Відкрити головне меню

Булатка великоквіткова

вид рослин
(Перенаправлено з Cephalanthera damasonium)
Булатка
Булатка великоквіткова
Булатка великоквіткова
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Зозулинцеві (Orchidaceae)
Підродина: Epidendroideae
Триба: Neottieae
Рід: Булатка (Cephalanthera)
Вид: Булатка великоквіткова
Біноміальна назва
Cephalanthera damasonium
(Mill.) Druce, 1768
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cephalanthera damasonium
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cephalanthera damasonium
EOL logo.svg EOL: 1090738
IPNI: 622369-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 78719

Була́тка великоквітко́ва, або великоцві́та[1][2][3] (Cephalanthera damasonium) — рідкісна багаторічна рослина родини Зозулинцеві. Занесена до Червоної книги України, Росії, Червоного списку Німеччини.

ОписРедагувати

Трав'яниста рослина 10-60 см заввишки. Кореневище коротке, горизонтальне, розгалужене. Стебло пряме, міцне, в нижній частині вкрите коричневими лускоподібними листками. Зрідка квітконосних пагонів буває декілька (до 10 штук). Листки яйцеподібно-еліптичні, 6,5-10 см завдовжки. Суцвіття колосоподібне, рідке, з 3-8 (зрідка до 20) квіток. Приквітки довгі, листоподібні, нижні вдвічі довші за квітки. Квітки великі, двостатеві, білі. Зовнішні листочки оцвітини 1,7-2 см завдовжки, довгасті або ланцетно-довгасті, внутрішні — 1,4-1,6 см завдовжки, обернено-яйцеподібні. Губа біла, всередині жовта. Зав'язь під час дозрівання розкручується. Плід — коробочка до 20-25 мм завдовжки, 8-12 мм завширшки, з прямими реберцями. Вид мінливий, зокрема відомі форми з жовтуватими, чисто-білими (без жовтих плям) квітами і безхлорофільні. Квітне у травні-липні. Плодоносить у липні-жовтні. Розмножується насінням і вегетативно.

Число хромосом 2n = 36.

ПоширенняРедагувати

Ареал охоплює Малу Азію, Кавказ і Європу — від Середземномор'я до півдня Скандинавії. На території України зустрічається у Карпатах, Поліссі, Західному Поділлі, півдні Криму.

ЕкологіяРедагувати

Зростає у хвойних, змішаних та широколистяних лісах, на галявинах та узліссях. Надає перевагу буковим, рідше — грабово-дубовим та сосновим лісовим формаціям. В горах підіймається до висоти 1500 м.

Булатка великоквіткова віддає перевагу плодючим ґрунтам з середнім рівнем зволоженності та високим вмістом вапна. Квіти запилюються бджолами та джмілями, нерідко відбувається самозапилення. Насіння не містить ендосперму, тому для його проростання необхідно зараження грибом і утворення мікоризи. Від проростання насінини до появи першого листка проходить 9 років. Завдяки мікоризі доросла рослина не надто залежить від фотосинтезу, тому ця орхідея може зростати у дуже затінених місцях, з цієї ж причини можливе існування безхлорофільних особин.[4]

Значення і статус видуРедагувати

Рослина є лікарською та декоративною. Вирощується у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України. Охороняється у наступних заповідниках: Карпатському, Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому, «Мис Мартьян», Карадазькому, «Розточчя», «Медобори», в національних парках «Вижницькому», Яворівському, «Синевир» та «Подільські Товтри». Для збільшення популяції необхідна заборона на вирубку лісів та збирання квітів.

СистематикаРедагувати

Вид Cephalanthera kotschyana іноді розглядають як підвид булатки великоквіткової Cephalanthera damasonium subsp. kotschyana. В природі гібриди цієї рослини з іншими орхідеями невідомі, тому що в неї поширене самозапилення. Втім відомі садові гібриди цього виду з булаткою довголистою і червоною:

  • Cephalanthera × schulzei (Cephalanthera damasonium × Cephalanthera longifolia)
  • Cephalanthera × mayeri (Cephalanthera damasonium × Cephalanthera rubra)

СинонімиРедагувати

  • Cephalanthera acuminata Ledeb.
  • Cephalanthera alba (Crantz) Simonk.
  • Cephalanthera damasonium lusus ochroleuca (Baumg.) Soó
  • Cephalanthera grandiflora auct. non S.F.Gray
  • Cephalanthera lancifolia (F.W. Schmidt) Dumort.
  • Cephalanthera latifolia Janch.
  • Cephalanthera ochroleuca (Baumg.) Rchb.
  • Cephalanthera pallens Sw.
  • Cephalanthera yunnanensis Hand.-Mazz.
  • Cymbidium pallens Sw.
  • Epipactis alba Crantz
  • Epipactis lancifolia F.W. Schmidt
  • Epipactis ochroleuca Baumg.
  • Serapias alba (Crantz) Salisb.
  • Serapias damasonium Mill.
  • Serapias grandiflora Oeder
  • Serapias lancifolia (F.W. Schmidt) Roth
  • Serapias latifolia Mill.
  • Serapias ochroleuca (Baumg.) Steud.
  • Serapias pallens (Sw.) S.B. Jundz.
  • Serapias tota-alba Gilib.

ЛітератураРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Червона книга України, III видання, 2009. Електронна версія
  2. Cephalanthera damasonium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович
  4. Thomas Julou, Bastian Burghardt, Gerhard Gebauer, Daniel Berveiller, Claire Damesin & Marc-André Selosse: Mixotrophy in orchids: insights from a comparative study of green individuals and nonphotosynthetic individuals of Cephalanthera damasonium. In: New Phytologist, Volume 166, Issue 2, Blackwell Publishing, 2005, S. 639–654.(англ.)

ПосиланняРедагувати

Булатка великоквіткова у Червоній книзі України. — Переглянуто 16 листопада 2014.