Aloe adigratana
Aloe adigratana (укр. Алое адігратана, алое адігратське)[1] — сукулентна рослина роду алое.
| Aloe adigratana | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
| Підродина: | Asphodeloideae |
| Рід: | Алое (Aloe) |
| Вид: | A. adigratana
|
| Біноміальна назва | |
| Aloe adigratana | |
| Синоніми | |
|
Aloe eru var. hookeri A.Berger | |
Етимологія ред.
Видова назва походить від міста Адіграт, біля якого знайдений цей вид Алое.[2]
Біологічна характеристика ред.
Багаторічний чагарник, стовбур стоячий до 1 м заввишки або лежачий до 2 м завдовжки; листя стиснуті, 40-60 х 7-15 см, тьмяно-зелені з численними блідо-зеленими плямами на нижній третині або чверті поверхні, по краям розташовані шипи (4-5 на 10 см) 3-4 мм завдовжки, червонувато-коричневого кольору. Суцвіття до 1 м, розгалужене в 3-5 китиці. Китиці циліндричні, конічні, 12-22 см завдовжки, з щільно розташованими квітками (до 8 квіток на 1 см). Приквітки яйцеподібні, загострені до майже трикутних, 8-12 × 2,5-4 мм. Квітконіжки довгі (12) 14-20 мм. Оцвітина булавоподібна, 25-27 (-33) мм завдовжки, 6-8 мм завширшки, оранжева або жовта. Основний період цвітіння із січня по квітень.
Місця зростання ред.
Росте в регіоні Тиграй, на півночі Ефіопії на висоті 1800—2700 метрів над рівнем моря у скелястих місцях, в основному на пісковику, також на цокольному комплексі на висоті 2000—2700 м над рівнем моря. Щільність в популяції для Aloe adigratana — 2-10 зрілих особин на 500 м². Ареал захоплює також Еритрею[3][4][5]. Про зростання в інших місцях відомостей немає.
Умови зростання ред.
Посухостійка рослина. Мінімальна температура — + 10 °C. Надає перевагу сонячним місцям або легкій тіні.
Охоронний статус ред.
Aloe adigratana входить до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи видів під загрозою зникнення тому, що має дуже обмежений ареал. Крім того відомий локалітет розташований за 20 км від міста, що розширюється. Тиск на природні ресурси в області, ймовірно, робить негативний вплив на якість середовища проживання цього виду.
Вид вирощується в трьох ботанічних садах, що входять до Міжнародної ради ботанічних садів з охорони рослин (англ. Botanic Gardens Conservation International).
Використання ред.
Всі види алое використовуються в медичних цілях. Aloe adigratana крім того часто культивується як граничний паркан. Він був помічений посадженим в церковному дворі за 100 км від місця зростання.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ [Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 травня 2022. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)]
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20141226205940/http://www.globalspecies.org/ntaxa/1230711 Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] Aloe adigratana в базі даних Global Species Database] (англ.)
- ↑ Ареал Aloe adigratana на сайті Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 26 грудня 2014.
- ↑ Aloe adigratana в базі даних «Global Biodiversity Information Facility» (GBIF) [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання ред.
- Journal of South African Botany 23: 1 (1957). 1957. (J. S. African Bot.)
Література ред.
- Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
- Demissew, S. & Nordal, I. (2010). Aloes and other Lilies of Ethiopia and Eritrea, ed, 2: 1-351. Shama Books, Addis Ababa, Ethiopia.
- Edwards, S., Demissew, S. & Hedberg, I. (eds.) (1997). Flora of Ethiopia and Eritrea 6: 1-586. The National Herbarium, Addis Ababa University, Ethiopia & The Department of Systematic Botany, Upps.
- Reynolds, G. W. Original description of Aloe adigratana. 23, (1957).
Джерела ред.
- Sebsebe Demissew Inger Nordal. Aloes and Lilies of Ethiopia and Eritrea [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.ville-ge.ch/musinfo/bd/cjb/africa/details.php?langue=an&id=40113 [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- http://www.desert-tropicals.com/Plants/Asphodelaceae/Aloe_adigratana.html [Архівовано 24 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html/taxon.pl?430785 [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- http://apps.kew.org/wcsp/namedetail.do?name_id=297019 [Архівовано 1 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.tropicos.org/Name/50330860 [Архівовано 17 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Aloe adigratana на сайті «Plantsystematics»(англ.)
- Aloe adigratana на сайті «eMonocot» (англ.)
|
Це незавершена стаття про ксантореєві. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |