Allium neriniflorum
| Allium neriniflorum | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Allium neriniflorum (Herb.) G.Don, 1855 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Allium neriniflorum — вид рослин з родини амарилісових (Amaryllidaceae); поширений у центрально-східній Азії.
Опис ред.
Цибулина поодинока, від яйцювато-кулястої до майже кулястої, 1–2 см в діаметрі; зовнішня оболонка сірувато-чорна. Листки від рівних до довших від стеблини, 1–3 мм завширшки, у перерізі від півкруглих до круглих, шершаво-зубчасті на кутах. Стеблина (15)20–50 см, кругла в перерізі, вкрита листовими піхвами лише біля основи. Зонтик малоквітковий. Оцвітина зірчасто-розлога, від червоної до пурпурної, рідко біла; сегменти яйцювато-довгасті або від вузькояйцюватих до зворотнояйцювато-довгастих, 7–10 × 2–3.2 мм, з'єднані біля основи у трубу 2–3 мм, верхівки тупі або з загостренням; внутрішні зазвичай довші і ширші, ніж зовнішні. Період цвітіння й плодоношення: липень — серпень[1].
Поширення ред.
Поширення: Монголія, Китай — Хебей, Хейлунцзян, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія, Росія — Забайкальський край[1][2].
Населяє схили, вологі місця, луки, піщані місця на узбережжі; від приблизно рівня моря до 2000 м[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 16.06.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 16.06.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |