Betula calcicolaвид квіткових рослин з родини березових (Betulaceae). Росте у Китаї[1].

Betula calcicola
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Березові (Betulaceae)
Рід: Береза (Betula)
Підрід: Betula subg. Neurobetula
Вид:
B. calcicola
Біноміальна назва
Betula calcicola
(W.W.Sm.) P.C.Li, 1979

Біоморфологічна характеристика ред.

Це невелике дерево чи кущ до 4 м заввишки, але зазвичай лише 1–2 метри[2]. Кора сіро-чорна. Гілки прямі чи розпростерті. Гілочки сірувато-коричневі, густо-біло або жовто ворсинчасті. Листкова ніжка 1–2 мм, густо-жовто ворсинчаста. Листова майже округла чи широко яйцювата, рідше довгаста, 2–3.2 × 1.5–2.5 см; абаксіально (низ) густо-жовто ворсинчаста вздовж жилок, розріджено-смолиста, адаксіально густо біло чи жовто-ворсинчаста, край тупо-двічі пилчастий, верхівка заокруглена або притуплена. Жіночі суцвіття видовжено-циліндричні, 15–20 × 7–10 мм. Горішок майже округлий, ≈ 2.5 × 2 мм, з дуже вузькими крилами[3].

Поширення й екологія ред.

Поширення: Китай (Юньнань). Зростає на висотах від 2800 до 3800 метрів. Цей вид утворює зарості на вологих вапнякових скелях і скелях, часто в мохових ущелинах з Pleione sp., Primula forestii та різними дрібними чагарниками. Їй потрібен легкий, добре аерований, але вологий, бажано багатий гумусом, ґрунт і яскраве сонце. Цей вид не переносить заболочення і, здається, особливо чутливий до посухи[2].

Примітки ред.

  1. Betula calcicola. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 24.01.2023.
  2. а б Beech, E. (2018). Betula calcicola. The IUCN. Процитовано 24.01.2023.
  3. Betula calcicola. Flora of China. efloras.org. Процитовано 24.01.2023.