Вікіпедія

Adrift

відеогра 2016 року

Adrift[a] — пригодницька відеогра, розроблена Three One Zero і видана 505 Games. Вона була випущена для Microsoft Windows у березні та PlayStation 4 у липні 2016 року. Сюжетна історія, що відбувається у 2037 році, оповідає про астронавтку, яка пересувається через уламки орбітальної станції, не пам'ятаючи, що саме спричинило руйнівний інцидент. Гра має управління від першої особи через яке гравець контролює головну героїню Алекс Ошиму. Протягом проходження гравець вирішує головоломки і знаходить підказки, які об'єднують події інциденту, а також намагається відремонтувати евакуаційний апарат, щоби повернутися на Землю.

Adrift
Розробник США Three One Zero
Видавець Італія 505 Games
Жанр(и) Пригода
Платформа  Microsoft Windows
 PlayStation 4
Дата випуску
28 березня 2016
  • Windows
  • 28 березня 2016
  • PlayStation 4
  • 15 липня 2016
Режим гри  Однокористувацька гра
Вік. обмеження ESRB: T — Teens
PEGI: 12 — PEGI 12
USK: 12 — USK 12
Творці
Продюсер Маттео Марсала
Режисер(и)
  • Адам Орт
  • Омар Азіз
Сценарист(и) Адам Орт
Ігродизайнер(и)
  • Том Гербер
  • Сем Басс
Композитор(и) Адам Орт
Технічні деталі
Рушій Unreal Engine 4
Носій Ц-магазини
CMNS: Adrift у Вікісховищі

Розробка проєкту почалася у 2013 році після того, як креативний директор Адам Орт пішов з Microsoft. Команда розробників позиціювала гру як «досвід від першої особи», цілеспрямовано уникаючи елементів насильства. Орт порівняв Adrift з переворотом у своєму житті після його неоднозначних коментарів щодо керування цифровими правами в Xbox One. Гра використовує рушій Unreal Engine 4 і має підтримку віртуальної реальності. Вона є єдиним проєктом Three One Zero, адже студія була закрита у 2017 році.

Adrift отримала змішані відгуки. Критики похвалили графіку та атмосферу, але визнали гру одноманітною, розкритикувавши ігровий процес та інтерфейс.

Ігровий процес ред.

 
Гравець переміщається навколо зруйнованої орбітальної станції у невагомості, підтримуючи достатній рівень кисню, збираючи кисневі балони

Adrift є пригодницькою відеогрою від першої особи[1]. Гравець контролює астронавтку Алекс Ошиму, пересуваючись у невагомості через уламки орбітальної станції «Північна зірка IV», які можна вільно досліджувати[2][3]. Гравець не має можливості рушити занадто далеко через обмежений рівень кисню, за яким треба стежити, щоби уникнути задухи[3]. При нестачі кисню оточення стає чорно-білим та нечітким; гравець має знаходити кисневі балони, щоби залишитися живим[4]. Кисень може бути використаний як засіб для прискорення руху[5]. У міру виконання завдань з'являється можливість полагодити пошкоджений скафандр, покращуючи його загальний рівень, швидкість прискорення й руху[6].

Гравець переміщається чотирма ділянками, вирішуючи процедурно згенеровані головоломки, і може знаходити матеріали, як-от електроні листи та аудіозаписи, які розширюють інформацію стосовно інциденту[3][6]. Також гравець знаходить різні речі від загиблих членів екіпажу та може вирішити, чи брати їх із собою[7]. Головною метою гравця є виживання та успішне повернення на Землю[8].

Гра має кілька закінчень, а рішення гравця впливають на розв'язку. На додаток до звичайного однокористувацького режиму, гра має тренувальний і вільний режим, у якому рівень кисню є необмеженим[6].

Розробка ред.

Передумови та концепція ред.

 
Основна команда розробників Adrift. Зверху вниз: Адам Орт, Сем Басс, Маттео Марсала, Джейсон Барахас, Том Гербер та Омар Азіз.

Adrift була розроблена студією Three One Zero. Концепція проєкту виникла як результат подій, що відбулися з одним із керівників розробки Адамом Ортом у 2013 році. Після того, як компанія Microsoft анонсувала Xbox One, серед ігрової спільноти виникла неоднозначна реакція через технологію керування цифровими правами, відповідно до якої користувачі мали залишатися онлайн, щоби використовувати консоль. Орт, який на той час обіймав посаду креативного директора в Microsoft, заявив, що невдоволеним особам треба «змиритися з цим», що спричинило багато скарг і призвело до його відставки[3][9]. Орт зазначив, що гра є метафорою, порівнюючи її з подіями свого життя; персонаж Adrift, як і сам Орт, опинилися в епіцентрі катастрофи та мають «виконати важку роботу, щоби зібрати все воєдино»[3][10]. Він сказав, що гра розповідає про «дії, наслідки та спокуту»[11]. Орт написав сценарій, не думаючи про науково-фантастичні або надприродні елементи, заявивши, що «хотів створити історії та персонажів, які знайдуть відгук у людей, тому що вони не є типовими історіями з відеоігор»[12].

Після звільнення з Microsoft Орт звернувся до свого колишнього колеги Омара Азіза з ідеєю створення нової студії. Хоча Азіз спочатку вагався, він погодився коли Орт розповів йому про Adrift, після чого вони заснували студію Three One Zero[10].

Виробничій процес ред.

Розробка Adrift почалася восени 2013 року[13]. Перший прототип гри, створений трьома особами, використовував рушій Unity, тоді як остаточна версія була перебудована на Unreal Engine 4[14]. Після розробки прототипа Орт звернувся до деяких колишніх колег та запропонував їм місця в студії. Їх зацікавив проєкт через його «унікальну природу», яка відрізнялася від шутерів від першої особи; продюсер Маттео Марсала сказав: «Я дуже втомився від шутерів від першої особи поки працював над ними багато років»[15]. Ще на етапі створення концепції розробники вирішили, що гра підтримуватиме шолом віртуальної реальності Oculus Rift; пізніше вона також отримала підтримку HTC Vive[en] та Valve Index[16]. Розробники позиціювали гру як «досвід від першої особи» (англ. first-person experience), цілеспрямовано уникаючи елементів насильства[17]. Зрештою, розробка Adrift тривала приблизно 13 місяців, тоді як основна команда складалася із шести розробників. Протягом розробки команда наймала різних підрядників для виконання певних завдань, як-от робота з анімацією[12].

Студія зазначила, що дизайн гри був найбільшою зміною, яка сталася під час розробки. Орт порівняв художній стиль Adrift із мінімалізмом фільму «Космічна одіссея 2001 року» (1968)[15]. Орт також визнав порівняння між грою та фільмом «Гравітація», заявивши, що концепцію гри було завершено до виходу картини; після її перегляду, Орт відчув упевненість, що обидва проєкти «дуже різні»[18]. За словами розробників, масштаб гри можна порівняти з «Гравітацією», а занурення в навколишній світ схоже на серію Half-Life, тоді як її подання та історія схожі на гру Journey (2012)[19]. Орт також сказав, що багато в чому був натхненний грою Proteus[en] (2013)[17]. Логотип гри був створений графічним дизайнером Корі Шмітцем[20]. Серед художників, які працювали над Adrift, були Хогарт де ла Плант[14], Дейв Фламбуріс[21], Оскар Кафаро та Чед Кінг[22]. Музика у грі переважно була написана Ортом, а гітарист Браян Белл[en] з рок-гурту Weezer виконав кілька класичних фортепіанних композицій[6][23]. Навколишні звуки гри були записані Елом Нельсоном із Skywalker Sound[en][24].

Випуск ред.

  Зовнішні відеофайли
  Трейлер на YouTube
  Ігровий процес на YouTube

Перший показ ігрового процесу відбувся на церемонії The Game Awards у грудні 2014 року[25]. На виставці E3 у червні 2015 року було показано трейлер, витік якого стався за кілька днів до початку події[26]. 12 червня розробники оголосили про партнерство з Top Cow Productions[en], імпринтом видавництва Image Comics, для створення серії коміксів за мотивами гри; того ж дня вийшов перший номер[27]. Adrift була випущена 28 березня 2016 року для Microsoft Windows, а 15 липня — для PlayStation 4[6][28]. Випуск було перенесено з вересня 2015 року, щоби дата збіглася з випуском Oculus Rift[29]. Хоча версія для Xbox One також планувалася, її було скасовано[30].

Сприйняття ред.

Оцінки й відгуки ред.

Adrift отримала «змішані або середні» відгуки за даними агрегатора рецензій Metacritic[35][36].

Джефф Корк з Game Informer написав, що гра «перемежується з відчайдушним дослідженням [і] пропонує протверезний аналіз відповідальності», схвально оцінивши версію для віртуальної реальності[32]. Ден Степлтон з IGN похвалив атмосферу гри, яка «блокує решту світу, створюючи почуття ізоляції», проте розкритикував сюжет, назвавши його «невиразним», і визнав місії одноманітними. Він також висловив думку, що розробники не використали віртуальну реальність належним чином[34]. Крістофер Лівінгстон з PC Gamer схвально оцінив дизайн та озвучення, але також вирішив, що місії є одноманітними й розкритикував ігровий процес, написавши, що «майже постійний пошук кисню» негативно позначається на враженнях від гри та додав, що, хоча віртуальна реальність сприяє «зануренню і хвилюванню», вона «нічого не робить для подолання [недоліків]»[1].

Джастін Макелрой з Polygon навпаки похвалив систему контролю кисню, написавши, що, разом із дизайном оточення, це «створило одну з найбільш захопливих ігор, яку я можу пригадати». Він висловив думку, що Adrift «могла б [поставити] нову високу планку для сюжетних ігор», проте цьому завадили «занадто відволікаючі» ігрові механіки[5]. Майк Магарді з GameSpot похвалив «емоційну» сюжетну історію та персонажів, але розкритикував інтерфейс та ігровий процес, написавши, що його механіки «конфліктують одна з одною найрізноманітнішими способами» й назвав гру «посередньою»[33]. Бон Ван з PopMatters позитивно відгукнувся про управління, описавши його як «дуже приємне», але був розчарований тим, «наскільки сильна концепція гри в порівнянні із самою грою», назвавши її одноманітною й не захопливою[2]. Нік Вансерський з The A.V. Club описав гру як «гарний, задумливий досвід», разом із цим розкритикувавши «втомливі» завдання та ігровий дизайн, назвавши його «черствим [і] несумісним». Він підсумував: «[Adrift] зміщує акцент із дивовижного, медитативного [враження] до повторення, яке розтягується рівно настільки, щоби виснажити в іншому унікальне творіння»[37].

Примітки ред.

Коментарі
  1. ↑ Стилізовано як ADR1FT
Джерела
  1. ↑ а б в Livingston, Christopher (1 квітня 2016). Adr1ft Review. PC Gamer. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  2. ↑ а б Wang, Boen (6 квітня 2016). On the Fatal Inertia in 'ADR1FT'. PopMatters. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  3. ↑ а б в г д Totilo, Stephen (10 лютого 2014). Adam Orth Is Turning His Personal Disaster Into A Beautiful Game. Kotaku. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  4. ↑ Roberts, Samuel (12 березня 2015). Hands-on with Adr1ft, a beautiful space survival sim. PC Gamer. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  5. ↑ а б McElroy, Justin (31 березня 2016). Adrift Review. Polygon. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  6. ↑ а б в г д Orth, Adam (13 липня 2016). Everything you need to know about ADR1FT, out tomorrow on PS4. PlayStation Blog. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  7. ↑ Video games' future is vast. USA Today. 11 червня 2014. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2021.
  8. ↑ Arun, Rath (21 червня 2014). On Display At Video Game Showcase: A Struggle For Diversity. NRP. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 27 листопада 2021.
  9. ↑ McWhertor, Michael (6 листопада 2013). Ex-Microsoft creative director Adam Orth on dealing with internet hate and toxicity. Polygon. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  10. ↑ а б Crecente, Brian (20 лютого 2014). Breathing lessons: How Adam Orth turned social disaster into triumph. Polygon. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  11. ↑ Matulef, Jeffrey (4 квітня 2014). Adam "#dealwithit" Orth's space survival sim Adr1ft picked up by 505 Games. Eurogamer. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  12. ↑ а б Takahashi, Dean (10 червня 2015). How Adam Orth turned a career disaster into a moment of inspiration with Adr1ft. VentureBeat. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 27 листопада 2021.
  13. ↑ Three One Zero [@ThreeOneZero_] (28 жовтня 2013). Game development has begun (Твіт). Процитовано 27 листопада 2021 — через Твіттер.
  14. ↑ а б Orth, Adam (12 липня 2014). Development Progress: Puzzle Design and Iteration. Three One Zero. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 27 листопада 2021.
  15. ↑ а б Crecente, Brian (28 листопада 2014). How first-person shooter fatigue led to the serene beauty of Adrift. Polygon. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  16. ↑ Seppala, Tim (31 березня 2016). Orbital survival simulator 'Adr1ft' floats to Vive in May. Engadget. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  17. ↑ а б McCaffrey, Ryan (11 березня 2015). Adr1ft Creator on Gravity Comparisons, #DealWithIt Fiasco. IGN. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  18. ↑ Giardina, Carolyn (11 червня 2014). E3: Is Virtual Reality The Next Revolution In Entertainment?. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  19. ↑ Valdes, Giancarlo (22 червня 2014). To infinity and beyond: VR games embrace space travel and innovation at E3 2014. VentureBeat. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 27 листопада 2021.
  20. ↑ Orth, Adam (29 жовтня 2014). ADR1FT and Cory Schmitz. Three One Zero. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2021.
  21. ↑ Orth, Adam (19 червня 2014). ADR1FT Technical Artist Dave Flamburis. Three One Zero. Архів оригіналу за 22 липня 2014. Процитовано 27 листопада 2021.
  22. ↑ Gedevanishvili, Dimitri (18 червня 2014). Adam Orth's Adr1ft Gets New Art Team. Game Informer. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  23. ↑ Hatfield, Daemon; Altano, Brian (7 березня 2015). 9 Things We Learned About Adr1ft. IGN. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  24. ↑ Orth, Adam (4 серпня 2014). ADR1FT Sound Designer Al Nelson. Three One Zero. Архів оригіналу за 19 вересня 2014. Процитовано 27 листопада 2021.
  25. ↑ Skipper, Ben (6 грудня 2014). Adr1ft: first person space-set exploration game debuts at The Game Awards. International Business Times. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  26. ↑ Matulef, Jeffrey (10 червня 2015). Space survival sim Adr1ft lands in September on PC, PS4 and Xbox One. Eurogamer. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  27. ↑ Orth, Adam (12 червня 2015). ADR1FT Comic Book Series Released. Three One Zero. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 27 листопада 2021.
  28. ↑ Hussain, Tamoor (19 лютого 2016). Immersive Space Survival Game Adrift Gets Release Date for PC, Oculus Rift. GameSpot. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  29. ↑ Hossam, Mostafa (24 вересня 2015). ADR1FT Delayed Till Next Year; Now an Oculus Rift Launch Title. Dual Shockers. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  30. ↑ Lawardorn, Damien (21 листопада 2016). ADR1FT No Longer Coming to Xbox One. The Escapist. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  31. ↑ Adrift. Edge. № 293. Future Publishing. червень 2016. с. с. 204. {{cite magazine}}: |page= має зайвий текст (довідка)
  32. ↑ а б Jeff, Cork (28 березня 2016). Adr1ft. Game Informer. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 27 листопада 2021.
  33. ↑ а б Mahardy, Mike (29 березня 2016). Adr1ft Review. GameSpot. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  34. ↑ а б Stapleton, Dan (28 березня 2016). Adr1ft VR Review. IGN. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  35. ↑ а б ADR1FT for PC Reviews. Metacritic. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  36. ↑ а б ADR1FT for PlayStation 4 Reviews. Metacritic. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  37. ↑ Wanserski, Nick (7 квітня 2016). Adr1ft trembles on the line between poetry and tedium. The A.V. Club. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Adrift&oldid=42030653