Badis tuivaiei

вид риб з родини бадієвих
Badis tuivaiei
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Хребетні (Vertebrata)
Інфратип: Щелепні (Gnathostomata)
Надклас: Кісткові риби (Osteichthyes)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Лабіринтові (Anabantiformes)
Родина: Бадієві (Badidae)
Рід: Бадіс (Badis Bleeker, 1854)
Вид: Badis tuivaiei
Badis tuivaiei
Vishwanath & Shanta, 2004
Посилання
Віківиди: Badis tuivaiei
EOL: 218141
МСОП: 168342
NCBI: 1390627

Badis tuivaiei (туйвайський бадіс) — вид дрібних окуневидних риб із прісних водойм північно-східної Індії. Належить до родини бадієвих (Badidae).

Поширення ред.

Зразки цих риб для дослідження були отримані у серпні 2000 року з приток річки Барак (англ. Barak River) в штаті Маніпур: Туйвай (англ. Tuivai River) в окрузі Чурачандпур (англ. Churachandpur District), та Іранг (англ. Irang River) в окрузі Теменґлонґ (англ. Tamenglong District).

Від річки Туйвай вид отримав свою наукову назву.

Згодом туйвайські бадіси були також виявлені в річці Вагумьям (англ. Wahumiam River) в штаті Мегхалая, а також у річці Ванафа (англ. Wanapha River) в окрузі Гори Джайнтія (англ. Jaintia Hills District) того ж штату.

Badis tuivaiei живе в нешироких і неглибоких гірських річках. Зазвичай це водойми з повільною течією, чистою водою, кам'янистим ґрунтом і густою прибережною рослинністю. Сезонні дощі помітно збільшують глибину та швидкість течії місцевих річок.

2013 року уряд Індії санкціював будівництво Туйвайської гідроелектростанції (англ. Tuivai Hydro Electric Project) в штаті Мізорам[1], на річці Барак, нижче впадіння в неї річки Туйвай. Гребля електростанції може суттєво вплинути на місця проживання Badis tuivaiei, тому в Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи вид потрапив в категорію «Під загрозою зникнення».[2]

Інші назви ред.

Спочатку ці риби у невеликій кількості завозилися під різними торговими назвами. Екземпляри, виловлені в річці Вагумьям поблизу поселення Шела-Бхолаґандж (англ. Shella Bholaganj) Пітером Котлом (англ. Peter Cottle) і Ендрю Рао (англ. Andrew Rao) у 2006 році, спочатку вважалися невизначеним видом і називалися Badis sp. «Wahumiam River» або Badis sp. «terracotta». Згодом з'ясувалося, що за морфологічними ознаками вони відповідають видові B. tuiaviei.[3]

Опис ред.

Стандартна (без хвостового плавця) довжина досліджених зразків становила 26,4-59,4 мм.

Риби мають видовжене, помірно стиснуте з боків тіло. Його складає 25,9-29,2 % стандартної довжини. Очі розташовані в передній частині голови, приблизно по середній осі тіла. Щелепи майже рівні, нижня трохи виступає вперед.

Луска ктеноїдна, у верхній частині голови — циклоїдна. В бічній лінії 26-32 луски.

Хребців: 30-31.

Хвостовий плавець округлий. Закруглені також кінці грудних і задні кінці спинного та анального плавців. Спинний плавець має 16-18 твердих і 8-10 м'яких променів, грудні по 13-14, анальний 6-10 м'яких променів.

Характерними елементами забарвлення є помітна чорна пляма над грудними плавцями, чорна пляма між 3-м і 4-м твердими променями спинного плавця й округла чорна пляма посередині основи хвостового плавця.

Самки помітно менші за самців і мають менш виразне забарвлення.

За своїм малюнком на тілі Badis tuivaiei схожий з Badis kanabos, Badis chittagongis і Badis badis, але відрізняється від своїх родичів рядом морфометричних показників.

Утримання в акваріумі ред.

Пару або групу риб з одного самця і 2-4 самок тримають в акваріумах розміром 60х30 см або більше. Якщо є наміри тримати разом декілька самців, потрібен більший акваріум.

Це повільні й боязкі рибки, тому тримати їх у спільному акваріумі не рекомендується. В оточенні більших і активніших сусідів вони залишаться без їжі. Крім того, вид рідкісний, і, щоб зберегти його, краще використовувати видовий акваріум.

Самці-суперники можуть бути дуже агресивними у стосунках між собою, особливо в невеличких акваріумах.

Ґрунт влаштовують із піску або гравію. Корчі, гілки, плавучі рослини, підстилка з опалого листя можуть бути використані для імітації природного середовища. Вибір рослин не є суттєвим, це можуть бути різні види Microsorum, Taxiphyllum або Anubias тощо. Обов'язковою є наявність печер, які виконуватимуть роль потенційного нерестовища. Якщо в акваріумі живе декілька самців туйвайського бадіса, печери слід розподілити рівномірно по всьому дну.

Рекомендовані параметри води: температура 20–24 °C, показник pH6,5-7,5, твердість 90–179 ppm. Фільтрація та освітлення не повинні бути надто сильними.

Бадіси — мікро-хижаки, харчуються невеликими водними ракоподібними, черв'яками, личинками комах та іншим зоопланктоном. В акваріумі можуть відмовлятися від сухого корму. Рекомендується давати їм дрібний живий або морожений корм: артемія, дафнія, коретра та ін. Годівля мотилем або трубочником може викликати у риб ожиріння.

Розведення ред.

Туйвайський бадіс в умовах акваріуму вперше був розведений у 2006—2007 роках голландським акваріумістом Стефаном ван дер Вортом (нід. Stefan van der Voort)[3].

Представники роду нерестяться в печерах, утворюючи тимчасові пари. В правильно облаштованому акваріумі ці риби не бувають занадто складними для розведення.

Перед нерестом самці стають агресивнішими й починають залицятися до самок, що запливають на їхню територію. Забарвлення самця стає значно інтенсивнішим. Він намагається буквально затягнути партнерку в печеру. Готова до нересту самка пристає на його запрошення. Зазвичай відкладається 30-100 ікринок.

Після відкладання ікри самець проганяє самку й перебирає на себе виняткову турботу про потомство. Він захищає територію від вторгнень сторонніх риб і доглядає за кладкою, обмахуючи її плавцями.

Інкубація ікри зазвичай триває 2-3 дні, після чого з неї вилуплюються личинки, за 6-8 днів вони перетворюються на мальків і починають вільно плавати. Ще близько тижня вони не відпливають від печери.

Після того, як мальки попливуть, дорослі риби, включаючи й батьків, вважатимуть їх за їжу, тому краще відсадити їх в окремий акваріум.

Перші кілька днів мальки буквально стоять на місці й майже не рухаються. Тому ідеальним кормом для них буде оцтова нематода. Після того, як вони розпливуться товщею води, до раціону можна додати наупліуси артемії.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. Work on Tuivai Hydro Electric Project to begin soon [Архівовано 29 липня 2017 у Wayback Machine.]. Business Standard News (англ.)
  2. Badis tuivaiei. The IUCN Red List of Threatened Species (англ.)
  3. а б Badis tuivaiei Vishwanath & Shanta, 2004 [Архівовано 29 липня 2017 у Wayback Machine.]. Seriously Fish (англ.)

Посилання ред.