Відкрити головне меню

BFR[7][8] — розшифровується, як Big Falcon Rocket (укр. Велика ракета «Сокіл»), також відома, як Big Fucking Rocket (укр. Достобіса велика ракета) — система космічного запуску багаторазового використання, що належить до надважких ракет-носіїв, і розробляється американською компанією SpaceX для транспортування людей на Марс (і навіть далі) і повернення їх на Землю. Нижній ступінь BFR — Super Heavy (укр. Надважка [ракета]) — призначений для багаторазового використання (як і перший ступінь на інших поточних ракетах сімейства Falcon) і зможе виводити на орбіту Starship (укр. Зореліт) — космічний корабель (пілотовану чи вантажну версію), або Танкер BFR, і повертатися на злітно-посадковий майданчик. Після заправки він знову готовий до польоту.

BFR
BFR, ракета.jpg
Призначення
  • Колонізація Марса;
  • Транспортування на Місяць, включно із туристичними місіями;
  • Міжконтинентальні перевезення на Землі;
  • Запуски на орбіту
Виробник SpaceX
вартість запуску () $7 млн. (неофіційно, при повному повторн. використ.)[1]
$335 млн. (на будівництво нижнього та верхн. ст.)[2] (розробка всього проекту — $5-10 млрд.)
Розміри
Висота 118[3] м
Діаметр 9 м
Маса 4'400'000 кг
Ступенів 2
Вантаж
Вантаж на
ННО
при повному повторн. викор.: 100'000 кг
Вантаж на
Марс
при дозаправці у космосі: 100'000 кг
Вантаж на
Землю з орбіти
50'000 кг
Споріднені ракети
Аналоги SLS, New Glenn
Історія запусків
Статус будується,
перший суборбітальний політ планується у 2019
Космодроми
Перший ступінь - Super Heavy
Довжина 63 м
Діаметр 9 м
Повна маса розрах. різниця: 3'065'000 кг
Двигуни 35[4] Raptor (х1,961 МН[5])
Тяга ~68,600 кН
Питомий імпульс 330 с
Паливо methalox: рідкий метан + рідкий кисень
Другий ступінь - Starship
Довжина 55 м
Діаметр 9 м
Маса порожнього 85'000 кг
Повна маса 1'285'000 кг
Двигуни 6: 3 Raptor+ 3 RaptorVac[6]
Тяга ~12'000? кН
Питомий імпульс 380 с
Паливо methalox:
240 рідкий CH4 + 860 рідкий О2)

Назва ракети придумана особисто Ілоном Маском і пов'язана із назвою зброї BFG9000 із комп'ютерної гри Doom.[9] Він вважає, що BFR буде здатна повністю замінити поточні ракети Falcon і космічні кораблі Dragon та Dragon 2, що наразі експлуатує його компанія.[10][11] Підрахунки SpaceX дозволяють зробити висновок, що запуск BFR буде дешевшим, ніж запуск наявних транспортних засобів. Кошти на розробку нової ракети планується отримувати від проекту Starlink (високошвидкісний супутниковий інтернет), запуску супутників та приватних інвесторів.

Історія розвиткуРедагувати

Ще в 2007 році Ілон Маск заявив про особисту мету, яка в кінцевому підсумку дозволила б людині провести дослідження Марса, його колонізацію та, можливо, тераформування.[12] Деяка уточнююча інформація про цю місію надходила протягом 2011—2015 р.р., включаючи заяву про те, що перші колоністи прибудуть до Марса не раніше середини 2020-х років.[13]

У жовтні 2012 року Маск публічно заявив, що планує розробити ракетну систему багаторазового використання, спроможності якої значно перевищуватимуть навіть ті, що наявні у будь-якої з ракет сімейства Falcon, на які він витратив кілька мільярдів доларів. В інтервалі 2013—2016 р.р. ця нова ракетна система носила назву Mars Colonial Transporter, а в 2016—2017 р.р. Маск став називати її Interplanetary Transport System (ITS) — Міжпланетною транспортною системою.[14]

27 вересня 2016 року на 67-му щорічному засіданні Міжнародного конгресу астронавтики Маск оприлюднив суттєві деталі дизайну космічних транспортних засобів, включаючи розміри, матеріали, кількість і типи двигунів, їх тягу, пасажиро- і вантажопід'ємність, орбітальний танкер для дозаправки та інші деталі інфраструктури на Землі та на Марсі.[15]

У листопаді 2016 року SpaceX заявила про наміри першими за апарати ITS послати на Марс Falcon Heavy разом із космічним кораблем Red Dragon, що на той момент розроблявся. Однак, виявилися деякі проблеми з його посадкою, і у липні 2017 року було повідомлено, що ці розробки припиняються, і увага компанії буде направлена на побудову значно більшого корабля, ніж Red Dragon, але меншого за розмірами і потужністю, ніж у анонсованої раніше ITS.[16]

29 вересня 2017 року на 68-му щорічному засіданні Міжнародного конгресу астронавтики в Аделаїді (Австралія) Ілон Маск у своїй промові про мультипланете життя[8] оприлюднив нові характеристики ракети BFR, яка спочатку літатиме у межах орбіти Землі, а після успішного проходження всіх тестувань полетить на Марс у 2022 році.[17]

7 лютого 2018 року після Тестового польоту Falcon Heavy із Tesla Roadster Ілона Маска на борту керівник SpaceX повідомив, що більше не планує використовувати FH для пілотованих місій, а Dragon 2 на ННО (МКС) буде запускатися ракетою Falcon 9 Block 5. Для відправлення ж людей до Місяця і далі SpaceX активніше візьметься за розробку BFR.[18]

 
Художнє зображення Космічного корабля Starship

17 вересня 2018 року відбувся захід щодо представлення першого пасажира BFR — Юсаки Маедзави.[19] Японський мільярдер зробив «значний» грошовий внесок у розробку даної ракети, за що отримав можливість полетіти із першою туристичною місією навколо Місяця — DearMoon, яка планується не раніше, ніж на 2023 рік. Він планує запросити із собою до 8 митців, які мають надихнутися польотом і створити потім мистецькі шедеври.[20]

Застосування BFRРедагувати

  Зовнішні відеофайли
    SpaceX "BFR: із Землі до Землі
  Створення колонії на Марсі

BFR може знайти застосування у наступних сферах:[21]

  • Доставка на ННО та ГПО корисних вантажів величезних розмірів. Це дозволяє діаметр Вантажної BFR у 9 м.
  • Перельоти у межах цис-місячного простору, що дозволить побудувати базу на Місяці (художнє відтворення[22]).
  • Довготривалі перельоти вантажних та пасажирських Starship на Марс з метою його колонізації. Подорож (за поточними розрахунками) може тривати від трьох до шести місяців.[23]
  • BFR також може використовуватися для транспортування на Землі. За словами Маска, політ, наприклад, із Нью-Йорка до Шанхаю, займе близько півгодини, а вартість квитка буде меншою за вартість польоту на комерційному авіалайнері.

КонструкціяРедагувати

Технічні характеристики[8]
BFR Нижній ступінь Super Heavy Космічний корабель Starship
Маса вантажу на НОО, т повністю багаторазова BFR: 100
Вантаж з орбіти, т 50
Об'єм вантажу, м³ 1'088+ 1'088+
Діаметр, м 9
Довжина, м 118 63 55
Злітна маса, т 4'400 3'065 (розрахована різниця) 1'335
Двигуни 35[4] Raptor х1,961 МН 6: 3 Raptor+ 3 RaptorVac[6]
Тяга, МН ~68,6 ~12,0?
Іпит, с 330 380
Маса палива methalox, т 1100: 240 CH4, 860 O2
Порожня масса, т 85?

Комплектація BFR:

  • Super Heavy — нижній ступінь BFR;
  • Starship — другий (верхній) ступінь ракети; є космічним кораблем, має пасажирську або вантажну версію;
  • Танкер BFR — альтернативний верхній ступінь; доставлятиме на орбіту пальне для дозаправки Starship перед космічним перельотом.

StarshipРедагувати

У грудні 2018 року Маск повідомив, що Starship виготовлятимуть із «досить важкого, але дуже міцного металу». Це буде неіржавна сталь 301-ї серії із додаванням хрому та нікелю, що надає їй надвисокої жароміцності (здатна витримувати 1177°С (1450°K)[24] без втрати своїх властивостей, на відміну від 200°С для вуглепластику) та деформівності навіть при -200°С (зберігаючи при цьому достатню жорсткість). Також цій заміні сприяла складність виготовлення вуглепластику та його висока вартість: $200 кг проти $3 за сталь.[25] У багатьох випадках металеву конструкцію також значно легше ремонтувати, досить застосувати зварювання.

Особливості Starship:

  • паливні баки та корпус корабля виготовлятимуть із надзвичайно жаростійкого хром-нікелевого сплаву, що без проблем витримуватиме входження в атмосферу Землі, а тим паче Марсу;
 
Схема охолодження Starship (пропорції не збережені)
  • спуск здійснюватимется не двигунами уперед, як у першого ступеня, а із нахилом на «живіт» корабля. Під час опускання із ННО температура передньої поверхні може сягати 1700°К (1427)°С. Тому з того боку буде викладена шестикутна плитка із жаростійкого сплаву,[26] а у місцях найбільшого її розігріву — зроблено так званий щит активного охолодження. Він утворюватиметься корпусом корабля та додатковим внутрішнім шаром металу, розташованим на певній відстані. Між ними прокладуть стрінгери та шпангоути і подаватимуть туди метан. Через маленькі отвори у корпусі газ випаровуватиметься і здійснюватиме транспіративне охолодження.[25] Випущений газ утворюватиме певний прошарок, що також деякою мірою захищатиме корабель від тертя об зустрічний потік повітря. На інших поверхнях, де температуране не підійматиметься вище 1450°К (1177°С) ніякого додаткового охолодження не потрібно;[27][24]
  • також Starship матиме три «плавники» у кормовій частині та два — у носовій. Вони будуть рухомими (окрім верхнього заднього) для стабілізації руху шляхом керування тангажем, креном і рисканням та вибору кута атаки під час посадки;[28]
  • три посадкові ноги висуватимуться за потреби із задніх «плавників»;
  • можливість автоматизованого зближення та стикування у космосі;
  • забір на орбіті пального від кількох Танкерів BFR; завдяки цьому Starship зможуть відправлятися на Місяць чи на Марс;
  • пальне, призначене для посадки, буде зберігатися у відокремлених баках, що міститимуться всередині баку для рідкого метану;
  • вантажний Starship зможе доставляти на орбіту супутники величезних розмірів;
  • взагалі, корабель матиме 1000 м³ герметичного об'єму (майже на 70 м³ більше, ніж на МКС) плюс 88 м3 біля двигунів негерметичного; окрім кают там будуть великі загальні зали, центральне сховище, камбуз і притулок, де можна перечекати сонячний шторм під час перельоту до Марса;
  • у пасажирському Starship буде 40 кают, в кожну з яких можна втиснути 5-6 чоловік, але більш комфортною виглядає величина у 2-3 людини. Тобто, на Марс можна перевезти 100 людей за раз.[29][3]

Особливості пального:

  • використання як палива надохолодженого methalox (комбінації рідкого метану (methane) та рідкого кисню (LOX)) дозволяє помістити у паливні баки більшу їх масу;
  • метан був обраний через можливість виробляти його на Марсі in situ;
  • застосування зрідженого метану (а не гасу) призводить (за рахунок його нижчої температури та подальшого випаровування) до утворення у баці з пальним так званого «автогенного тиску». Це корисно, тому що усувається потреба в дорогих і складних системах нагнітання додаткового газу (гелію) в бак для нормального режиму роботи турбонасосного агрегату.

Super HeavyРедагувати

Його корпус та паливні баки виготовлятимуть із неіржавного сплаву; конструкційно він буде схожий на перший ступінь Falcon 9.

ДвигуниРедагувати

На обох ступенях будуть встановлені двигуни Raptor. Вперше SpaceX заговорила про них у 2013 році. У січні 2016 року почалася розробка вакуумної версії двигуна, а у травні 2019 року Маск повідомив, що вона триває успішно, і на Starship встановлюватимуть по 3 вакуумні Raptor (хоча для пришвидшення польоту навколо Місяця деякий час планувалося на верхньому та нижньому ступенях використовувати однакові двигуни[5]). За словами Маска у грудні 2018 року, завдяки застосуванню новітнього суперстійкого до високих температур та корозії сплаву, двигун витримуватиме 30 МПа тиску у камері згоряння та видаватиме ~1'961 кН тяги. Турбонасоси та деякі деталі інжекторів виготовляються на 3D-принтері. Raptor працюватиме за найбільш ефективною, але найскладнішою схемою — це замкнута схема з повною газифікацією компонентів палива. Наразі ще жодному виробнику не вдалося запустити в експлуатацію такий двигун.

 
Схема роботи Raptor

Принцип роботи Raptor:
Надохолоджені до рідкого стану гази кисень О2 та метан CH4 закачуються насосами із паливних баків у свої газогенератори. Метан ще попередньо проходить каналами на соплі, здійснюючи його регенеративне охолодження. Але при цьому певна кількість О2 також потрапляє у метановий газогенератор, а СН4 — віповідно у кисневий. Там вони нагріваються, реагують між собою, і із газогенераторів витікають суміші газів, одна з яких збагачена метаном, а інша — О2. Позаяк співвідношення пального і окисника поки що невідоме, то реакція може мати дещо інші коефіцієнти, ніж вказані нижче:

  • 3CH4 + 2O2 → 2CH4 + CO2 + 2H2O  — суміш, збагачена метаном;
  • CH4 + 5O2 → 3O2 + CO2 + 2H2O  — суміш, збагачена киснем.

Основний їх потік спрямовується до камери згоряння, але деяка частина протікає відповідними турбінами, що приводять у дію вищезгадані насоси. Таким чином цикл повторюється.

Зміни дизайнуРедагувати

 
Космічний корабель ITS

За час розробки ракети її конструкція була багаторазово змінена (найбільші значення планувалися для ITS launch vehicle):

  • висота: 122 м;
  • діаметр: 12 м;
  • двигуни: від 31 до 49 од. (із них 9 — на Starship), максимальна тяга одного — 4400 кН (2014 рік);
  • підйом 300 т вантажу на ННО при багаторазовому використанні ракети;
  • корпус планувалося робити із вуглепластику (у квітні 2018 року Маск поділився фото, що зображувало спеціальний шаблон — конструкцію, на якій планувалося виготовляти корпус корабля[30]);
  • на Starship спочатку носові плавники були відсутні, а замість трьох нижніх були два крила «delta wing».

ВиготовленняРедагувати

У березні 2018 року з'явилася інформація, що SpaceX орендувала на 10 років (з можливістю продовження цього терміну) частину порту на Каліфорнійському узбережжі біля Лос-Анджелеса. Там буде зведено будівлю, в якій і виготовлятимуть BFR. Транспортування наземним шляхом такої великої ракети надто складне, тому вона, можливо, переправлятиметься до стартового майданчику океаном. Також в цей порт повертатиметься ASDS, та здійснюватимуться відновлювальні роботи над частинами ракети, що повернулися.[31] У майбутньому до будівництва планують залучити 700 робітників. Перший орбітальний (космічний) запуск станеться не раніше початку 2020 року.[32]

Пізніше Маск заявив, що має намір виготовляти обидві частини BFR у Бока-Чика та у центрі Кеннеді, який знаходиться на мисі Канаверал. У травні 2019 року майстерню по виготовленню орбітального прототипа Starship помітили у містечку Коко, що за 25 км по прямій від мису.[33]

ТестуванняРедагувати

ДвигуниРедагувати

Починаючи із 2016 року проходять активні тестування двигунів Raptor (їх розробка розпочалася ще у 2012 році), загальна тривалість їх запусків вже становить більше, ніж 1200 секунд. Найдовший тест одного двигуна тривав 100 секунд, і його тривалість була обмежена величиною бака для пального (для посадки на Марс двигунам необхідно працювати 40 секунд). Інженери SpaceX також випробували величезний вуглецевий композитний паливний бак, здатний перевозити 1200 тон рідкого кисню.

Після зміни у 2018 році матеріалу, із якого виготовляються деталі двигуна, випробування почалися наново. У лютому 2019 року під час тестування Raptor із використанням «теплого палива» досягнуто тиску у камері згоряння у 257 бар (25,7 МПа) та тяги у 162 тон-сили (1'589 кН). У разі застосування охолодженого палива ці показники зростуть на 10-20 %.[34] У наступному тесті тиск уже склав 268,9 бар, а при подальшому його збільшенні двигун прогнозовано вибухнув.

Під час стрибку на 150 м використовувався двигун SN6 (серійний номер).

StarshipРедагувати

Докладніше: Тестування Starship
 
Основа Starhopper

Перший прототип — Starhopper (укр. «Зоряний стрибунець», «Зореконик»). Це такий собі паливний бак на трьох опорах із одним двигуном. Його випробування відбувалося на стартовому комплексі SpaceX у Бока-Чика.[35][36] 26 липня здійснено перший підйом на 20 м. Маск виклав відео із камери біля двигуна.[37]

  Зовнішні відеофайли
    Підйом на 150 м

27 серпня відбувся другий і останній підйом цього апарата, але вже на 150 м, під час якого він перелетів на сусідній посадковий майданчик, пробувши у повітрі 57 с. Там він здійснив м'яке вертикальне приземлення. Надалі Starhopper планують застосовувати, як стенд для випробування двигунів.[38]

Другий прототип — орбітальний. Він розрахований на орбітальне (космічне) тестування (кін. 2019), матиме розміри оригіналу. Він літатиме на значно більших швидкостях та, вочевидь, здійснюватиме спуск «животом» уперед. Один корабель (Mk1) почали будувати у березні 2019 року у Бока-Чика, а інший (Mk2) — пізніше, у Коко. Перше польотне тестування відбуватиметься із трьома двигунами.

Плани щодо МарсаРедагувати

Маск сподівається бути готовим до першого польоту на Марс до моменту відкриття у 2022 році зручного стартового вікна. Спочатку буде здійснено дві вантажні місії з метою «підтвердження наявності достатньої кількості водних ресурсів та виявлення небезпек». На Марс відправлять велику кількість сонячних панелей, гірничовидобувне обладнання, марсоходи, прилади для підтримки життєдіяльності, їжу.

Потім він розраховує відправити ще чотири місії через один синодичний період у 2024 році: два пасажирських Starship плюс два вантажних, що доставлять додаткове обладнання та запаси з метою побудови сонячної електростанції, посадкових майданчиків, оранжерей та заводу для виробництва палива in situ.[39] Для цього використовуватимуть так звану реакцію Сабатьє. Діоксид вуглецю видобуватимуть із атмосфери Марса, а водень — із водяного льоду, що знаходиться на деякій глибині під поверхнею ґрунту:

CO2 + 4H2 → CH4 + 2H2O.

Першим тимчасовим житлом для тих, хто наважиться полетіти на Марс, стануть їхні космічні кораблі Starship, позаяк вони матимуть системи підтримки життєдіяльності. А вантажні кораблі планується повернути на Землю, коли вдасться виробити паливо для польоту. База повинна розташовуватися на широті не менше 40°: там буде трохи тепліше та більше сонячної енергії для панелей. Поряд обов'язково повинно бути залягання водяного льоду. За розрахунками SpaceX, вони можуть видобувати 1 т води за добу. Вивчається можливість отримання 1 т (CH4/O2) за добу із використанням 17 МВт·год енергії.[40]

На членів місії можуть негативно впливати наступні чинники: тривала космічна подорож у невеликому замкненому просторі, космічна радіація, невагомість, а в подальшому — існування у гравітації Марса, що становить лише 38 % від земної.

ЦікавоРедагувати

У лютому 2019 року український користувач Twitter розмістив картинку, що, на його думку, пояснює принцип охолодження Starship під час посадки. Ілон Маск відгукнувся на це твітом, що підтверджує можливість застосування такого принципу.[41]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Один запуск Spacex BFR вартуватиме $7 млн., що менше, ніж запуск Falcon 1. Brian Wang. 17 жовтня 2017.
  2. Dinkin, Sam (9 жовтня 2017). Розрахунок вартості BFR. thespacereview.com. Процитовано 12 березня 2018. (англ.)
  3. а б Loren Grush (17 вересня 2018). Ілон Маск оприлюднив оновлений дизайн ракети, що полетить на Марс. theverge.com. Процитовано 18 вересня 2018. (англ.)
  4. а б Сторінка Ілона Маска. twitter.com. 21 липня 2019. (англ.)
  5. а б Eric Ralph (1 січня 2019). Ілон Маск показав фото двигуна Raptor. teslarati.com. (англ.)
  6. а б Musk, Elon (2019T22:34). 3 sea level optimized Raptors, 3 vacuum optimized Raptors (big nozzle). @elonmusk (en). Процитовано 2019-05-24. 
  7. Harwood, William (29 вересня 2017). Ілон Маск переглядає плани щодо польоту на Марс. SpaceflightNow. Процитовано 30 вересня 2017. (англ.)
  8. а б в Промова Ілона Маска про мультипланетне життя (68-й З'їзд Міжнародного конгресу астронавтики в Аделаїді, Австралія). SpaceX. 29 вересня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017. (англ.)
  9. Heath, Chris (12 грудня 2015). Як Ілон Маск планує оновити світ. gq.com. (англ.)
  10. Fernholz, Tim (29 вересня 2017). Ілон Маск оприлюднив ракету, що зможе літати на Місяць, на Марс, і в Шанхай. qz.com. Процитовано 2 жовтня 2017. (англ.)
  11. Gebhardt, Chris (29 вересня 2017). Місяць, Марс і навколоземні орбіти: Маск оновлює архітектуру BFR і свої плани. nasaspaceflight.com. Процитовано 4 жовтня 2017. (англ.)
  12. Hoffman, Carl (22 травня 2007). Ілон Маск пов'язує свою долю із організацією польотів поза Земну орбіту. Wired Magazine. Процитовано 2 жовтня 2017. (англ.)
  13. Величезна марсіанська колонія очима засновника SpaceX. Discovery News. 13 грудня 2012. Процитовано 2 жовтня 2017. (англ.)
  14. Berger, Eric (18 вересня 2016). Ілон Маск збільшує свої амбіції, розраховуючи на польоти "далі за межі" Марса. arstechnica.com. Процитовано 2 жовтня 2017. (англ.)
  15. Berger, Eric (28 вересня 2016). Ідеї Маска щодо Марсу: сміливість, безумство, блиск - або все разом. arstechnica.com. Процитовано 2 жовтня 2016. (англ.)
  16. Grush, Loren (19 липня 2017). Ілон Маск підтвердив руйнування планів щодо посадки капсули Red Dragon на Марсі. theverge.com. (англ.)
  17. Foust, Jeff (15 жовтня 2017). Маск поділився новими технічними деталями щодо системи BFR. spacenews.com. Процитовано 21 жовтня 2017. (англ.)
  18. Eric Berger (6 лютого 2018). Це може стати моментом відкриття космосу всьому світу. arstechnica.com. Процитовано 11 лютого 2018. (англ.)
  19. SpaceX (17 вересня 2018). Starship відправить першого приватного пасажира на Місяць. youtube.com. (англ.)
  20. Chris Gebhardt (17 вересня 2018). SpaceX представила пасажира BFR, що полетить на Місяць і запросить із собою митців. nasaspaceflight.com. Процитовано 18 вересня 2018. (англ.)
  21. Повідомлення у Twitter від SpaceX 29 вересня 2017(англ.)
  22. Повідомлення у Twitter від SpaceX (Місячна база) 29 вересня 2017(англ.)
  23. Pham, Sherisse; Wattles, Jackie (29 вересня 2017). Ілон Маск націлився на приземлення космічного корабля на Марс у 2022. CNNMoney. Процитовано 4 жовтня 2017. (англ.)
  24. а б Eric Ralph (23 січня 2019). Ілон Маск пояснив транспіраційний принцип роботи теплового щита на Starship. teslarati.com. (англ.)
  25. а б Ryan D'Agostino (22 січня 2019). Ілон Маск: чому я будую Starship із неіржавної сталі. popularmechanics.com. (англ.)
  26. Eric Ralph (17 березня 2019). SpaceX починає збирати орбітальний корабель, а жаростійкий щит проходить випробування. teslarati.com. (англ.)
  27. Сторінка Ілона Маска. twitter.com. 23 січня 2019. (англ.)
  28. Eric Ralph (17 вересня 2018). Офіційні повідомлення про оновлення BFR: нові плавники та посадкові ноги. teslarati.com. Процитовано 18 вересня 2018. (англ.)
  29. Berger, Eric (29 вересня 2017). Маск робить ревізії своїх амбіцій щодо Марсу. arstechnica.com. Процитовано 3 жовтня 2017. (англ.)
  30. Berger, Eric (9 квітня 2018). Ілон Маск показав інструмент, на якому виготовлятимуть КК BFR. arsTechnica. Процитовано 10 квітня 2018. (англ.)
  31. Berger, Eric (19 березня 2018). SpaceX зазначає, що виготовлятиме BFR у Лос-Анджелесі. arsTechnica. Процитовано 21 березня 2018. (англ.)
  32. Ralph, Eric. SpaceX запустить свій марсіанський космічний корабель на орбіту не раніше 2020 року. teslarati.com. Процитовано 14 березня 2018. (англ.)
  33. Dimple Jaucian (18 травня 2019). Прототип Starship будується у Коко. constructiontimes24.com. (англ.)
  34. Сторінка Ілона Маска. twitter.com. 7 лютого 2019. (англ.)
  35. Foust, Jeff (12 березня 2018). Маск повторно поділився планами щодо BFR. spacenews.com. Процитовано 12 березня 2018. (англ.)
  36. Eric Ralph (31 грудня 2018). Прототип Starship продовжує крокувати то тестових стрибків. teslarati.com. (англ.)
  37. Ілон Маск (26 липня 2019). Відео першого стрибка Starhopper. twitter.com. (англ.)
  38. Eric Ralph (27 серпня 2019). Starhopper стрибає у відставку після вражаючого хвилинного польоту. teslarati.com. (англ.)
  39. Elizabeth Rayne (15 серпня 2018). Ми збираємося на Марс у 2024 році, якщо Ілон Маск щось скаже про це. syfy.com. (англ.)
  40. Steve Hoeser (23 квітня 2018). Інженерія виробництва палива на Марсі для BFR. thespacereview.com. (англ.)
  41. Сторінка Ілона Маска. twitter.com. 8 лютого 2019. (англ.)

ПосиланняРедагувати