Copaifera langsdorffii

вид рослин
Копайфера Лангсдорфа
Copaifera langsdorfii в парку міста Сан-Паулу, Бразилія.
Copaifera langsdorfii в парку міста Сан-Паулу, Бразилія.
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Cercidoideae
Рід: Copaifera
Вид: C. langsdorffii
Copaifera langsdorffii
Desf., 1821
Посилання
Вікісховище: Copaifera langsdorffii
EOL: 416781
IPNI: 64920-2
ITIS: 819917
МСОП: 19892010
NCBI: 280048

Copaifera langsdorffii (укр. Копайфера Лангсдорфа[1]; мовою місцевих жителів «копаіба») — вид рослин із родини бобових і підродини Detarioideae. Це потужне дерево висотою до 30 м, що росте в тропічних лісах Бразилії.

Встановлено, що столітнє дерево копайфери спроможне «видати» за 2 години з одного отвору у стовбурі до 20 л вуглеводнів сесквітерпенового ряду, а повторний надріз на дереві фонтанує через півроку.[2][3] Сік рослини близький до дизельного палива з нафти.[2]

Сік маслянистий, золотистого кольору. Місцеві жителі традиційно використовували для загоювання ран і переломів. Уряд Бразилії проводить науково-виробничий експеримент культивації таких «нафтових» дерев на плантаціях. Також сік цього дерева широко використовувався місцевими екстремістами під час демонстрацій як доступний матеріал для горючих сумішей.[4]

Деревина червоного кольору. Квіти білі з рожевими плямами. Плід стручок, який містить насіння.[5]

Боби і насіння рослини у Ботанічному музеї Жоао Барбоса Родрігес, ботанічний сад Сан-Паулу, в Бразилії

Примітки ред.

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. а б Іващенко О. О., Іващенко О. О. Рослинництво — як основа виробництва біопалива[недоступне посилання з травня 2019]
  3. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. Збірник наукових праць. 2011, Вип. 12[недоступне посилання з травня 2019]
  4. А. Ньюмен — Легкие нашей планеты — М: 1989, изд. «Мир» −333с
  5. FERREIRA, A. B. H. Novo Dicionário da Língua Portuguesa. Segunda edição. Rio de Janeiro: Nova Fronteira, 1986. p.473

Див. також ред.