Коритозавр
| Коритозавр Час існування: Пізній крейдяний період 77–75,7 млн років тому | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Реконструкція коритозавра
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| †Corythosaurus casuarius Браун, 1914 | ||||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Коритозавр (Corythosaurus) — рід рослиноїдних динозаврів із родини гадрозавридів з пізньої Крейди, що жив близько 77—75,7 млн років тому на території сучасної Північної Америки. Його назва походить від грец. κόρυς, що означає «шолом». Рід був названий і описаний у 1914 році Барнумом Брауном.
Зараз вважається, що коритозавр належав до ламбеозаврових, а отже, був споріднений з ламбеозаврами, ніппонозаврами, велафронами, гіпакрозаврами та олоротитанами. Приблизна довжина коритозавра становила 7,7—9 метрів, а його череп, включаючи гребінь, сягав 70,8 сантиметра заввишки.
Коритозавр відомий за багатьма повними зразками, включаючи майже повний голотип, знайдений Брауном у 1911 році. У скелеті голотипу відсутня лише остання частина хвоста і частина передніх ніг, але збереглися відбитки його полігональної луски. Коритозавр відомий за багатьма черепами зі збереженими високими гребенями, що нагадують гребені казуарів або коринфські шоломи. Вважається, що найбільш вірогідною функцією гребеня була вокалізація. Як у тромбоні, звукові хвилі проходили через численні камери у гребені, а потім підсилювалися, коли коритозавр видихав. Один екземпляр коритозавра навіть зберігся з останньою їжею в грудній порожнині. Усередині порожнини були залишки хвойних голок, насіння, гілок та фруктів, що свідчить про те, що коритозавр, ймовірно, харчувався рослинами[1].
Обидва види коритозаврів Corythosaurus casuarius та Corythosaurus intermedius присутні на дещо різних рівнях формації Парку динозаврів[en]. Обидва все ще співіснували з тероподами та іншими птахотазовими, такими як дасплетозавр, брахілофозавр[en], паразауролоф, сколозавр і хазмозавр[en].
Опис ред.
Голова ред.
Гребінь ред.
Як і в інших представників підродини ламбеозаврових, у коритозавра був гребінь. Проте, на відміну від, наприклад, паразауролофа, не трубкоподібний. Гребінь у коритозавра був як півколо. Ламбеозавринів з трубкоподібним гребенем відносять до триби Паразауролофіні. А з таким гребенем, як у ламбеозавра — до Ламбеозавріні. Вважають, що особини з великим гребенем — досвідчені самці. Можливо, гребінь використовувався для приваблювання самок та відлякування суперників. У гребінь тягнулися носові ходи. Там вони утворювали дві обширні камери, які, можливо, допомагали регулювати вологість вдиханого повітря, покращували нюх, та, ймовірно, були резонатором звуків. З силою вдихаючи повітря через ці порожнини, корітозаври видавали особливі звуки, якими закликали самок, подавали характерні сигнали стаду, а матері підкликали дитинчат, які віддалилися на небезпечну відстань. Корітозаври так само могли за допомогою спеціальних звуків попереджати про небезпеку нападу хижаків. У дитинчат коритозаврів гребня не було. Гребінь був утворений розрослими передщелепними кістками.
Дзьоб ред.
Як і в інших гадрозавридів, морда коритозавра закінчувалася широким, сплющеним дзьобом, як у качки (звідти й назва родини — «качконосі / качкодзьобі динозаври»). У глибині рота знаходилося багато маленьких зубів, які об'єднувалися у групи. За допомогою них гадрозавриди могли подрібнюва-ти насіння, листя, хвою. Найбільше зубів мав едмонтозавр та анатотитан. У них було 1600 зубів.
Кінцівки ред.
Задні кінцівки коритозавра були значно довші за передні, але, напевно, він міг пересуватися і так і так.
Копита ред.
Як і в інших орнітоподів, на ногах у коритозавра було три пальці, як у птахів (звідти й походить назва «птахоногі»). Але пальці закінчувались не кігтями, а копитами. За допомогою копит він міг легко пересуватися на будь-якій поверхні.
Шкіра ред.
Шкіра коритозавра була вкрита лусками й пластинами різної форми та розміру.
Знахідки ред.
У 1914 в парку динозаврів у провінції Альберта (Канада), американський палеонтолог Барнум Браун виявив череп динозавра з високим гребенем. Це йому нагадало воїна в шоломі, і він назвав динозавра — коритозавр («ящір в шоломі»). Тоді йому пощастило знайти повний скелет коритозавра, та ще й з фрагментами скам'янілої шкіри. Вивчаючи їх, він зрозумів, що динозавр належить до родини Гадрозавриди.
Спосіб життя ред.
Гадрозавриди — найкмітливіші рослиноїдні динозаври, тож виходить, що коритозавр був розумним. Вони трималися невеликими стадами, ходячи по лісах. Інколи заходили у водойми. За допомогою гребеня попереджали про небезпеку. Вони не конкурували за їжу з іншими гадрозаврами (а їх там було п'ять видів), бо харчувалися різними рослинами.
Примітки ред.
- ↑ Gee, Carole T. (2010). Plants in Mesozoic time: morphological innovations, phylogeny, ecosystems. Life of the past. Bloomington: Indiana University Press. ISBN 978-0-253-35456-3.
Джерела ред.
- Ілюстрований атлас. Динозаври: енциклопедія: [Пер. з англ.]/ авт. тексту М.Аллабі. — К.: Махаон-Україна, 2017. — 192 с.: іл.
- Атлас динозаврів/С.Девідсон, Л.Паркер, Пер.з англ. А. Мішти.-К.:Вид.група КМ-БУКС,2017._144с.:іл. Всё о динозаврах. Энциклопедия. М.: «Издательская группа Азбука-Аттикус».- 2017.- 224 с., с ил
- Всё о динозаврах. Энциклопедия. М.: «Издательская группа Азбука-Аттикус».- 2017.- 224 с., с ил.