Відкрити головне меню

Студія Баррандов
Barrandov Studio
Тип кіностудія
бізнес і підприємство
Форма власності akciová společnost[d]
Галузь кінематограф
Спеціалізація кіновиробництво
Засновано 1921
Штаб-квартира Прага, Чехія Чехія
Попередні назви Filmové továrny AB na Barrandov,
Filmové studio Barrandov
Продукція кінофільми
Виторг
  • 465 218 000 чеська крона (2017)[1]
Операційний прибуток (EBIT)
  • 68 037 000 чеська крона (2017)[1]
Чистий прибуток
  • 50 199 000 чеська крона (2017)[1]
Активи
Власник(и) Moravia Steel[d]
Співробітники
Холдингова компанія Moravia Steel[d] і Finitrading[d]
Сайт barrandov.cz

Barrandov Studio у Вікісховищі?

Barrandov Studio (укр. Студія Баррандов; до 1945 — Filmové továrny AB na Barrandov, до 1991 — Filmové studio Barrandov) — комплекс кіностудій у Празі, Чехія. Ці кіностудії є найбільшими в Чеській Республіці та одними з найбільших у Європі.

Багато фільмів, знятих на «Barrandov Studio», були нагороджені Премією американської кіноакадемії — «Оскар». Іноді студію називають «Голлівудом Сходу»[2]. Роман Полянський стверджує, що «Баррандов» — найкраща студія світу.[3]

Студія присуджує щорічну кінопремію «Золотий Трилобіт» (чеськ. Zlatý Trilobit).[4]

Зміст

Історія створенняРедагувати

 
Макет студії Barrandov, 1932. Автор М. Урбан

У 1921 році Мілош Гавел[cs] заснував велику акціонерну компанію А-В. На початку 1930-х його брат Вацлав (батько президента Чехії Вацлава Гавела) планував побудувати комплекс резиденцій в 5 кілометрах від Праги. Мілош запропонував йому включити в проект і кіностудію з прилеглими підсобними приміщеннями. Майданчиком під будівництво був вибраний приміський район Баррандов, названий на честь французького палеонтолога Йоахіма Барранда[fr]. Будівництво кіностудії за проектом архітектора Макса Урбана[cs] почалося 28 листопада 1931 та було завершене у 1933-му[5]. Проектувальники спочатку усе добре прорахували, тому студія мала в розпорядженні досить просторий адміністративний комплекс, великі складські приміщення для реквізиту і костюмів, гримерками для акторів, виробничими приміщеннями та їдальнями. Усі будівлі мали власну електромережу та опалювальну систему. На території Баррандова також розташувалися майстерні з виготовлення декорацій, монтажні, проекційні зали і лабораторії. З оглядкою на зарубіжний досвід були зведені два знімальні кінопавільйони, розміри яких складали 25х35х10 м. На час свого виникнення знімальні павільйони кіностудії «Баррандов» пза своїм технічним оснащенням були найсучаснішими в Європі[6].

Через 14 місяців після того, як будівельні роботи були завершені, на студії був знятий перший фільм — детектив «Вбивство на Острівній вулиці» (чеськ. Vražda v Ostrovní ulici) режисера Святопулка Іннеманна. З часом обсяг виробництва чеських кінострічок нестримно зростав. На студії на постійній основі працювало 300 співробітників, щороку вироблялося 80 фільмів. Іноземні кіновиробники починали виявляти велику цікавість до місцевого кінобізнесу. У 1939 році площа кіностудії розрослася до 4 850 м2. Всього ж студійний кінокомплекс «Баррандов» займав 45 000 м2 території.

В період протекторатуРедагувати

У день після початку німецької окупації Чехословаччини 16 березня 1939 кіностудіями спробували заволодіти чеські фашисти[7]. Усі співробітники євреї мали бути звільнені, оскільки почалася «арізація» чеського виробничого кінокомплексу.

У 1940 році Мілоша Гавела змусили продати велику частину акцій своєї компанії А-В нацистам, через що вони отримали повний контроль над студіями[8]. У 1942 році чеська кінокомпанія була перейменована в «Prag-Film, Aktiengesellschaft» і компанія була включена до кіноконцерну UFA[9]. У цей період в павільйонах знімали чеські та німецькі стрічки, причому в перших можна було побачити сюжети виключно на історичну тематику, оскільки чеські режисери намагалися уникати «злободенних тем». У 1941-45 роках із застосуванням рабської сили євреїв[10] у Баррандові були побудовані три об'єднані між собою величезні павільйони, які загалом займали площу в 3400 м2. Це дозволило кіностудії конкурувати з великими студійними кінокомплексами у Берліні та Мюнхені. І донині ці павільйони притягають кіномитців, у тому числі і з-за кордону, своїми можливостями. За п'ять років протекторату німці встигли зняти на «Баррандові» понад 80 фільмів[11]. Окрім «Баррандова», вони також володіли й іншими, скромнішими студіями в Празі.

Після Другої світової війниРедагувати

Після Другої світової війни 11 серпня 1945 року президент Едвард Бенеш підписав «Декрет про націоналізацію чехословацького кіновиробництва». У цей же час були створені дисциплінарні ради працівників кіно, які повинні були перевірити і винести свій вердикт відносно діяльності чеських кіномитців в період протекторату. Ціла низка фахавців кіно отримали заборону на подальшу роботу, багато хто з них впродовж усього життя не мав більше права знімати кіно.

У власності держави студія «Баррандов» залишалася аж до 1991 року, її роботою керувало державне підприємство під назвою «Чехословацьке державне кіно». За цей час були побудовані нові кінолабораторії, студія кінотрюків, майстерня дубляжу, а також інші приміщення, необхідні для зйомок спецефектів, а також для підводної зйомки.

Сучасний періодРедагувати

 
Будівля телеканалу TV Nova

Незабаром після Оксамитової революції студію «Баррандов» приватизовували, а держава перестала надавати підтримку виробництву чеських фільмів. Комплекс тривалий час знаходився в скрутному становищі, оскільки не міг адаптуватися до нормальних ринкових стосунків, та навіть перебував на межі закриття. Наприкінці 1990-х поступово до чеських павільйонів і можливостей місцевого кіновиробництва прокинувся інтерес з боку західних продюсерів, особливо зі США, та активізувалися чеські телекомпанії. «Barrandov Studio» передає сигнал мовлення телеканалу «TV Nova», в її стінах розташована студія чеського телебачення «Barrandov TV». Власником кіностудії стала компанія «Moravia Steel, a.s», що входить до групи акціонерної компанії «Finitrading»[12][13].

В наш час студія «Barrandov Studio» пропонує повний комплекс послуг, здатний охопити весь процес кіновиробництва як для чеських, так і зарубіжних проектів. У грудні 2006 року тут була відкрита велика студія «Studio MAX». «Баррандов» має в розпорядженні 14 знімальних залів, деякі з яких безперервно орендуються за довгостроковими договорами. Також тут працюють кінолабораторії, майстерні для будівництва декорацій, студії дубляжу і звукозапису, а також є одна з найбільіших колекцій костюмів і реквізиту в світі. Власну виробничу діяльність студія розвиває за допомогою дочірньої компанії «Barrandov Productions».

Найвідоміші фільми, зняті на студіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д https://or.justice.cz/ias/ui/vypis-sl-detail?dokument=53175431&subjektId=445333&spis=83629
  2. Hollywood východu. ForMen, 6.6.2008; str. 104 (http: www.barrandov.cz/newspaper-cutting-6.6.2008)
  3. Noted director claims Barrandov is the world's best studio
  4. Bawden, Liz-Anne, ed. (1976) The Oxford Companion to Film. London: Oxford University Press; p. 55
  5. Bawden, Liz-Anne, ed. (1976) The Oxford Companion to Film. London: Oxford University Press; p. 55
  6. Stanislav Motl: Mraky nad Barrandovem, Rybka Publishers, Praha, 2006, str. 23, ISBN 80-86182-51-7
  7. Stanislav Motl: Mraky nad Barrandovem, Rybka Publishers, Praha, 2006, str. 24, ISBN 80-86182-51-7
  8. Stanislav Motl: Mraky nad Barrandovem, Rybka Publishers, Praha, 2006, str. 50, ISBN 80-86182-51-7
  9. Stanislav Motl: Mraky nad Barrandovem, Rybka Publishers, Praha, 2006, str. 88, ISBN 80-86182-51-7
  10. Helena Krejčová. Židé v protektorátu: Hlášení Židovské náboženské obce v roce 1942. — Praha : Ústav pro soudobé dějiny AV ČR, 1997. — 121 с. — ISBN 80-85270-67-6.
  11. Stanislav Motl: Mraky nad Barrandovem, Rybka Publishers, Praha, 2006, str. 87, ISBN 80-86182-51-7
  12. Výroční zpráva FINITRADING, a.s. za rok 2012, auditor HM Group s.r.o.
  13. http://ekonomika.idnes.cz/soukup-koupil-tv-barrandov-dfz-/ekonomika.aspx?c=A120912_112107_ekonomika_mad

ПосиланняРедагувати