The BMJ — щотижневий рецензований медичний журнал, один з найстаріших загальних медичних журналів світу. Спочатку названий «Британський медичний журнал»(англ. British Medical Journal), у 1988 році назву була офіційно скорочено до BMJ, а в 2014 році змінено на The BMJ . Журнал видається BMJ Group, дочірньою компанією Британської медичної асоціації[en]. Теперішнього головного редактора Фіону Годлі[en] було призначено у лютому 2005[1].

Зміст

ВпливовістьРедагувати

Згідно з даними довідника JCR за 2016 рік, у 2015 коефіцієнт впливовості BMJ був 19.697[2], займаючи четверте місце серед загальних медичних журналів[3].

ІсторіяРедагувати

Журнал почали видавати із 3 жовтня 1840 як Провінційний медичний та хірургічний журнал (англ. Provincial Medical and Surgical Journal). Він швидко привернув до себе увагу лікарів по всьому світу через його публікації оригінальних наукових статей та унікальних клінічних випадків. Першими редакторами BMJ були Пітер Хенніс ГрінErinensis, лектор з педіатрії в Школі медицини Хантера[en], і Роберт Стрітін  (англ. Robert James Nicholl Streeten), член ради Провінційної медичної та хірургічної асоціації (англ. Provincial Medical and Surgical Association, PMSA).

 Перше видання складалось із 16 сторінок і мало три прості ілюстрації з дерев'яних гравюр. Найдовшими елементами було вступний текст редактора та повідомлення  східного філіалу Провінційної медичної та хірургічної асоціації. Інші сторінки включали стислу версію медичного законопроекту Генрі Уорбертон[en], огляди книг, клінічних робіт, а також замітки про клінічні випадки. Також було 2+12  колонки реклами.

BMJ опублікував перше централізовано рандомізоване контрольоване дослідження[4]. Журнал також публікував важливі роботи по впливу куріння на здоров'я[5][6], причинно-наслідковий зв'язок куріння з раком та іншими причинами смерті[7].

Протягом довгого часу, єдиним конкурентом журналу був The Lancet, що також публікується у Великій Британії, але з ростом глобалізації, BMJ зіткнулася з жорсткою конкуренцією з боку інших медичних журналів, зокрема, The New England Journal of Medicine та Журналом Американської медичної асоціації[en][8].

РедакториРедагувати

ВиданняРедагувати

Зараз BMJ — це передусім інтернет-журнал, і лише сайт містить повний текст кожної статті. Проте для різних груп читачів видаються кілька друкованих видань з відповідним вибором контенту (зі частиною скороченого матеріалу, різноманітною рекламою)[9]. Друковані видання:

  • Загальна практика (англ. General Practice) (щотижня) для лікарів загальної практики
  • Клінічні дослідження (англ. Clinical Research) (щотижня) для лікарів госпітальної ланки
  • Академічний (англ. Academic) (щомісяця) для установ, наукових і медичних вчених

Крім того, ряд місцевих видань BMJ публікуються у перекладі. Існує також Student BMJ — онлайн-ресурс для студентів-медиків, молодих лікарів і абітурієнтів медичних навчальних закладів, який також видає три друковані видання на рік.

Функціювання журналуРедагувати

BMJ має відкриту систему рецензування, в якій авторам повідомляють, хто переглянув їх рукопис. Близько половини оригінальних статей відкидається після розгляду[10]. Рукописи, вибрані для рецензування, спочатку розглядається зовнішніми експертами щодо важливості та придатності для публікації. Остаточне рішення по рукописах приймаює редакторський комітет. Частка прийнятих складає менше 7 % для оригінальних наукових статей[11].

Індексування та цитуванняРедагувати

The BMJ включений в основні індекси: PubMed, MEDLINE, EBSCO, та Science Citation Index[12].

П'ять журналів, які  станом на 2008 найчастіше цитували The BMJ (у порядку спадання частоти):

Станом на 2008 пять журналів, які найчастіше цитувались у статтях з The BMJ:

Найбільш цитовані статтіРедагувати

 Згідно з Web of Science[13], наступні статті цитували найбільш часто:

  1. Establishing a standard definition for child overweight and obesity worldwide: international survey. Bmj 320 (7244): 1240–3. May 2000. PMC 27365. PMID 10797032. doi:10.1136/bmj.320.7244.1240.  Вказано більш, ніж один |pmc= та |PMC= (довідка); Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |pmid= та |PMID= (довідка)
  2. Collaborative meta-analysis of randomised trials of antiplatelet therapy for prevention of death, myocardial infarction, and stroke in high risk patients. Bmj 324 (7329): 71–86. January 2002. PMC 64503. PMID 11786451. doi:10.1136/bmj.324.7329.71.  Вказано більш, ніж один |pmc= та |PMC= (довідка); Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |pmid= та |PMID= (довідка)
  3. Association of glycaemia with macrovascular and microvascular complications of type 2 diabetes (UKPDS 35): prospective observational study. Bmj 321 (7258): 405–12. August 2000. PMC 27454. PMID 10938048. doi:10.1136/bmj.321.7258.405.  Вказано більш, ніж один |pmc= та |PMC= (довідка); Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |pmid= та |PMID= (довідка)

Веб-сайтРедагувати

З  199 року BMJ став повністю онлайн-виданням — усі випуски було заархівовано в інтернеті.

З 1999 року увесь вміст BMJ був у вільному доступі в Інтернеті; проте у 2006 році ситуація змінилася до моделі з підпискою. Оригінальні наукові статті як і раніше доступні вільно, але з січня 2006 року, увесь інший контент за «додану вартість», в тому числі клінічні огляди і редакційні статі, вимагають підписки. BMJ дозволяє здійснювати повний вільний доступ для відвідувачів з економічно неблагополучних країн в рамках ініціативи HINARI[en].

З 14 жовтня 2008 року, BMJ оголосив, що стане журналом з відкритим доступом. Це відноситься тільки до їх наукових статей. Для перегляду інших статей, потрібно підписка[14].

Застосунок BMJ для iPadРедагувати

У січні 2011, The BMJ запустило версію журналу у вигляді мобільного додатку для iPad. Додаток поєднує в собі щотижневий відбір досліджень, коментарі, освітні програми, новини, блоги, подкасти та відео, що з'являться на bmj.com.

ПриміткиРедагувати

  1. Godlee is made BMJ's first woman editor. Press Gazette. 11 February 2005. Процитовано 14 August 2009. 
  2. About BMJ. bmj.com. Процитовано 22 June 2015. 
  3. 2015 Journal Citation Report Science Edition, Thompson Reuters, 2016.
  4. ((Medical Research Council)) (October 1948). STREPTOMYCIN treatment of pulmonary tuberculosis. British Medical Journal 2 (4582). с. 769–82. PMC 2091872. PMID 18890300. doi:10.1136/bmj.2.4582.769. 
  5. Doll R, Hill AB (September 1950). Smoking and carcinoma of the lung; preliminary report. British Medical Journal 2 (4682). с. 739–48. PMC 2038856. PMID 14772469. doi:10.1136/bmj.2.4682.739. 
  6. Doll R, Hill AB (June 1954). The mortality of doctors in relation to their smoking habits; a preliminary report. British Medical Journal 1 (4877). с. 1451–5. PMC 2085438. PMID 13160495. doi:10.1136/bmj.1.4877.1451. 
  7. Doll R, Hill AB (November 1956). Lung cancer and other causes of death in relation to smoking; a second report on the mortality of British doctors. British Medical Journal 2 (5001). с. 1071–81. PMC 2035864. PMID 13364389. doi:10.1136/bmj.2.5001.1071. 
  8. Mayor, S. (2004). BMJ and Lancet rank among the most clinically relevant medical journals. BMJ 329. с. 592. doi:10.1136/bmj.329.7466.592-e. 
  9. The BMJ and Student BMJ ISSNs. The BMJ. Процитовано 14 January 2016. 
  10. BMJ peer reviewers: resources — BMJ resources. bmj.com. Процитовано 7 January 2011. 
  11. Is The BMJ the right journal for my research article?. BMJ. Процитовано 7 September 2015. «Our rejection rate for research is currently around 93%.» 
  12. Seglen PO (February 1997). Why the impact factor of journals should not be used for evaluating research. Bmj 314 (7079). с. 498–502. PMC 2126010. PMID 9056804. doi:10.1136/bmj.314.7079.497. 
  13. а б Web of Science. Архів оригіналу за 14 February 2010. Процитовано 23 February 2010. 
  14. Suber, Peter (20 October 2008). BMJ converts to OA. Open Access News. 

External linksРедагувати