Яструб китайський

вид птахів
(Перенаправлено з Accipiter soloensis)
Яструб китайський

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Рід: Яструб (Accipiter)
Вид: Яструб китайський
Accipiter soloensis
(Horsfield, 1821)
Посилання
Вікісховище: Accipiter soloensis
Віківиди: Accipiter soloensis
ITIS: 175342
МСОП: 22695503
NCBI: 387806

Яструб китайський[2] (Accipiter soloensis) — хижий птах роду яструбів родини яструбових ряду яструбоподібних[3].

Опис ред.

Довжина птаха від 20 до 26 см, розмах крил 52–62 см. Виду притаманний статевий диморфізм: самки важать 125–204 г, тоді як самці 106–140 г. У самця верхня половина тіла сіра, нижня біла, очі червоні. У самки руді груди й жовті очі. Кінчики крил чорні. У молодих птахів нижня часина голови сіра, живіт коричневий, очі жовті, верхня половина тіла пістрява, стегна поцятковані смужками. У молодих птахів чорні кінчики крил не так помітні, як в дорослих[4].

Поширення ред.

Китайський яструб мешкає на сході Китаю, його ареал на заході досягає провінції Сичуань, а на півдні досягає Гуансі, Гуандуна і Тайваню. На півночі ареал досягає Маньчжурії й Кореї, іноді Приморського краю Росії.

Це мігруючий птах. Зимує в Індонезії і на Філіппінах.

Раціон ред.

Харчується здебільшого жабами, може полювати на ящірок. Під час зимування активно харчується цикадами[5].

Збереження ред.

Це численний і поширений птах, популяцію якого оцінюють у 10 000–100 000 птахів. МСОП вважає його таким видом, що не потребує особливого збереження.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2012). Accipiter soloensis. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 26 листопада 2013. 
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Family Accipitridae. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 12 жовтня 2018. 
  4. Chinese Sparrowhawk (Accipiter soloensis). Процитовано 12 жовтня 2018. 
  5. Pratt, Thane K.; Beehler, Bruce M.; Anderton, John C.; Kokay, Szabolcs (2014). Birds of New Guinea: Second Edition. Princeton University Press. с. 295. ISBN 9781400865116.