Молдовська залізниця

Молдовська залізниця
(рум. *Calea Ferată din Moldova (CFM)*)
Тип	Державне підприємство
Форма власності	державне підприємство
Галузь	Залізничний транспорт
Засновано	1991
Штаб-квартира	Кишинів
Ключові особи	Топала Юрій Костянтинович, генеральний директор
Продукція	Залізничний транспорт, вантажний транспорт, сервіс
Власник(и)	Молдовська держава
Співробітники	12 000 осіб
Official Site • CFM.md
	Молдовська залізниця у Вікісховищі

Молдовська залізниця (рум. Calea Ferată din Moldova (CFM)) — залізничний оператор у Республіці Молдова, який здійснює пасажирські та вантажні перевезення, а також відповідає за залізничну інфраструктуру в межах країни. Є наступником Одесько-Кишинівською залізниці часів СРСР. Загальна протяжність мережі Молдовської залізниці станом на 2009 рік — 1232 км, з яких 1218 км широкої колії (1520 мм), і 14 км стандартної колії (1435 мм). Вся мережа неелектрифікована. Межує з румунськими залізницями (1520/1435 мм — зміна ширини колії) на заході, і Укрзалізницею на півночі та сході.

Історія ред.

1844 року генерал-губернатор Новоросії і Бессарабії граф Михайло Воронцов розробив проєкт залізниці, що мала з'єднати Одесу з селом Паркани на Дністрі. Залізнична компанія Одеса — Київ запропонувала з'єднати залізницю Київ — Одеса з відгалуженням на Паркани через Тирасполь. За указом російського імператора Миколи I будівництво фінансувалось за кошти уряду.

1871 року побудовано залізничний міст через річку Дністер. 28 серпня 1871 року офіційно відкрито залізничне сполучення Тирасполя з Кишиневом. Ця дата вважається датою заснування Молдовської залізниці. Лінії, що з'єднали Бессарабію з Чорним морем та мережею залізниць України та Росії, стали основою для майбутнього розвитку залізниці.

Залізничний вокзал станції Кишинів (1936)

1875 року введена в дію лінія Кишинів — Корнешти — Унгени, що забезпечило з'єднання з Румунською залізницею.

Політична заангажованість ред.

Персонал Молдовської залізниці в основному складається з російськомовних працівників, російська мова використовується у процесі роботи. Примітно, що головний виконавчий директор Молдовської залізниці Мирон Гагауз, який обіймав посаду Міністра транспорту Республіки Молдови, є одним з небагатьох членів уряду, хто не говорить офіційною мовою країни. Історично склалося так, що Молдовська залізниця має добрі стосунки з комуністичною партією Молдови. У 2009 році його працівники підписали листа, в якому вони засудили протести опозиції проти фальсифікації парламентських виборів у 2009 році.

Рухомий склад ред.

Більша частина рухомого складу, що використовуються Молдовською залізницею була вироблена за часів СРСР та країнах РЕВ.


Тип моделі	Тягові частини	Виробники
Локомотивний парк
М62	ТЧ-1 Кишинів	УРСР Луганський тепловозобудівний завод
ЧМЕ3	ТЧ-1 Кишинів ТЧ-2 Бендери ТЧ-4 Бєльці	Чехословаччина ČKD
3ТЕ10М, 2ТЕ10М, 2ТЕ10В, 2ТЕ10Л	ТЧ-4 Бєльці	УРСР Луганський тепловозобудівний завод
3ТЕ10М, 2ТЕ10М, 2ТЕ10В, 2ТЕ10Л	ТЧ-1 Кишинів ТЧ-2 Бендери ТЧ-4 Бєльці	УРСР Луганський тепловозобудівний завод
2ТЕ10В	ТЧ-4 Бєльці	УРСР Луганський тепловозобудівний завод
2ТЕ10Л	ТЧ-2 Бендери ТЧ-4 Бєльці	УРСР Луганський тепловозобудівний завод
Дизель-поїзда
Д₁	ТЧ-1 Кишинів	Угорщина Ганц-МАВАГ
D1M	ТЧ-1 Кишинів	Румунія Remar Pascani

Відновлення руху з Бессарабією ред.

1999 року, через відсутність вантажопотоку і аварійний стан колій на ділянці Березине — Басарабяска, було демонтовано близько 20 км залізничних колій на території України (Одеська залізниця) і майже 1,5 км — на території Молдови.

Влітку 2016 року залізничники України і Молдови планували розпочати реалізовувати проєкт будівництва залізничної ділянки Березине — Басарабяска з проведенням капітально-відновлювального ремонту колії дільниці Арциз — Березине, але роботи так і не розпочалися через відсутність фінансування. Орієнтовна вартість робіт з української сторони становила 300 млн ₴^[1].

У травні 2017 року було заплановано знайти паритетне фінансування, щоб вкладати не лише українські бюджетні гроші, а і європейські гранти під цей проєкт^[2].

30 липня 2017 року, під час засідання українсько-молдовської робочої групи з питань транспорту, яке відбулося в Кишиневі, Молдова підтвердила проведення відновлювальних робіт на своїй ділянці протяжністю 2,2 км. Вже був створений кошторис попередньої вартості будівництва верхньої будови колії, а також акти щодо відновлення сегменту перегону Басарабяска — Березине. Крім того, відповідно з поправками до двосторонньої угоди, умови регулювання міжнародних перевезень вантажів між двома країнами на двосторонній і транзитній основі повинні бути послаблені. Остаточні зміни планувалось затвердити під час Міжурядової комісії у вересні 2017 року в місті Одеса^[3].

21 серпня 2022 року ділянку полотна достроково було повністю відновлено^[4].

У червні 2022 року за повідомленням Міністерства інфраструктури України заплановано, вперше з 1999 року, відновити залізничне сполучення з Молдовою, зокрема, відремонтувати колії між селом Джурджулешти (Міжнародний вільний порт Джурджулешти) на українсько-молдовському кордоні та румунським портом у місті Галац. Також заплановано запустити пасажирський поїзд сполученням Київ — Кишинів, а також поновити залізничний рух на ділянці Березине (Україна) — Басарабяска (Молдова), що значно збільшить експортно-імпортний потенціал України, зокрема й до портів Дунаю^[5].

28 червня 2022 року успішно завершився тестовий рух вантажного поїзда через територію Молдови від Вінницької області (станція Могилів-Подільський) до Рені-Порт на півдні Одеської області. При цьому використовувався український локомотив — магістральний тепловоз ТЕ33АС виробництва США. Брак палива та нестача локомотивів на залізницях Молдови (Calea Ferată din Moldova — CFM) призводив до того, що транзит вантажів з Вінницької до півдня Одеської області займав 4-5 діб. Нині ж вдалося провести вантажний поїзд вагою 3600 тон за 30 годин^[6].

З 25 березня 2023 року відкритий третій прикордонний перехід між Україною та Молдовою на дільниці Серпневе I — Басарабяска. «Укрзалізниця» почала приймати перші заявки на перевезення вантажів через вказаний перехід, зокрема, на перевезення 8 вагонів з будівельними вантажами та 6 вагонів зі шлаками. Наразі це найкоротший маршрут до портів Рені, Галац, Джурджулешти, завдяки якому «Укрзалізниця» має можливість збільшити обсяги експортних та транзитних перевезень та дозволити пришвидшити та здешевити транспортування вантажів до портів України й у зворотному напрямку. Дільниця дозволяє перевозити додатково від 4 до 10 млн тонн вантажів на рік^[7].

Проєкт відбудови залізничного коридору Велчинець — Окниця — Бєльці — Унгень — Кишинів — Каїнари ред.

31 травня 2023 року між «Укрзалізницею» та ДП «Залізниця Молдови» підписано меморандум щодо реалізації проєкту з відбудови залізничного коридору Велчинець — Окниця — Бєльці — Унгень — Кишинів — Каїнари завдовжки понад 400 км, що пролягає територією Молдови.

Проєкт розроблено залізничниками Молдови в рамках ініціативи «Шляхи солідарності», що підтримується Єврокомісією та передбачає розвиток альтернативних логістичних шляхів, зокрема для експорту аграрної продукції України. Реалізація проєкту здійснюватиметься за кошти партнерів та міжнародних фінансових установ, які передбачені Молдові у розмірі 32 млн євро та реалізувати цей проєкт наприкінці 2024 року^[8].

Основні станції залізниці ред.

Станції Молдовської залізниці
Станція	Фото	Рік відкриття
Кишинів		1871
Бєльці-Слободзея		1893
Бендери I		1871
Бендери II		1879
Дрокія		1889
Келераш		1875
Липкани		1893
Окниця		1893
Унгени		1875