Раннє Середньовіччя. Триває чума Юстиніана. У Східній Римській імперії продовжується правління Юстиніана II. Більшу частину території Італії займає Лангобардське королівство, деякі області належать Візантії. Франкське королівство розділене між правителями з династії Меровінгів. Іберію займає Вестготське королівство. В Англії триває період гептархії. Авари та слов'яни утвердилися на Балканах. Центр Аварського каганату лежить у Паннонії. Існують слов'янські держави: Карантанія та Перше Болгарське царство.

Рік: 687 · 688 · 689 — 690 — 691 · 692 · 693

Десятиліття: 670-ті · 680-ті — 690-ті — 700-ті · 710-ті

Століття: V · VI —  VII — VIII · IX

Тисячоліття: 1-ше до н. е. — 1-ше — 2-ге

690 в інших календарях
Григоріанський 690
DCXC
Ab urbe condita1443
Ассирійський 5440
Бенгальський 97
Берберський 1640
Буддистський 1234
Бірманський 52
Візантійський 6198–6199
Китайський 己丑年 (земляний бик)
3386 або 3326
    — до —
庚寅年 (металевий тигр)
3387 або 3327
Коптський406–407
Ефіопський 682–683
Єврейський 4450–4451
Індуські календарі
 - Вікрам самват746–747
 - Шака самват611–612
 - Калі Юґа3790–3791
Іранський 68–69
Ісламський 70–71
Японський
Яванський 582–583
Юліанський 690
DCXC
Корейський 3023
Тайванський 1222 до РК
民前1222年
Тайський сонячний1232–1233

Омейядський халіфат займає Аравійський півострів, Сирія, Палестина, Персія, Єгипет, частина Північної Африки. У Китаї правління династії Тан перервалося оголошенням династії Чжоу. Індія роздроблена. В Японії триває період Ямато. Хазарський каганат підпорядкував собі кочові народи на великій степовій території між Азовським морем та Аралом. Відновився Тюркський каганат.

На території лісостепової України в VII столітті виділяють пеньківську й празьку археологічні культури. У VII столітті продовжилося швидке розселення слов'ян. У Північному Причорномор'ї співіснують різні кочові племена, зокрема булгари, хозари, алани, авари, тюрки.

ПодіїРедагувати

НародилисьРедагувати

Докладніше: Народилися 690 року

ПомерлиРедагувати

Докладніше: Померли 690 року

Див. такожРедагувати

ВиноскиРедагувати

  1. Louis Bréhier, «Vie et mort de Byzance», Albin Michel, 1946