Перлинниця антарктична
Перлинниця антарктична, або колобанус антарктичний чи колобантус Кіто (Colobanthus quitensis (Kunth) Bartl.) — один з двох видів покритонасінних рослин (інший — щучник антарктичний (Deschampsia antarctica E.Desv.), які освоїли північно-західну частину Антарктичного півострова.
| Перлинниця антарктична | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Гвоздикові (Caryophyllaceae) |
| Рід: | Перлинниця (Colobanthus) |
| Вид: | Перлинниця антарктична (C. quitensis)
|
| Біноміальна назва | |
| Colobanthus quitensis | |
| Синоніми | |
|
C. alatus, C. aretioides, C. billardieri, C. cherlerioides, C. crassifolius, C. crassifolius var. aretioides, C. maclovianus, C. meingeni, C. quitensis var. alatus, C. saginoides, Sagina crassifolia, S. quitensis, Spergula affinis? | |
Класифікація ред.
Рід перлинниця (Colobanthus) поширений тільки в Південній півкулі. Інформація про кількість видів, що належать до цього роду, варіює в різних джерелах й у середньому складає 30 видів. З усіх видів роду тільки перлинниця антарктична поширена в Морській Антарктиці, досягаючи в своєму поширенні затоки Лазарєва на острові Олександра[1].
Поширення та середовище існування ред.
Антарктична перлинниця поширена також в горах на Вогняній Землі та в Патагонії. Поруч з щучником антарктичним на колишньому ложі льодовиків зустрічається також перлинниця паличковидна (Colobanthus subulatus). Цей вид в Антарктиці не зустрічається і просувається на південь лише до Південної Джорджії. В горах Вогняної Землі поширений ще один вид — перлинниця плауновидна (Colobanthus lycopodioides)[2].
В умовах Аргентинських островів вид відомий з ділянок експонованих на північний-захід скель островів Галіндез, Скуа, Вісімки, Барселот. Українським дослідником в 2014 р. вид виявлено також на такому ж схилі острова Ірізар. Не виключено, що більш ретельне обстеження північної частини острова Пітерман дозволить виявити деякі інші популяції цього рідкісного виду.
_Bartl.).jpg)
Залишається таємницею механізм поширення перлинниці на нові місця та зростання лише в певних обмежених фрагментах району Аргентинських островів. Що це: релікти колишнього неперервного трансандійського ареалу? Тоді звідки таке добре поновлення цього виду на антропогенно-трансформованій ділянці околиць станції Палмер? Лише в сезоні 2015/16 рр. на острові Скуа було виявлено обривання домініканським мартином пагонів перлинниці з достатньо великої популяції та їх використання в побудові гнізда на прилеглій, але ізольованій протокою скелі. У цей же час виявлено невелику популяцію перлинниці (4 особини) поблизу гніздової ділянки мартина. Це може свідчити про можливість переносу пагонів з насінням на інші придатні території. Проте це, імовірно, відбувається набагато рідше, ніж у випадку щучника. У зв'язку з відсутністю збільшення кількості відомих популяцій перлинниці та їхнього розміру, необхідно взяти їх під охорону, зокрема заборонити збирання цілих рослин для наукових цілей[1].
Примітки ред.
- ↑ а б Парнікоза, Іван (04.03.2021). Рослинний світ та ґрунти району Аргентинських островів. Експедиція ХХІ (українською) . НАНЦ МОН України. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 04.03.2021.
- ↑ Парнікоза, Іван (12.03.2021). https://expedicia.org/vognyana-zemlya-priroda-i-lyudi/. Експедиція ХХІ (українська) . НАНЦ МОН України. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 12.06.2021.
Посилання ред.
- Parnikoza I., Kozeretska I., Kunakh V. Vascular Plants of the Maritime Antarctic: Origin and Adaptation // American Journal of Plant Sciences, 2011, 2, 381—395 [Архівовано 9 серпня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- I. Ю . Парнікоза, Є. Смикла, I. A. Козерецька, В. А . Кунах Особливості антарктичної трав'янистої тундри в умовах двох різних екологічних градієнтів // Вісник Українського товариства генетиків та селекціонерів. 2009, том 7, № 2, — c.218-226. [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Парнікоза І. У пошуках перлинниці, або сезон екологів на Вернадському 2019 р. [Архівовано 19 квітня 2019 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |