Кратеропа сахарська
| Кратеропа сахарська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Argya fulva (Desfontaines, 1789) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Turdus fulvus Desfontaines, 1789 Turdoides fulva (Desfontaines, 1789) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Кратеро́па сахарська[2] (Argya fulva) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae[3]. Мешкає в Північній Африці і Сахарі.
Опис ред.
Довжина птаха становить 25,4 см, з яких 2,4–2,5 см припадає на дзьоб і 12,7 см на хвіст. Довжина крила становить 9,3–9,5 см, цівки 3,2–3,3 см. Середня вага 61,4 г[4]. Верхня частина тіла піщано-коричнева. Надхвістя і нижні покривні пера хвоста світліші, жовтувато-коричневі. Голова охриста. Махові пера світлі, жовтуваті. Стернові пера світло-коричневі, поцятковані сірими смужками. Горло білувате, під дзьобом білі "вуса". Нижня частина тіла світло-коричнева. Дзьоб чорний, лапи жовтувато-коричневі, очі карі[5].
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:[6]
- A. f. maroccana (Lynes, 1925) — південне Марокко, північно-західний Алжир;
- A. f. fulva (Desfontaines, 1789) — північ Алжиру і Тунісу, північний захід Лівії;
- A. f. buchanani (Hartert, E, 1921) — від заходу центральної Мавританії і північного Сенегалу до центрального Чаду;
- A. f. acaciae (Lichtenstein, MHK, 1823) — від північного і східного Чаду до Еритреї і північної Ефіопії.
Поширення і екологія ред.
Сахарські кратеропи живуть в пустелях і напівпустелях, сухих чагарникових заростях і оазах. В масиві Ахаггар зустрічаються на висоті до 2200 м над рівнем моря[7].
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Argya fulva. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ del Hoyo, J.; Elliot, A. & Christie, D.A.: Handbook of the Birds of the World. T. 12. Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions, 2007, s. 216. ISBN 9788496553422.
- ↑ John B. Dunning: CRC Handbook of Avian Body Masses. CRC Press, 2007, s. 423. ISBN 9781420064452.
- ↑ Richard Bowdler Sharpe: Catalogue of Birds in the British Museum. T. 7. Cichlomorphae. 1883, s. 397.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
- ↑ J.I.S. Whitaker: The birds of Tunisia; being a history of the birds found in the regency of Tunis. T. 1. 1905, ss. 128–130.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |