Вікіпедія

CubeSat

CubeSat (англ. Cube Satelite) — тип малих супутників для космічних досліджень із стандартизованим об'ємом 10×10×10 см³ та не важче 1,33 кг (можливе об'єднання декількох апаратів в один)[1].

nCube-2 норвезький сателіт.

Загальний опис ред.

Зазвичай використовується електроніка та програмне забезпечення на основі готових комерційних продуктів[en], що суттєво здешевлює CubeSat, порівняно зі звичайними сателітами, для кожної серії яких розробляються унікальні програмні та технічні рішення. З 1999 року Каліфорнійським політехнічним університетом і Стенфордським університетом було розроблено специфікацію для CubeSat, щоб допомогти університетам по всьому світу проводити прикладні космічні дослідження. Більшість подібних супутників розробленні науковими установами, проте певна частина випущена приватними компаніями, зокрема компанією Боїнг — гігантом космічної індустрії, що випускає багато звичайних сателітів. Формат CubeSat також популярний поміж аматорів[en] супутникового радіо[en].

Специфікації ред.

 
ESTCube-1.

Терміном «CubeSat» позначаються наносупутники (Nano-satellite), що створені згідно зі стандартом, створеним під керівництвом професора Bob Twiggs (факультет аеронавтики й астронавтики, Стенфорд)[2]. Супутники мають розмір 10х10х10 см і запускаються за допомогою Poly-PicoSatellite Orbital Deployer (P-POD)[3]. Стандарт допускає об'єднання 2 або 3 стандартних кубів в складі одного супутника (позначаються 2U і 3U і мають розмір 10х10х20 або 10х10х30 см). Один P-POD має розміри, що достатні для запуску трьох супутників 10х10х10 см або меншої кількості, загальним розміром не більше 3U[4].

На 2004 рік, супутники у форматі CubeSats могли бути виготовлені і запущені на навколоземну орбіту за 65-80 тисяч доларів[5]. Така низька вартість дозволяє розробляти супутники школам та університетам.

Більшість CubeSat мають один або два наукових прилади.

Кілька компаній надають послуги по виведенню CubeSat на орбіту, наприклад, МКК_Космотрас і Eurokot[6].

13 лютого 2012 року, ракета-носій «Вега» вивела на полярну орбіту 8 супутників «CubeSat» і супутник LARES. Список супутників:

Супутник Виробник Орбіта Мета польоту
1-й КА LARES   Італія Італійське космічне агентство Низька опорна орбіта Геодезія
2-й КА AlmaSAT-1   Італія Болонський університет Низька опорна орбіта Технологія
3-й КА Xatcobeo   Іспанія Національний інститут аерокосмічної техніки Низька опорна орбіта Технологія
4-й КА UNICubeSAT   Італія Римський університет Ла Сапієнца Низька опорна орбіта Атмосфера
5-й КА Robusta   Франція Університет Монпел'є Низька опорна орбіта Радіація
6-й КА e-st@r   Італія Туринський політехнічний університет Низька опорна орбіта Технологія
7-й КА Goliat   Румунія Університет Бухареста Низька опорна орбіта Радіація
8-й КА PW-Sat   Польща Варшавський політехнічний інститут Низька опорна орбіта Технологія
9-й КА MaSat-1   Угорщина Будапештський університет технології та економіки Низька опорна орбіта Технологія

Супутникові рої CubeSat ред.

9 серпня 2023 року, NASA підтвердило, що успішно встановило командний зв’язок з усіма чотирма CubeSat, задіяними в місії Starling. Відповідно космічне агентство NASA перебуває на завершальній стадії тестування корисного навантаження та супутникових двигунів, що є вирішальним етапом у процесі введення в експлуатацію супутників CubeSat, які команда проєкту назвала «Blinky», «Pinky», «Inky» і «Clyde». Зазначені супутники були запущені в космічний простір в липні 2023 року та є частиною амбітної ініціативи з розробки самокоординованих роїв супутників для космічних досліджень і розвідки. Також було зазначено, що в той час, як «Pinky», «Inky» і «Clyde» працювали, як і очікувалося, «Blinky» спочатку зіткнувся з проблемами зв’язку. Однак ці проблеми були вирішені шляхом внесення змін до обладнання апарату[7].

Після завершення етапу введення в експлуатацію місія Starling продовжить коригування орбітальних позицій космічних апаратів, щоб розпочати тестування діяльності рою. Основна мета цієї місії – оцінити здатність чотирьох супутників автономно працювати разом. Ця новаторська місія є важливою віхою в розвитку автономних супутникових роїв для майбутніх космічних досліджень[8].

Перспективні проєкти CubeSat ред.

Місія PREFIRE ред.

В серпні 2023 року, NASA вибрало Rocket Lab USA Inc. з Лонг-Біч, штат Каліфорнія (США), для надання послуг запуску місії агентства PREFIRE (Енергія полярного випромінювання в експерименті далекого інфрачервоного діапазону), яка має на меті дати дослідникам точнішу картину енергії, що надходить і залишаючи Землю. Місія PREFIRE допоможе усунути прогалину в розумінні того, скільки земного тепла втрачається в космос, особливо з Арктики та Антарктиди. Аналіз вимірювань PREFIRE дасть інформацію про моделі клімату та льоду, забезпечуючи кращі прогнози того, як потепління світу вплине на втрату морського льоду, танення крижаного покриву та підвищення рівня моря. Удосконалення кліматичних моделей може врешті-решт допомогти забезпечити точніші прогнози щодо впливу потужності та частоти штормів, а також берегової ерозії та повеней. Місія буде складатися з двох 6U CubeSats з базовою тривалістю місії 10 місяців і спільно розроблена NASA та Університетом Вісконсіна-Медісон. Лабораторія реактивного руху NASA в Південній Каліфорнії керує місією для Управління наукових місій агентства та надає інструменти. Blue Canyon Technologies будує CubeSats, а Університет Вісконсіна-Медісон оброблятиме дані, зібрані приладами. До наукової групи входять члени JPL та університетів Вісконсіна, Мічигану та Колорадо[9][10].

Українські наносупутники ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ CubeSat Design Specification Rev. 12 (PDF) ((англ.)) . Каліфорнійський політехнічний університет. Архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2013. Процитовано 3 квітня 2012.
  2. ↑ Satellite pioneer joins Morehead State's space science faculty. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 26 лютого 2013.
  3. ↑ Educational Payload on the Vega Maiden Flight – Call For CubeSat Proposals (PDF). European Space Agency. 2008. Архів оригіналу (PDF) за 25 серпня 2012. Процитовано 7 грудня 2008.
  4. ↑ Matthew Richard Crook (2009). NPS CubeSat Launcher Design, Process And Requirements. Naval Postgraduate School. Архів оригіналу (PDF) за 25 серпня 2012. Процитовано 30 грудня 2009.
  5. ↑ Leonard David (2004). Cubesats: Tiny Spacecraft, Huge Payoffs. Space.com. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 7 грудня 2008.
  6. ↑ Jos Heyman (2009). FOCUS: CubeSats — A Costing + Pricing Challenge. SatMagazine. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 30 грудня 2009.
  7. ↑ Communications Achieved for NASA’s Four Starling CubeSats. // By Arezu Sarvestani. Posted on August 9, 2023
  8. ↑ NASA успішно встановило зв’язок із супутниками Blinky, Pinky, Inky і Clyde. // Автор: Julia Alexandrova. 12.08.2023
  9. ↑ NASA Announces Launch Service for Arctic Warming Experiment. Aug 14, 2023
  10. ↑ NASA оголошує про запуск служби для експерименту з потеплінням Арктики. 15.08.2023
  11. ↑ Руденко, Євген (9 квітня 2021). Один у космосі. Що робить на орбіті єдиний діючий супутник України. pravda.com.ua/. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  12. ↑ 3 січня 2023 року з мису Канаверал, Сполучені Штати Америки, за допомогою ракети-носія Falcon-9 компанії «SpaceX» виведуть на орбіту Землі черговий український наносупутник PolyITAN-HP-30, створений до 30-річчя Незалежності України
  13. ↑ Запуск ДВОХ українських супутників (Falcon 9/PolyITAN-HP-30 EOS SAT-1)
  14. ↑ Український супутник запустили на орбіту Землі на Falcon 9. 03.01.2023, 16:55

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=CubeSat&oldid=41768983