Blender

вільне та відкрите програмне забезпечення для комп'ютерної 3D-графіки й анімації

Blender — пакет для створення тривимірної комп'ютерної графіки, що включає засоби моделювання, анімації, рендерінгу, після-обробки відео, а також створення відеоігор (цю можливість видалили у версії 2.80) .

Blender
Blender.svg
Головний екран Blender 2.82
Інтерфейс Blender 2.82
Тип Тривимірна графіка
Автор(и) Ton Roosendaald
Розробник Blender Foundation
Стабільний випуск 2.83.5 (19 серпня, 2020; 2 місяці тому (2020-08-19))
Репозиторій git.blender.org/gitweb/gitweb.cgi/blender.git
Нестабільний випуск 2.90 (30.10.2020 [1])
Платформа x86 і x86_64
Операційна система FreeBSD, Linux, Mac OS X, Windows[2]
Написано на C, C++ та Python
Українська так[1][2]
Ліцензія GNU GPL
Вебсайт www.blender.org

CMNS: Blender у Вікісховищі

Особливостями пакету є малий розмір, висока швидкість рендерінга, наявність версій для багатьох операційних систем — FreeBSD, GNU/Linux, Mac OS X, SGI Irix 6.5, Sun Solaris 2.8 (sparc), Microsoft Windows, SkyOS, MorphOS та Pocket PC. Пакет має такі функції, як динаміка твердих тіл (Rigid Body), рідин(Liquid simulation) та м'яких тіл (Soft body), систему гарячих клавіш (hot key), велику кількість легко доступних розширень, написаних мовою Python. Починаючи з версії 2.61 з'явились функції "відстеження камери" (англ. camera tracking), та "захоплення руху" (англ. motion capture або mocap).

Програма є вільним програмним забезпеченням та розповсюджується під ліцензією GNU GPL.

ІсторіяРедагувати

Blender був розроблений як робочий інструмент голландською анімаційною студією NeoGeo (не має відношення до ігрової консолі Neo-Geo). У червні 1998 року автор Blender'а, Тон Розендаль (Ton Roosendaal), заснував компанію Not a Number (NaN) з метою подальшого розвитку та супроводу Blender. Програма розповсюджувалася за принципом умовно-безкоштовного програмного забезпечення (англ. shareware).

У 2002 році компанія NaN збанкрутувала. Зусиллями Тона Розендаля кредитори погоджуються на зміну ліцензії розповсюдження Blender на користь GNU GPL з умовою одноразової виплати €100000. 18 липня 2002 року почалася програма зі збору спонсорських пожертвувань на покриття необхідної суми. Вже 7 вересня 2002 року було оголошено про те, що необхідна сума набрана і в планах перевести найближчим часом вихідний код і сам Blender під ліцензію GPL.

13 жовтня 2002 року, компанія Blender Foundation представила продукт під ліцензією GNU GPL.

В даний час Blender є проектом з відкритим вихідним кодом і розвивається при активній підтримці Blender Foundation.

МожливостіРедагувати

Характерними особливостями пакету Blender є його невеликий розмір та підтримка багатьох популярних операційних систем.

Функції пакету:

  • Підтримка різноманітних геометричних примітивів, включаючи полігональні моделі, систему швидкого моделювання в режимі subdivision surface, криві Безьє, NURBS surfaces, metaballs, відсікання полігонів та векторні шрифти.
  • Універсальні вбудовані механізми рендерінгу та інтеграція з YafRay.
  • Інструменти анімації, серед яких inverse kinematics, арматурна (скелетна) та сіткова деформація, ключові кадри, нелінійна анімація, timeline, vertex weighting, constraints, динаміка м'яких тіл включаючи визначення колізій форми об'єктів при взаємодії, динаміка рідин, Bullet динаміка твердих тіл, система волосся на основі частинок та система частинок при визначенні колізій об'єктів.
  • Python використовується як засіб створення інструментів і прототипів, системи логіки в іграх, як засіб імпорту/експорту файлів (наприклад COLLADA), автоматизації завдань.
  • Основа системи нелінійного редагування відео та роботи з музикою.
  • Game Blender — підпроект Blender, що надає інтерактивні функції, такі як визначення колізій, рушій динаміки та програмована логіка. Також він дозволяє створювати окремі real-time додатки починаючи від архітектурної візуалізації до відео ігор.

Додаткові особливостіРедагувати

  • У Blender Об'єкт (який являє собою сутність, що взаємодіє з навколишнім світом) і його Дані (певна форма/функції об'єкта) розділені. Відношення Об'єкт-Дані представляється відношенням m:n (термін, що відноситься до теорії баз даних, позначає можливість декількох об'єктів використовувати одні і ті ж дані) і динамічно зв'язані між собою, дозволяючи використовувати деякі процеси швидкого моделювання, унікальні для Blender.
  • Внутрішня файлова система, що дозволяє зберігати декілька сцен в єдиному файлі (так званому .blend файлі).
  • Усі «.blend» файли сумісні як із старішими, так і з новішими версіями Blender. Так само, всі вони переносимі з однієї платформи на іншу. І можуть використовуватися як засіб перенесення створеного раніше контенту.
  • Blender робить резервні копії проектів під час всієї роботи програми, що дозволяє зберегти дані при непередбачених обставинах.
  • Усі сцени, об'єкти, матеріали, текстури (тільки власні, не імпортовані), звуки, зображення post-production ефекти можуть бути збережені у єдиний «.blend» файл.
  • Налаштування робочого середовища можуть бути збережені у «.blend» файл, завдяки чому, при завантаженні файлу Ви отримаєте саме те, що зберегли в нього. Файл можна зберегти як «користувацький за умовчанням», і щоразу при запуску Blender Ви отримуватимете необхідний набір об'єктів та підготовлений до роботи інтерфейс.

Проте, вміст «.blend» файлу менше схожий на структурований опис об'єктів та їхніх взаємин, і ближче до прямого дампу області пам'яті програми. Це робить практично неможливим перетворення «.blend» файлів в інші формати. При цьому слід відмітити вельми просунутий механізм експорту в різноманітні формати, такі як obj, dxf, stl, 3ds та інші (список поступово росте).

Інтерфейс користувачаРедагувати

Blender мав репутацію програми складної для вивчення. Практично кожна функція має відповідне їй поєднання клавіш, і враховуючи кількість наданих можливостей у Blender, кожна клавіша включена в більш ніж одне поєднання (shortcut). З того часу як Blender став проектом з відкритим вихідним кодом, було додано повні контекстні меню до усіх функцій, а використання інструментів зроблене логічнішим та гнучкішим. Додамо сюди подальше поліпшення користувацького інтерфейсу з введенням колірних схем, прозорих плаваючих елементів, новою системою проглядання дерева об'єктів та різними дрібними змінами.

Користувацький інтерфейс Blender'а слідує наступним виразним концепціям:

  • Режими редагування. Два основні режими Об'єктний режим (Object mode) та Режим редагування (Edit mode), які перемикаються клавішею Tab. Об'єктний режим в основному використовується для маніпуляцій з індивідуальними об'єктами, тоді як режим редагування — для маніпуляцій з фактичними даними об'єкта. Наприклад, для полігональної моделі в об'єктному режимі ми можемо переміщати, змінювати розмір та обертати модель цілком, а режим редагування використовується для маніпуляції окремих вершин конкретної моделі. Також є деякі інші режими, такі як Vertex Paint та UV Face select.
  • Широке використання гарячих клавіш. Більшість команд виконуються з клавіатури. До появи 2.x і особливо 2.3x версії, це був єдиний шлях виконувати команди, і це було найбільшою причиною створення репутації Blender'y як складної для вивчення програми. Починаючи з версії 2.5, програма має повноцінний графічний інтерфейс.
  • Управління робочим простором. Графічний інтерфейс Blender'а складається з одного або декількох екранів, кожен з яких може бути роздільний на секції та підсекції, які можуть бути будь-якою частиною інтерфейсу Blender'a. Графічні елементи кожної секції можуть контролюватися тими ж інструментами, що і для маніпуляції в 3d просторі, для прикладу можна зменшувати та збільшувати кнопки інструментів тим же шляхом, що і у 3d перегляді. Користувач повністю контролює розташування і організацію графічного інтерфейсу, це робить можливою налаштування інтерфейсу під конкретні завдання, такі як редагування відео, UV mapping та текстурування, і заховати елементи інтерфейсу які не потрібні для даного завдання. Цей стиль графічного інтерфейсу дуже схожий на стиль, використовуваний у редакторові UnrealEd мап для гри Unreal Tournament.

РендерингРедагувати

Для рендерингу Blender використовує рушій трасування променів Cycles Render[3].

Blender 2.8 додав Eevee та Workbench системи рендерингу в реальному часі, до функціоналу яких не входить трасуваня променів, але перевагою є гнучкість та швидкість рендерінгу.

Також на безоплатній основі доступні зовнішні рушії, такі як:

  • Octane Render від Otoy з можливістю безкоштоного використання на одній графічній карті[4].
  • LuxCoreRender [5]
  • ProRender від Radeon [6].
  • Appleseed [7]

Системні вимогиРедагувати

Системні вимоги Blender[8]
Обладнання Мінімальні Рекомендовані Оптимальні
Процесор 64-бітний двоярдерний 2Ghz з підтримкою SSE2 64-бітний чотирьохядерний 64-бітний восьмиядерний
Оперативна пам'ять 4 GB 16 GB 32 GB
Відеокарта OpenGL 3.3 карта з 1 ГБ відеопам'яті OpenGL 3.3 карта з 4 ГБ відеопам'яті OpenGL 3.3 карта з 12+ ГБ відеопам'яті
Екран 1280×768 пікселів, 16-бітний колір 1920×1080 пікселів, 24-бітний колір декілька, 1920×1080 пікселів, 24-бітний колір
Прилади для вводу Мишка з трьома кнопками Мишка з трьома кнопками Мишка з трьома кнопками та графічний планшет

І хоча для повноцінної роботи потрібна мишка з трьома кнопками або коліщатком-кнопкою, програма може емулювати її, використовуючи гарячі клавіші.

Розробка і останні версіїРедагувати

З того моменту, як код програми став відкритим, він зазнав не лише значних змін, але й отримав багато нових можливостей. Частині цих змін сприяла програма Summer of Code від Google, у якій Blender Foundation бере участь з 2005 року.

Версія 2.5 внесла значні зміни у програму, та навіть не сумісна зі старішими версіями. Серед найзначніших змін є:

  • абсолютно новий інтерфейс;
  • можливість призначати власні клавіатурні скорочення;
  • нова система анімації;
  • система додатків (addon), які можна завантажувати з інтернету та вмикати/вимикати прямо під час роботи;
  • симуляція диму та океану;
  • модифікатор Solidify;
  • оновлений набір інструментів з покращеною функціональністю;
  • об'ємний рендеринг;
  • оптимізований ray tracing.

Цікавою новинкою версії 2.60 стала можливість локалізації інтерфейсу та асоційована підтримка UTF-8 шрифтів. У програмній версії 2.63 з'явилась нова система мешів BMesh, яка має повну підтримку многокутників з будь-якою кількістю сторін (n-gon'ів) та набір супутніх інструментів, серед яких можна відмітити поліпшений інструмент Knife, який користується перевагами n-gon'ів. Також були оновлені рендерер Cycles та інструмент Motion Tracker. 10 грудня 2012 року вийшла версія 2.65. Серед нових можливостей:

  • вдосконалене моделювання потоків диму (зокрема можна додавати полум'я);
  • додано підтримку Open Shading Language;
  • покращено роботу деяких інструментів та модифікаторів;
  • наявність 100% перекладу інтерфейсу українською мовою.

ПідтримкаРедагувати

Всього за один місяць, версію Blender номер 2.44 завантажили 800 000 людей по всьому світу[9]. Саме вони є ядром підтримки програми. Багато користувачів освоюють Blender за статтями, які були створені іншими користувачами, інші ж користуються тематичними форумами та отримують інформацію в ході спілкування.


Використання в кіноРедагувати

Першим великим професійним проектом, в ході якого був використаний Blender є Людина-павук 2. Blender використовувався для створення аніматики (animatics) і пре-візуалізації всієї історії для storyboard department.

  «As an animatic artist working in the storyboard department of Spider-Man 2, I used Blender's 3d modeling and character animation tools to enhance the storyboards, re-creating sets and props, and putting into motion action and camera moves in 3d space to help make Sam's vision as clear to other departments as possible.» [3] — Anthony Zierhut, Animatic Artist, Los Angeles  

Friday or another day це перший 35 мм фільм, в якому всі спецефекти були створені на робочих станціях GNU/Linux [4]. Фільм виборов приз на Locarno Film Festival. Спецефекти були виконані Digital Graphics, Бельгія.

Blender використовувався при створенні спецефектів (трекінг камери, дим, вогонь) для фільму «Бригада: Спадкоємець»[10]

Elephants Dream (Open Movie Project: Orange)Редагувати

Докладніше: Elephants Dream

У вересні 2005, деякі відомі Blender-художники і розробники приступили до роботи над коротким фільмом, використовуючи виключно вільне програмне забезпечення, у рамках проекту, відомого як Orange Movie Project. Результатом їхньої роботи став фільм Elephants Dream, прем'єра якого відбулася 24 березня 2006 року.

Big Buck Bunny (Open Movie Project: Peach)Редагувати

Докладніше: Big Buck Bunny

Другий проект Blender Foundation зі створення «Відкритого Фільму». Робота над короткометражним фільмом почалася 1 жовтня 2007 року та завершилася прем'єрою фільму 10 квітня 2008 року. Основна частина фінансування проекту велася за рахунок перепродажу DVD з фільмом та додатковими матеріалами про творців та процес розробки.

PlumiferosРедагувати

Докладніше: Plumiferos

Це комерційний проект компанії Manos Digitales Animation Studio який був цілком створений за допомогою Blender. Прем'єра фільму відбулася у лютому 2010 року в Аргентині.

The Man in the High Castle (TV series)Редагувати

Blender використовувався студією Barnstorm VFX у співпраці зі студією Theory Animation для створення візуальних ефектів другого сезону [11]

Диво-жінка (фільм)Редагувати

Фінальні титри фільму 2017 року [12]

Next Gen (Netflix)Редагувати

Анімаційна драма, створена Tangent Animation для Netflix у 2018 році [13]

ЄВАНГЕЛІОНРедагувати

Аніме-серіал студії Khara [14]

Ходячі мерціРедагувати

Робота студії Goodbye Kansas [15]

Я втратив своє тіло NetflixРедагувати

Французська анімована драма, для виробинцтва активно використувався інструмент Grease Pencil [16]

Undone Amazon PrimeРедагувати

Амстердамська студія Submarine використовувала Blender для створення тривімірного оточення та трекінгу відео [17]

Cвіт Юрського ПеріодуРедагувати

Використовувався для створення концепт-арту динозаврів [18]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. https://builder.blender.org/download/
  2. Features. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2010-01-03. 
  3. https://docs.blender.org/manual/en/dev/render/cycles/introduction.html
  4. https://render.otoy.com/forum/viewtopic.php?f=113&t=74652
  5. https://luxcorerender.org/<https://luxcorerender.org/
  6. https://www.amd.com/en/technologies/radeon-prorender-blender</https://www.amd.com/en/technologies/radeon-prorender-blender
  7. https://appleseedhq.net/
  8. System Requirements. blender.org. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-06-06. 
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 жовтень 2007. Процитовано 14 жовтень 2011. 
  10. http://feedproxy.google.com/~r/Blendernation/~3/1B2k4y9Wp4A/
  11. Foundation, Blender. Visual Effects for The Man in the High Castle — blender.org. blender.org (en). Процитовано 2017-08-12. 
  12. https://www.blender.org/user-stories/title-design-from-wonder-woman-to-xxx/
  13. https://80.lv/articles/next-gen-a-netflix-film-made-with-blender
  14. https://www.blender.org/user-stories/japanese-anime-studio-khara-moving-to-blender/
  15. https://www.blender.org/user-stories/goodbye-kansas-studios/
  16. https://beforesandafters.com/2019/11/30/how-the-i-lost-my-body-filmmakers-used-blender-to-create-their-startling-animated-feature/
  17. https://www.artstation.com/artwork/RY0RNr
  18. https://www.youtube.com/watch?v=UpcKPJTmqSI&feature=emb_title

ПосиланняРедагувати

АнгломовніРедагувати

УкраїномовніРедагувати

РосійськомовніРедагувати