Підводні човни проєкту 671РТМ(К) «Щука»

Підводні човни проєкту 671РТМ(К) «Щука»
Victor III class SSN.svg
Victor III class submarine.jpg
Під прапором СРСР СРСР
Спуск на воду 1977—1992 рр (25 човнів)
Виведений зі складу флоту з 1996 р
Основні характеристики
Тип корабля Підводний човен атомний (багатоцільовий з ракетами крилатими)
Розробник проекту СПМБМ «Малахіт»
Головний конструктор Чернишов Г. М.
Класифікація НАТО Victor-III
Швидкість (надводна) 11,6 вузлів (22 км/год)
Швидкість (підводна) 31 вузлів (60 км/год)
Робоча глибина занурення 400 м
Гранична глибина занурення 600 м
Автономність плавания 80 діб
Екіпаж 96 осіб
Розміри
Водотоннажність надводна 6990 т
Водотоннажність підводна 7250 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 106,1-106,1 м
Ширина корпусу найб. 10,8 м
Середня осадка (по КВЛ) 7,8 м
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
Носові: 2 ТА калібру 650-мм (8 торпед), 4 ТА калібру 533-мм (16 торпед), до 36 мін.
Ракетне озброєння ракет крилатих С-10 «Гранат»

Підводні човни проєкту 671РТМ(К) «Щука» — серія радянських атомних підводних човнів (ПЧАРК), здатних нести крилаті ракети. Побудовано і передано флоту 25 човнів цього проєкту.

ІсторіяРедагувати

Цей проєкт є подальшою модифікацією проєкту 671 Йорш на базі проєкту 671 Сьомга. Будувалися в Комсомольську-на-Амурі і в Ленінграді. Човни вирізнялися невеликим рівним зовнішніх шумів.

КонструкціяРедагувати

Енергетичне обладнанняРедагувати

Два водо-водяних ядерних реактори типа ВМ-4, ГТЗА-615, сумарна потужність 31 000 к.с. один семилопасний гвинт на 290 обертів на хвилину (пізніше два чотирилопасні гвинти), два допоміжних електродвигуни потужністю по 375 к. с.

ОзброєнняРедагувати

На човнах проєкту було встановлено 2 ТА калібру 650-мм, з боєкомплектом 8 торпед типа 65-76. 4 ТА калібру 533-мм з боєкомплектом 16 торпед типа 53-65К, типа СЕТ-65, підводні ракети М-5, ракето-торпеди 81Р, до 36 мін «Голєц», імітатори МГ-74 «Корунд». Ракетне озброєння для проєкту 671 РТМ тільки як боєприпаси до торпедних апаратів. На човнах проєкту 671РТМ(К) «Щука» встановлено ракети крилаті С-10 «Гранат» Планувався також одномісний вертоліт Ка-56 з випуском через торпедний апарат.

ЕксплуатаціяРедагувати

Проєкт був основою багатоцільового підводного флоту СРСР (пізніше Росії) у 1980-х і на початку 1990-х років. На флоті човни проєкту вважалися вдалим, через високі характеристики, зручність, надійність (ні один човен не був втрачений і не було серйозних аварій). На заході цей проєкт називали «Чорним принцом».

ПредставникиРедагувати

Назва Заводський номер Закладений Спущений на воду Прийнятий флотом Виведений з флоту
Північний флот
К-524, Б-524
01636
7 червня 1976
31 липня 1977
28 грудня 1977
2002
К-507, Б-507
282
2 листопада 1977
1 жовтня 1978
30 листопада 1979
30 травня 1998
К-247, Б-247
282
15 липня 1977
13 серпня 1978
30 грудня 1978
31 липня 1996
К-255, Б-255
296
7 листопада 1979
20 липня 1980
26 грудня 1980
1998
К-324, Б-324
23 лютого 1980
7 вересня 1980
30 грудня 1980
2000
К-502 «Волгоград»
01641
23 червня 1979
17 серпня 1980
31 грудня 1980
2002
К-254, Б-254
24 вересня 1977
18 вересня 1981
1998
К-527, Б-527
28 вересня 1978
30 грудня 1981
2000
К-298, Б298
25 лютого 1981
27 грудня 1982
2000
К-218, Б-218
3 червня 1981
28 грудня 1982
2000
К-358, Б-358
23 липня 1982
29 грудня 1983
2000
К-299, Б-299
1 липня 1983
22 грудня 1984
К-244, Б-244
25 грудня 1984
25 грудня 1985
2000
К-292 «Перм»
1983
29 квітня 1987
27 листопада 1987
2006
К-388 «Петрозаводськ»
8 травня 1987
30 листопада 1988
К-138 «Обнінськ»
7 грудня 1988
5 серпня 1989
30 грудня 1990
К-414 «Даниїл Московський»
1 грудня 1989
31 серпня 1990
30 грудня 1990
К-448 «Тамбов»
31 січня 1991
17 жовтня 1991
5 лютого 1993
Тихоокеанський флот
К-492, Б-492
303
23 лютого 1978
28 червня 1979
30 грудня 1979
31 липня 1996
К-412, Б-412
296
29 жовтня 1978
6 вересня 1979
30 грудня 1979
1996
К-251, Б-251
295
29 липня 1979
3 травня 1980
30 серпня 1980
30 травня 1998
К-305, Б-305
30 вересня 1981
К-355, Б-355
7 червня 1980
29 грудня 1981
2000
К-360, Б-360
8 травня 1981
7 листопада 1982
1998
К-242, Б-242
12 червня 1982
26 жовтня 1983
2000
К-264, Б-264
3 квітня 1983
26 жовтня 1984

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • В. П. Кузин, В. И. Никольский «Военно-Морской Флот СССР 1945—1991» ИМО Санкт-Петербург 1996
  • А. Н. Гусев «Подводные лодки с крылатыми ракетами» С-Петербург «Галея Принт» 2000.
  • Справочная информация из С. С. Бережной «Атомные подводные лодки ВМФ СССР и России» МИА № 7 2001.
  • В. Е. Ильин, А. И. Колесников «Подводные лодки России: Иллюстрированный справочник» ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ» 2002.
  • «История отечественного судостроения» т.5 Санкт-Петербург Судостроение 1996
  • Подводные лодки России Том 4, часть 1. ЦКБ МТ «Рубин» СПб. 1996.
  • Справочная информация из С. С. Бережной «Атомные подводные лодки ВМФ СССР и России» МИА № 7 2001.
  • Ю. В. Апальков: Подводные лодки советского флота 1945—1991, том I. 2009, ISBN 978-5-903080-55-7
  • Н. В. Усенко, П. Г. Котов, В. Г. Реданский, В. К. Куличков: Как создавался атомный подводный флот Советского Союза. С-Пб 2004, ISBN 5-89173-274-2
  • Ю. В. Апальков: Корабли ВМФ СССР Том I — Подводные лодки. Часть 1 — Ракетные подводные крейсера стратегического назначения и многоцелевые подводные лодки. С-Пб 2002, ISBN 5-8172-0069-4
  • Oleg A. Godin, David R. Palmer: History of Russian underwater acoustics. World Scientific Publishing Company, 2008, ISBN 978-9812568250(англ.)
  • Norman Polmar, Kenneth J. Moore: Cold War submarines: the design and construction of U.S. and Soviet submarines, 1945—2001. Free Press, 2003, ISBN 978-1574885941(англ.)
  • Edward Offley: Scorpion Down: Sunk by the Soviets, Buried by the Pentagon: The Untold Story Ofthe USS Scorpion. Basic Books, 2007, ISBN 978-0465051854.(англ.)