5-й Кубанський козачий пластунський полк

5-й Кубанський козачий пластунський полк (рос.  5-й Кубанский казачий пластунский полк) — військове з'єднання колаборантів Вермахту періоду Другої світової війни, що складався з козаків.

5-й Кубанський козачий пластунський полк
нім. Kosaken-Aufklärungs-Abteilung
На службі 19411943
Країна Flag of Germany (1935–1945).svg Третій Рейх
Належність War Ensign of Germany (1938–1945).svg Вермахт
Вид полк
Тип піхота
Війни/битви Друга світова війна
Операція «Багратіон»
Варшавське повстання
Командування
Поточний
командувач
Бондаренко

ІсторіяРедагувати

При відступі з Кубані німецьким командуванням було виділено козакам для поселення 180.000 гектарів в районі Барановичі, Новогрудок, Слонім, Єльня. Тут отаман Козачого Стану полковник Сергій Павлов сформував влітку 1944 з залишків козачих підрозділів кубанських і донських козаків нові 11 козачих пластунських полків з 1200 бійцями в кожному. Серед них заклали 5-й Кубанський козачий пластунський полк, що складався з трьох батальйонів. Командував полком військовий старшина Бондаренко. Полку належало забезпечити тили, комунікації групи армій «Центр». На початку 1944 частини Червоної армії досягли теренів Козачого Стану. 5-й Кубанський козачий пластунський полк взяв участь у боях на лівому березі Німану, де потрапив в оточення. З великими втратами йому вдалось вирватись завдяки контрнаступу частин Вермахту. Підрозділи Козачого Стану вивели з Білорусі в район Здунська Воля.

На час придушення Варшавського повстання 5-й пластунський полк складався з трьох батальйонів (1.500 бійців) та входив до 3-ї бригади групи похідного отамана. 1 вересня 1944 року 5-й Кубанський козачий пластунський полк перекинули до Варшави, де він брав участь у різні населення[1] у дільниці Воля[2]. Згодом полк перевели за 27 км від Варшави до Блоне для блокування повстанців від Кампіноської пущі[3]. Наприкінці вересня Бондаренко і немало козаків полку були нагороджені Залізним Хрестом 2-о класу.

Наприкінці 1944 полк разом з іншими частинами Козачого Стану перекинули до північної Італії для боротьби з місцевими партизанами в районі Карнійських Альп та міст Толмеццо, Джемона, Озоппо. Тут козаки перейменовували містечка на станиці, частково депортуючи місцеве населення. Військові частини Козачого стану були реорганізовані у корпус похідного отамана з двох дивізій по віку, що підпорядковувались командуючому військами СС і поліції зони Адріатичного моря обергрупенфюреру СС О. Глобочнику. 5-й Кубанський козачий пластунський полк був реорганізований у 5-й пластунський полк 3-ї зведеної пластунської бригади (козаки старшого віку). Через капітуляцію німецьких військ в Італії з 30 квітня 1945 козачі підрозділи подались через Альпи до Тіролю. На початку травня у Лієнці козаки капітулювали перед британськими підрозділами і 28 травня були передані загонам СМЕРШ.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Tadeusz Sawicki: Rozkaz zdławić powstanie. Niemcy i ich sojusznicy w walce z powstaniem warszawskim. Warszawa: Bellona, 2010. ISBN 978-83-11-11892-8 (пол.)
  2. Dzielnica Wola (пол.)
  3. Puszcza Kampinoska (пол.)