового альбому Dionysus.

Dead Can Dance
«Dead Can Dance» на концерті у Мюнхені у 2005 році.
«Dead Can Dance» на концерті у Мюнхені у 2005 році.
Основна інформація
Жанр Пост-панк
Ембіент
Неокласика
Dream-pop
Роки 19811998, 2005, 2011 - наш час
Країна Австралія Австралія
Місто Мельбурн
Мова Англійська
Лейбл 4AD, Warner, Atlantic Records, Rhino Entertainment
Склад Брендан Перрі
Ліза Джеррард
Deadcandance.com
Commons-logo.svg Dead Can Dance у Вікісховищі

Назва гурту («Мертві можуть танцювати») інтерпретується зазвичай як здатність повертати життя чомусь, що було мертвим або забутим. Інструменти, які використовують музиканти, є старовинними, забутими або недоступними для широкого вжитку. За іншою інтерпретацією назва базується на алегорії «танку смерті» (фр. danse macabre). Ще однією інтерпретацією є ідея надання життя неживим предметам.

ІсторіяРедагувати

Ліза Джеррард та Брендан Перрі — обидва англо-ірландського походження — познайомилися у 1980 році в Мельбурні. У травні 1983 року музиканти переїжджають до Лондона, де незабаром підписують контракт з незалежною студією 4 AD. У лютому 1984 року виходить перший альбом гурту «Dead Can Dance», який містить композиції чотирьох попередніх років. На обкладинці альбому було зображено ритульну маску з Папуа-Нової Ґвінеї. У цій візуалізації втілено головну музичну ідею — перехід неживого у живе і навпаки: маска була частиною дерева, яке перетворилося у неживу матерію. Однак вправність митця надала масці нового життя у її ритуальному використанні.

Джеррард та Перрі залишилися невдоволеними якістю запису дебютного альбому. У другому альбомі «Spleen and Ideal», який вийшов у листопаді 1985 року і зайняв друге місце у хіт-парадах indie, музиканти відмовляються від електрогітар і використовують натомість класичні інструменти, зокрема, віолончель, литаври та тромбони. На «Within the Realm of a Dying Sun» Перрі намагається повністю відійти від загальноприйнятих моделей рок-музики. Він зосереджує свою увагу на класичній музиці, головно на музиці бароко з її контрапунктовими структурами. Музиканти вирішують працювати надалі лише з класичними інструментами у супроводі семплерів та комп’ютерів. Ці нові впливи проявляються вже на четвертому альбомі гурту «The Serpent's Egg», у якому елементи етномузики поєднуються з електронними. Після цього Джеррард та Перрі переїжджають на деякий час до Іспанії, де пишуть музику до фільму Авґустіна Вілларонґи (ісп. Augustin Villaronga) «El Nino De La Luna». У цьому фільмі, який показали на Канському фестивалі у 1989 році, Джеррард вперше виступила в ролі акторки. У 1990 році «Dead Can Dance» вперше виїжджають на гастролі до США. На альбомі «Aion», який виходить у цьому ж році, помітний вплив сакральної та літургійної музики епохи Ренесансу, музиканти використовують середньовічні музичні інструменти. Для «Into the Labyrinth» характерне поєднання примітивного етно з електронною музикою. Цей альбом став одним найуспішнішим у комерційному плані (поруч з «Spiritchaser») і увійшов до Top 50 британських хіт-парадів.

Склад гуртуРедагувати

ДискографіяРедагувати

Альбоми (LP)Редагувати

Альбоми (EP)Редагувати

  • Garden of the Arcane Delights (1984)

ПосиланняРедагувати