447
Період падіння Західної Римської імперії. У Східній Римській імперії триває правління Феодосія II. У Західній правління Валентиніана III, значна частина території окупована варварами, зокрема в Іберії утворилося Вестготське королівство, а Північну Африку захопили вандали. У Південному Китаї правління династії Лю Сун. В Індії правління імперії Гуптів. В Японії триває період Ямато. У Персії править династія Сассанідів.
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 447 CDXLVII |
| Ab urbe condita | 1200 |
| Ассирійський | 5197 |
| Бенгальський | −146 |
| Берберський | 1397 |
| Буддистський | 991 |
| Бірманський | −191 |
| Візантійський | 5955–5956 |
| Китайський | 丙戌年 (вогняний собака) 3143 або 3083 — до — 丁亥年 (вогняний кабан) 3144 або 3084 |
| Коптський | 163–164 |
| Ефіопський | 439–440 |
| Єврейський | 4207–4208 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 503–504 |
| - Шака самват | 368–369 |
| - Калі Юґа | 3547–3548 |
| Іранський | 175 BP – 174 BP |
| Ісламський | 180 BH – 179 BH |
| Яванський | 331–333 |
| Юліанський | 447 CDXLVII |
| Корейський | 2780 |
| Тайванський | 1465 до РК 民前1465年 |
| Тайський сонячний | 989–990 |
На території лісостепової України Черняхівська культура. У Північному Причорномор'ї готи й сармати. Історики VI століття згадують плем'я антів, що мешкало на території сучасної України десь із IV сторіччя. З'явилися гуни, підкорили остготів та аланів й приєднали їх до себе.
ПодіїРедагувати
Землетрус значно пошкодив мури Константинополя, знищено 57 веж. Місту загрожують голод та епідемія.
Гуни під проводом Аттіли разом із гепідами й остготами здійснюють вторгнення на Балкани. Після битви на річці Віт римське військо відступило до Добруджі, загрожуючи гунам із флангу. Гуни сплюндрували Сердіку й продовжили рухатися до Константинополя. Однак, місто зуміло відбудувати мури. Війська Аттіли добралися до Термопіл, але потім відступили, спустошуючи Фракію, Малу Скіфію, Мезію, Дакію та Іллірик.
Правителем салічних франків став Меровей.
Толедський синод додав до Нікейського символу віри слово filioque (сина).