Відкрити головне меню

Benelli — компанія-виробник мототехніки, найстаріша в Італії. Заснована сім'єю Бенеллі в Пезаро у 1911 році. Деякий час займалась також випуском зброї, що переросло в окрему компанію.

Benelli Q.J.
Тип S.r.l.
Форма власності S.p.A.
Галузь машинобудування
Засновано 1911
Засновник(и) Сім'я Бенеллі
Штаб-квартира Італія Пезаро, Італія
Продукція мотоцикли, скутери
Власник(и) Qianjiang[d]
Холдингова компанія Qianjiang Group
Сайт benelli.com

CMNS: Benelli на Вікісховищі

Зміст

ІсторіяРедагувати

Історія марки Benelli починається навесні 1911 року, коли вдова Тереза Бенеллі з метою забезпечення роботою шести своїх синів — Джузеппе, Джованні, Філіппо, Франческо, Доменіко та Антоніо, яким на той час було від 9 до 22 років, вклала всі кошти сім'ї у відкриття механічного цеху. На початку це був просто гараж де хлопці ремонтували техніку, при цьому виготовляючи деякі запасні частини для автомобілів та мотоциклів. Але в братів була мрія: виготовляти мотоцикли. І, через вісім років, у 1919, на світ з'явився перший двигун: двотактний, з робочим об'ємом 75 ³см, який встановлювався на передній вилці велосипеда.

У грудні 1921 року з'явився перший повноцінний мотоцикл Benelli — Velomotore, оснащений двотактним двигуном об'ємом 98 см³, який випускався у двох модифікаціях: Touring та Sport. На базі нього у 1923 році була випущена версію з збільшеним об'ємом двигуна, до 147 см³. На цьому мотоциклі Тоні Бенеллі почав здобувати перемоги на гоночних трасах Європи.

У 1926 Джузеппе Бенеллі розробив новий мотоцикл, оснащений 4-тактним двигуном робочим об'ємом 175 см³, з верхнім розподільчим валом, який приводився в дію каскадом шестерень. На ньому Тоніно Бенеллі 4 рази виграв чемпіонат Італії, у 1927, 1928, 1930 і 1931 роках.

Збільшення виробництва та комерційний успіх (175-ий випускався у декількох модифікаціях до 1934 року, коли був замінений спочатку на 500, а потім на 250) визначили необхідність розширення заводу, тому у 1932 році брати Бенеллі придбали приміщення пилорами Молароні.

 
Benelli Monalbero Sport 500cc, модель 1935 року

Через 2 роки, у 1934, Benelli представила два нових гоночних мотоцикли: 250 та 500, двигуни яких були оснащені двома розподільними валами (технологія Twin cam). У 1940 побачили світ мотоцикл 500 з боковим розташуванням клапанів та унікальна гоночна модель, оснащена двигуном з подвійним верхнім розподільним валом (DOHC) та нагнітачем. На жаль, вона ніколи не брала участі у гонках — з початок Другої світової війни компанія перейшла на випуск виключно військової продукції.

У цей період Benelli була на вершині успіху, її штат становив близько 800 співробітників, але Друга світова війна зруйнувала все. Союзниками бомбардування і розграбування німцями зменшили великий завод на купу щебеню і порожніх складів.

Після війни брати Бенеллі не схилили голову і знову взялися до справи. Першою їхньою роботою стала переобладнання 1 000 військових мотоциклів, в основному британських, залишених союзниками на полі бою у цивільні. У 1947 році Benelli відновила свою участь у гонках.

1948 став вирішальним для компанії: брати найняли гонщика Даріо Амброзіні, а 14 жовтня оголосили про відновлення випуску мотоциклів. Вінцем спортивних успіхів відродженої Benelli стало завоювання Амброзіні титулу чемпіона світу з мотогонок серії Гран-Прі в класі 250cc у 1950 році.

В кінці 40-х років Джузеппе, через непримиренні розбіжності з братами залишив Benelli та почав випуск мотоциклів під брендом «Motobi». Продукцією марки стали малі та середні мотоцикли, оснащені 2- та 4-тактними двигунами з горизонтальним розташуванням циліндрів, за що в народі називались «яйцем». Компанія досягла комерційних та спортивних успіхів, здобувши понад 1000 перемог в гонках у п'ятдесяті та шістдесяті роки минулого століття.

У 1951 році Benelli представила мотоцикл Leoncino (італ. Маленький лев), оснащений 4-тактним двигуном з робочим об'ємом 125 см³ та верхнім розташуванням розподільчого валу[1]. Він мав шалений комерційний успіх, а у 1953 році гонщик Леопольдо Тартаріні виграв на Leoncino престижну гонку Motogiro d’Italia.

У 1961 компанія відсвяткувала свій п'ятдесятирічний ювілей і, в наступному році, щоб краще впоратися з кризою, яка охопила мотоциклетну галузь, Benelli об'єдналась з Motobi. У ці роки команда здобула багато перемог, спочатку з Тарквіньйо Провіні та Ренцо Пасоліні на 4-циліндровому 250cc, а згодом з австралійцем Келом Каррузерсом, який у 1969 році виграв другий чемпіонат світу для Benelli.

В 1960-тих модельний ряд продукції заводу був досить широким: від скутерів до Tornado — великого мотоциклу, оснащеного двоциліндровим двигуном об'ємом 650 см³.

 
Benelli Sei — перший серійний мотоцикл у світі, оснащений 6-циліндровим двигуном

У 1972 році Benelli була придбана аргентинським підприємцем Алехандро Де Томазо. Новий власник відновив та розширив спектр моделей, представивши серію мульти-циліндрових мотоциклів різних розмірів з флагманом — шестициліндровим Sei 750cc (перший серійний мотоцикл з шестициліндровим двигуном у світі), а також побудував новий завод.

В цей період в Європі починається експансія японських виробників, які пропонують більш технічно досконалі мотоцикли. Це призвело до поступового зменшення продажів та повної зупинки виробниутва у 1988 році. Щоб зберегти легендарну марку від банкрутства 23 жовтня 1989 року Benelli продають місцевому промисловцю Джанкарло Сельчі, власнику Biesse Group. Новий власник прагне закріпитись у ніші скутерів, випустивши моделі Devil та Scooty. Спочатку продажі тримаються на непоганому рівні, але згодом майбутнє компанії знову став невизначеним.

У 1995 році компанія переходить у власність Merloni Group з Фабріано — компанії, відомої, в основному, як виробника побутової техніки Ariston та Indesit. Першою моделлю стає скутер 491, яка має непоганий успіх на ринку. За ним було випущено ще кілька моделей скутерів, після чого Benelli випускає 2 великих мотоциклів: Tornado (з три-циліндровим двигуном об'єму 900 см³), який представляє марку у чемпіонаті світу серії Superbike, та TnT (1130 см³). Але після цього компанія знову зазнає кризи.

У грудні 2005 року Benelli стає власністю китайської Qianjiang Group, яка має чималий досвід у мотоциклетній галузі. У Китаї 14 тисяч працівників щороку виробляють понад 1,2 млн. двоколісних транспортних засобів, а також більше двох мільйонів двигунів.

ІнноваціїРедагувати

Компанія Benelli внесла значний внесок у розвиток конструкції мотоцикла, зокрема випустила перший серійний мотоцикл з приводом верхнього розподільчого валу шестернями; перший італійський дорожній мотоцикл з маятниковою задньою підвіскою; перший 4-циліндровий 250-кубовий гоночний байк; перший 6-циліндровий дорожній мотоцикл; перший 4-циліндровий 250-кубовий дорожній мотоцикл[2].

Успіхи у мотоспортіРедагувати

MotoGPРедагувати

З моменту створення чемпіонату світу MotoGP компанія брала активну участь у змаганнях. Найбільших успіхів вона досягла у класі 250cc. Вже в першому сезоні її гонщик Даріо Амброзіні боровся за перемогу в загальному заліку, проте в підсумку зайняв друге місце. Він взяв реванш вже в наступному сезоні, вигравши 3 з 4 гонок класу. На жаль, життя Амброзіні трагічно обірвалось у 1951 році, під час Гран-Прі Франції 1951 року. Після цього Benelli припинила свою участь у змаганнях на майже 10 років. Наступна хвиля успіхів настала у 1960-их і була пов'язана з перемогами Тарквіньйо Провіні та Ренцо Пасоліні. А у 1969 році австралієць Кел Каррузерс виграв для команди другий чемпіонат.

Сезон Клас Титул конструктора Титул пілота Переможець
1950 250сс + +   Даріо Амброзіні
1969 250сс + +   Кел Каррузерс

ПриміткиРедагувати

  1. Ким (16.07.2012). Старинный мотоцикл Benelli Leoncino. bikepost.ru (рос.). Процитовано 06.03.2015. 
  2. Benelli. motocafe.ru (рос.). Процитовано 10.03.2015. 

ПосиланняРедагувати