Вікіпедія

Air Austral

Air Austral — французька авіакомпанія зі штаб-квартирою у місті Сен-Дені (Реюньйон)[2][3], що здійснює регулярні пасажирські перевезення з Реюньйона у Францію, Південну Африку, Австралію, Нову Каледонію і країни, розташовані на узбережжі Індійського океану. Портом приписки авіакомпанії і її головним транзитним вузлом (хабом) є аеропорт імені Ролана Гарроса в Сен-Дені. У 2012 році в компанії працювало 900 осіб[4].

Air Austral
ІАТА
UU 		ІКАО
REU 		Позивний
REUNION
Тип авіакомпанія
Дата заснування 1974
Хаби Roland Garros Airportd
Альянс Alliance Vanilled[1]
Дочірні компанії Ewa Aird
Штаб-квартира Сен-Дені
Сайт air-austral.com

Air Austral є повноправним членом Міжнародної асоціації повітряного транспорту.

Історія ред.

 
Boeing 777-200ER авіакомпанії Air Austral в колишній лівреї. Паризький аеропорт імені Шарля де Голля, 2005 рік

Réunion Air Services (RAS) була заснована в грудні 1974 року бізнесменом Жераром Етьєвом, ставши першою комерційної авіакомпанією, що базується на Реюньйоні[5][6]. У серпні 1977 року RAS відкрила перший регіональний маршрут між Сен-Марі і Майоттой на 32-місцевому турбогвинтовому літаку Hawker Siddeley HS 748. У грудні 1986 року авіакомпанія змінила офіційну назву на Air Réunion.

У жовтні 1990 року Air Réunion була придбана компанією Sematra, 46 % власності якої перебувало у володінні місцевого самоврядування, решта 54 % належали приватним бізнесменам і банкам. Місяцем пізніше авіакомпанія черговий раз змінила офіційну назву на чинне в даний час Air Austral. Ще через два місяці авіаперевізник отримав свій перший Boeing 737—500. Наступний літак того ж типу був введений в експлуатацію в 1994 році, а через три роки компанія придбала Boeing 737-300QC, який можливо було використовувати як в пасажирському, так і у вантажному варіантах.

У 2000 році Air Austral прийняла турбогвинтовий близькомагістральний літак ATR 72-500. До цього часу авіакомпанія здійснювала регулярні перевезення між реюньйонськими аеропортами в Сен-Марі, Сен-П'єра і Майоттом, Йоганнесбургом, Коморськими Островами, Маврикієм, Сейшельськими Островами та чотирма аеропортами міст Мадагаскару — Антананаріву, Туамасіна, Нусі-Бе та Махадзанга). У 2003 році Air Austral відкрила свій перший далекомагістральний маршрут між Реюньйон і Парижем, рейси по якому обслуговувалися двома літаками Boeing 777-200ER, два року тому компанія отримала третій лайнер того ж типу. Ще два дальніх маршруту були представлені в 2005 році з'єднавши Реюньйон з Марселем і Ліоном.

У 2007 році авіакомпанія відкрила далекомагістральний рейс між Реюньйон і Тулузою з проміжною посадкою в Марселі.

У 2008 році Air Austral ввела нову уніформу для членів екіпажів та працівників компанії, яка була розроблена фірмою Balenciaga. У тому ж році флот авіакомпанії поповнився двома турбогвинтовими літаками ATR 72-500.

У квітні 2009 року Air Austral відкрила далекомагістральний рейс в Сідней і Нову Каледонію, запропонувавши тим самим варіант перельоту між Парижем і Сіднеєм зі стикуванням у Реюньйоні. У тому ж році компанія ввела в експлуатацію ще два авіалайнера Boeing 777-300ER і листопаді-місяці розмістивши замовлення на два літака Airbus A380 з компонуванням тільки салонами економічного класу з 840 пасажирськими місцями в кожному лайнері. Нові A380 повинні були поповнити парк перевізника в 2014 році і за планами керівництва компанії використовуватися на маршруті Реюньйон-Париж[7], однак 31 липня 2013 стало відомо, що Air Austral відмовилася від цієї ідеї.[8]

У червні 2010 року керівництво авіакомпанії оголосив про запуск з лютого наступного року регулярних маршрутів з Реюньйона в Бордо і Нант.

У березні 2012 року Air Austral повідомила про закриття регулярних перевезень за маршрутом Реюньйон-Сідней-Нова Каледонія, через місяць скасувала свої плани, а ще через місяць знову випустила прес-реліз про зупинення всіх рейсів на даному маршруті.

У квітні 2012 року Air Austral не змогла здійснити платіж за замовлений літак Boeing 777-200LR, авіакомпанія розглядала варіанти перепродажу даного лайнера іншим перевізникам. У підсумку лайнери пішли Orenair.[9][10][11]

Незабаром була проведена реструктуризація компанії, після якої вже в 2014 році Air Austral знову почала приносити прибуток.[12]

В кінці січня 2015, компанія замовила два Boeing 787-8 Dreamliners, які будуть поставлені відповідно у травні та жовтні 2016. Літак будуть розраховані на перевезення 242 пасажирів з двома класами обслуговування. Пропонуючи меншу потужність, ніж Boeing 777—300, Dreamliner буде ідеальний для далекомагістральних рейсів в Африку і Азію. Boeing 787 замінить старіючий B777-200.

Стратегічно, Boeing 787 буде поміщений на службу в Бангкок, головний центр Air Austral в Азії. Поточний семигодинний варіант рейсу до Таїланду на Boeing 737—800 із зупинкою в Ченнаї з великою кількістю транзитних пасажирів, що летять далі в Китай, не виглядає привабливим. Dreamliner також може допомогти відкрити кілька щотижневих рейсів в Гуанчжоу, головне місце призначення для китайської громади, що живе на Острові Реюньйон.

Перший комерційний рейс B787 Air Austral намічений на 10 червня 2016.[13]

Маршрутна мережа ред.

 
Країни маршрутної мережі регулярних перевезень авіакомпанії Air Austral
 
Boeing 777 авіакомпанії Air Austral в бангкокском аеропорту Суваннапум (Таїланд)
 
Власний ангар авіакомпанії Air Austral

У грудні 2011 року маршрутна мережа регулярних перевезень авіакомпанії Air Austral включала в себе наступні пункти призначення[14]:

Флот ред.

 
Boeing 777-300ER авіакомпанії Air Austral

У 2017 році середній вік повітряних суден авіакомпанії Air Austral становив 5,8 років.

Повітряний флот авіакомпанії Air Austral[15]
Тип літака Всього Замовлено Пасажирських місць
C Y+ Y Всього
ATR 72-500 3 — 0 0 68 68
Boeing 737—800 2 — 0 18

0

144

171

162

171

Boeing 787-8 2 — 18 — 244 262
Boeing 777-300ER 3 — 18 40 384 442
Всього 10 —
Експлуатувалися раніше

Бонусна програма ред.

Air Austral використовує власну бонусну програму заохочення часто літаючих пасажирів «Capricorne» (посилання на Південний тропік — фр. Tropique du Capricorne, що проходить через південну частину Реюньйона).

Примітки ред.

  1. ↑ http://www.ch-aviation.com/portal/news/40422-vanilla-alliance-agreements-signed-in-antananarivo
  2. ↑ «Géographie [Архівовано 4 червня 2009 у Wayback Machine.].
  3. ↑ »Legal notices [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.].
  4. ↑ Air-Austral renfort de la flotte [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] TourMag.com 2 June 2010.
  5. ↑ 30 years of history in the Indian ocean sky. Air Austral. Архів оригіналу за 19 квітня 2010. Процитовано 16 червня 2011.
  6. ↑ Air Austral brochure for Australian passengers, April 2009.
  7. ↑ «Air Austral signs firm order for two single class A380s» [Архівовано 16 лютого 2011 у Wayback Machine.], Airbus press release 17 November 2009.
  8. ↑ Plan for 840 seat all economy A380 ditched by Air Austral. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 5 серпня 2017.
  9. ↑ VP-BLA Orenair (Orenburg Airlines) Boeing 777—200 — cn 28676 / ln 246. Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 5 серпня 2017.
  10. ↑ VP-BHB Orenair (Orenburg Airlines) Boeing 777—200 — cn 29402 / ln 517. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 5 серпня 2017.
  11. ↑ VQ-BNU Orenair (Orenburg Airlines) Boeing 777—200 — cn 29908 / ln 229. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 5 серпня 2017.
  12. ↑ Air Austral unveils provisory new aircraft fleet. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
  13. ↑ Air Austral précise les vols du Dreamliner. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
  14. ↑ http://www.air-austral.com/IMG/reseau-270409.png[недоступне посилання з лютого 2019]
  15. ↑ Air Austral Fleet Details and History. www.planespotters.net. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 17 листопада 2016.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Air_Austral&oldid=41753111