Часник переможний
Часник переможний[2], цибу́ля перемо́жна[3] (Allium victorialis) — багаторічна рослина родини цибулевих, яку досить часто помилково називають черемшею, але це дві різні рослини.[4]
| Часник переможний | |
|---|---|
.JPG)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Амарилісові (Amaryllidaceae) |
| Підродина: | Цибулеві (Allioideae) |
| Рід: | Цибуля (Allium) |
| Вид: | Часник переможний (A. victorialis)
|
| Біноміальна назва | |
| Allium victorialis L., 1753
| |
| Синоніми[1] | |
|
Список
| |
Опис ред.
Трав'яниста розеткова рослина з квітконосними пагонами 30—70 см заввишки. Цибулини конічні-циліндричні, прикріплені до косо спрямованого вгору кореневищу, товщиною 1—1,5 см, зі світло-бурими або сірувато-бурими, сітчасто-волокнистими оболонками. У нижній половині вкриті гладкими, часто фіолетово-забарвленими піхвами листків. Листки плоскі, з ланцетною або широкоеліптичною пластинкою, звуженою в крилатий черешок.
Суцвіття — кулясте або, рідше, напівкулясте, досить густе, багатоквітковий зонтик, до цвітіння захований в чохол . Оцвітина зірчаста, дворядна, з шістьма пелюстками; листочки оцвітини еліптичні, білувато—зеленуваті, з малопомітною жилкою, зовнішні трохи коротші. Пелюстки еліптичні, тупуваті, довжиною 4—5 мм, білувато — зеленуваті, з одною малопомітною жилкою. Тичинок шість, нитки майже в півтора рази довше оцвітини, цільні, вузькотрикутні.
Плід — коробочка кулясто — тригранна, з широкозворотніми — серцеподібними стулками. Насінини кулькоподібні або майже кулькоподібні, за забарвленням майже чорні. Цвіте у червні-липні.
Хімічний склад ред.
У всіх частинах рослини міститься ефірна олія, що обумовлює його різкий часниковий запах, аскорбінова кислота, лізоцим і фітонциди. До складу ефірної олії входять аллілсульфіди, пінеколінова кислота і аліїн. Крім того, листя містить: макроелементи (мг/г) — К — 37,0, Са — 15,8, Mg — 3,3, Fe −0,03; мікроелементи (мкг / г) — Mn-0,17, Cu-0,78, Zn-0,47, Со — 0,03, Мо — 0,25, Cr — 0,05, Al — 0,16, Ва — 0,02, V — 0,11, Se — 13,3, Ni — 0,16, Sr-0,65, Pb — 0,07, В — 31,2; концентрують Cu, особливо Se.
Поширення та екологія ред.
Голарктичний гірсько-субальпійський вид. Ареал складається з двох частин — середньоєвропейської і сибірської. Ізольовані популяції відомі з гір Кавказу, Малої Азії, Гімалаїв, Японії, та Північної Америки. У горах Європи відома з Піренеїв, Центрального масиву (у Франції), Юри, Вогезів, Альп(у діапазоні висот від 1400—1600 до 2600, місцями 3050 м), Карпат і Балкан.
Зростає зрідка у верхній частині лісового та в субальпійському поясах, серед криволісся, на луках, задернований кам′янистих схилах, на вологих, інколи оторфованих ґрунтах, від 800(зрідка)до 1200—1500 м.
У межах Українських Карпат зростає у високогір'ях Чорногорського масиву Карпатського Біосферного заповідника та Карпатського національного природного парку.
Охорона ред.
Запропонована до Червоної книги Українських Карпат. Знаходиться під охороною у Румунії, Канаді, деяких областях Російської Фередації. Основний чинник антропогенного впливу — зривання для різних потреб.
Застосування ред.
Молоді пагони споживають свіжими, квашеними і солоними, як приправу до м′ясних страв і як вітамінну сиронину. За запахом наближається до часнику, однак не залишає в роті гіркуватого присмаку. Рослина багата на вітаміни, зокрема 50 г свіжої зелені забезпечує добову потребу людського організму у вітаміні С, вміст якого становить 700 мг%, тобто у 10-15 разів більше, ніж у лимоні чи апельсині.
Цибуля переможна виявляє також антисклеротичну дію, підвищує апетит, квітки сушать, заварюють і п'ють від тиску, посилює перистальтику кишечнику, сприяє розвитку нормальної кишкової флори, збільшує амплітуду та сповільнює ритм серцевих скорочень. У народній медицині використовують фітонцидні властивості рослини, її застосовують при застуді, бронхітах, гастриті, ентериті, ентероколіті, особливо інфекційного походження, проносах. Також застосовується у вигляді настоянки на вині, як засіб проти гарячці та для натирань при ревматизмі.
| Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
При застуді і грипі. Пучок листя прокрутити на м'ясорубці і вичавити сік. Соку повинно вийти 200 мл. Дати відстоятися і акуратно перелити в інший посуд, додати 1 ложку спирту. Зберігати в холодильнику. Як тільки починається епідемія, закопувати в кожну ніздрю по 2 краплі.
Цинга. Їсти в сирому вигляді та натирати її молодим листям підошви ніг.
Здавна рослину наділяли чарівною силою, здатною оберігати від усякого лиха. Вже у Стародавньому Римі її знали як ефективний кровоочисний та протицинготний засіб, здатний швидко поповнити нестачу вітамінів[5]. Інколи застосовують у квітникарстві.
Вирощування ред.
Цибулю переможну частіше розмножують відбрунькованими цибулинами. Можна її вирощувати і насінням, але цей процес досить тривалий. Насіння необхідно стратифікувати — витримувати 80 — 100 днів при температурі від 0 до −3°С у суміші з вологим піском. Втім, можна тримати і в холодильнику на нижній полиці. Потім його висівають на затіненій ділянці в добре підготовлений ґрунт, мульчують торфом, зволожують. На другий рік цибулинки можна посадити на постійне місце.
Цибулини з корінням можна посадити відразу після викопування або зберегти до весни у вологому торфі або піску в прохолодному приміщенні. Садять цибулини рядами за схемою 30x15 см.
Догляд за посадками полягає в прополюванні, розпушуванні і оптимальному формуванні гнізд з цибулинами (не більше 6-7 штук). Формування гнізд здійснюється відділенням зайвих цибулин.
Класифікація ред.
Таксономія ред.
Вид Цибуля переможна представник роду Цибуля (Allium), родини Цибулевих(Alliaceae), порядку Холодкоцвіті (Asparagales).
| ще 24 родини (Згідно Системі APG II) | ще близько 870 видів | ||||||||||||
| порядок Холодкоцвіті | рід Цибуля | ||||||||||||
| Відділ Покритонасінні | родина Цибулеві | вид Цибуля переможна | |||||||||||
| ще 44 порядка квіткових рослин (згідно Системі APG II) |
ще близько 300 видів | ||||||||||||
Підвиди ред.
У межах виду виділяють два підвиди:
- Allium victorialis subsp. platyphyllum Hultén
- Allium victorialis subsp. victorialis
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ The Plant List
- ↑ Allium victorialis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ [1] [Архівовано 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.] [недоступне посилання з листопада 2017]
- ↑ Властивості цибулі. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 9 вересня 2013.
Посилання ред.
- Цибуля переможна [Архівовано 23 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Рандушка Д., Шомшак Л., Габерова И. Цветовой атлас растений. Серия: Картинки природы. / Пер. со словац. Фото Д. Рандушка. 1-е русское изд. — Братислава: Обзор, 1990. — 416 с. — ISBN 80-215-0068-9. (рос.)
- Введенский А. И. Род 267. Лук — Allium L. // Флора СССР / гл. ред. В. Л. Комаров. — Л. : Изд-во АН СССР, 1935. — Т. 4. — С. 141—142. — 760, XXX с. — 5175 екз. (рос.)
- Дудченко Л. Г., Козьяков А. С., Кривенко В. В. Пряно-ароматические и пряно-вкусовые растения: Справочник / Отв. ред. Сытник К. М. — К.: Наукова думка, 1989. — 304 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-12-000483-0. (рос.)