Куцокрил капський
| Куцокрил капський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Капський куцокрил (малюнок Йозефа Сміта, 1883 рік)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Bradypterus sylvaticus Sundevall, 1860 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Куцокри́л капський[2] (Bradypterus sylvaticus) — вид горобцеподібних птахів родини кобилочкових (Locustellidae). Ендемік Південно-Африканської Республіки[3].
Опис ред.
Довжина птаха становить 14-15 см, вага 16,5 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. У дорослих представників номінативного підвиду верхня частина тіла, крила і хвіст темно-оливково-коричневі, нижня частина тіла бліда, горло і живіт білуваті. Горло легко поцятковане коричневими плямками, над очима малопомітні світлі "брови". Хвіст віялоподібний, включає 12 широких стернових пер. Очі карі, дзьоб темно-коричневий, знизу світліший, лапи коричневі. У молодих птахів обличчя і нижня частина тіла жовтуваті, плямки на горлі більш помітні. Представники підвиду B. s. pondoensis мають тьмяніше забарвлення.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[4]
- B. s. sylvaticus Sundevall, 1860 — південь ПАР;
- B. s. pondoensis Haagner, 1909 — південний схід ПАР.
Поширення і екологія ред.
Капські куцокрили поширені на узбережжі Південно-Африканської Республіки, в Східнокапській та на півдні Західнокапської провінції. Рідко зустрічаються в провінції Квазулу-Наталь. Поблизу Дурбана капські куцокрили вимерли через знищення середовимща їх проживання. Невелика популяція (менше 40 пар) мешкає на схилах Столової гори поблизу Кейптауна. Також капські куцокрили мешкають на схилах Лангеберзьких гір і в 24 заповідниках, зокрема в Національному Парку Еддо-Елефант[en][5].
Капські куцокрили живуть в густих чагарникових заростях на узліссях та на узбережжях. Дослідники помітили, що вони пристосувалися до заростей інтродукованої кущистої ожини (Rubus fructicosus) і зустрічаються в прибережних заростях ппоблизу людських поселень.
Поведінка ред.
Капських куцокрилів складно помітити, оскільки вони ховаються серед рослинності. Вони живляться безхребетними (комахами, павуками, черв'яками і слимаками), шукають здобич на землі. Гніздяться в густій рослинності на берегах струмків. Гніздо розташовується близько до землі.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція капських куцокрилів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища[6].
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Bradypterus sylvaticus. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Mackworth-Praed, C.W.; Grant, C.H.B. (1963). Birds of the Southern Third of Africa: Volume II. Longmans. с. 219. ISBN 0582460840.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (July 2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas, allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 07 листопада 2021.
- ↑ Knysna Warbler. Birds in Reserves Project. Avian Dempography Unit (ADU). Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 16 травня 2014.
- ↑ Ekstrom, J. та ін. Knysna Warbler. Species fact sheet. BirdLife International. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 16 травня 2014.
Посилання ред.
- Knysna warbler - Species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.].
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |