Китник очеретяний

(Перенаправлено з Alopecurus arundinaceus)
Китник очеретяний

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Pooideae
Триба: Poeae
Рід: Китник (Aegilops)
Вид: Китник очеретяний
Alopecurus arundinaceus
Poir., 1808
Посилання
Вікісховище: Alopecurus arundinaceus
Віківиди: Alopecurus arundinaceus
EOL: 1114190
IPNI: 387025-1
ITIS: 40439
МСОП: 163969
NCBI: 1227975

Китник очеретяний[1], китник тростиновий[2] (Alopecurus arundinaceus) — вид трав'янистих рослин з родини злакові (Poaceae), поширений у більшій частині Європи, пн.-зх. Африці, Азії крім півдня.

Опис ред.

Багаторічна рослина 50–150 см. Колоски довгасті, ≈ 4 мм завдовжки; колоскові луски на верхівці косо зрізані, з розбіжними назовні кінцями. Нижня квіткова луска тупа, на верхівці косо зрізана. Піхва верхнього стеблового листка трохи роздуте. Язичок 3–4 мм завдовжки[3]. Рослина з довгим струнким кореневищем. Листові пластини сіро-зелені. Волоть широко циліндрична, 4–8 см, сіро-зелена, у зрілості чорнувата. Пиляки жовті, 2–3 мм. 2n = 28[4].

Поширення ред.

Поширений у більшій частині Європи, пн.-зх. Африці, Азії крім півдня; інтродукований до США й Канади[5][6][7][8].

Цей вид росте на вологих або засолених луках і берегах водних шляхів, або на горах до 1200 м[8].

Вид має статус CR у Ізраїлі. Ніяких заходів щодо збереження не існує. Захист цього виду рекомендується в Тунісі та Марокко[8].

В Україні вид зростає на вологих луках нерідко з б. м. засоленими ґрунтами — у Лісостепу, Степу та гірському Криму, зазвичай; в Поліссі, рідко; відомий також з 2 пунктів Львівської області[2].

Використання ред.

Кормова рослина[2].

Джерела ред.

  1. Alopecurus arundinaceus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 450. (рос.)(укр.)
  3. Flora of Pakistan. Процитовано 16.11.2019. (англ.)
  4. Flora of China. Архів оригіналу за 11 Січня 2021. Процитовано 17.11.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 24 Квітня 2019. Процитовано 17.11.2019. (англ.)
  6. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 17.11.2019. (англ.)
  7. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 14 Серпня 2020. Процитовано 17.11.2019. (англ.)
  8. а б в Akhani, H. (2014). Alopecurus arundinaceus. The IUCN. Архів оригіналу за 9 Грудня 2019. Процитовано 17.11.2019. (англ.)