340-ва піхотна дивізія (Третій Рейх)

340-ва піхотна дивізія (Третій Рейх); 340. Infanterie-Division
	Емблема 340-ї піхотної дивізії вермахту
На службі	14 жовтня 1940 — 5 серпня 1944
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Тип	піхота
Чисельність	піхотна дивізія
У складі	Див. Командування
Гарнізон/Штаб	Шлезвіг
Війни/битви	Друга світова війна; Західний фронт Німецька окупація Франції; Східний фронт Операція «Блау» Воронезько-Ворошиловградська операція; ; Воронезько-Харківська операція Воронезько-Касторненська операція; ; Севська операція; Битва за Дніпро Битва за Київ (1943); ; Дніпровсько-Карпатська операція; Львівсько-Сандомирська операція Битва під Бродами; ;
Командування
Визначні; командувачі	генерал-лейтенант Фрідріх-Вільгельм Нойманн; генерал-лейтенант Віктор Кох
Знаки розрізнення
Емблема дивізії

340-ва піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 340. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту, що входила до складу німецьких сухопутних військ у роки Другої світової війни. Сформована наприкінці 1940 року. З травня 1941 до січня 1942 року виконувала окупаційні функції на півночі Франції. У травні 1942 року перекинута на Східний фронт. Участь у боях на півдні Росії, в Україні, під Києвом, Житомиром, Винницею. У серпні 1944 року розгромлена в боях під Бродами.

Історія ред.

340-ва піхотна дивізія сформована 14 жовтня 1940 року в районі Шлезвіг у X військовому окрузі під час 14-ї хвилі мобілізації вермахту з частин та підрозділів 68-ї, 170-ї піхотних дивізій та піхотного батальйону 290-ї піхотної дивізії вермахту.

З травня 1941 до січня 1942 року дивізія виконувала окупаційні функції на півночі Франції у районі Рубе, Лілля. 12 травня 1942 року дивізія була перекинута на Східний фронт і підпорядкована групі армій «Південь». Виконувала завдання з протипартизанської боротьби на сході Білорусі та півночі України в районах Рогачов, Слуцьк, Гомель, Ніжин. У липні 1942 року перебувала у 4-й танковій армії з дислокацією поблизу Києва.

З липня 1942 до січня 1943 року билася у складі XIII армійського корпусу 2-ї польової армії під Воронежем та в березні 1943 року під Курськом. У наслідок успішного проведення Червоною армією Воронезько-Касторненської операції західніше Воронежу була оточена значна частина сил 2-ї німецької армії. Але через брак сил у радянських військ 29 січня німецько-угорським військам, що опинилися у кільці, вдалося вибити частини противника з Горшечного (населений пункт на південь від Касторне) і вирватися з «мішка». Німці здійснили прорив трьома окремими тактичними групами. Група Бекеманна включала залишки 75-ї, 340-ї, 377-ї німецьких дивізій і дві угорські дивізії — 6-ту і 9-ту, і налічувала близько 10 тисяч осіб. Група Зіберта складалася із залишків 57-ї, 68-ї і 323-ї піхотних дивізії, близько 8 тисяч солдатів і офіцерів. Група Голльвіцера включала залишки 26-ї і 88-ї піхотних дивізій. Оточені, з боями поступово проривалися на захід, внаслідок чого до 12-15 лютого пошарпані групи Голльвіцера і Зіберта вийшли з оточення в районі Обояні. Група Бекеманна була відсічена і розгромлена радянськими військами. Таким чином з 125 000 осіб, що потрапили в оточення, змогли вирватися менш ніж 25 000. Всі складські запаси і важке озброєння було втрачено. У наслідок важких боїв фактична чисельність дивізії знизилася до 7200 осіб, включаючи залишки 377-ї піхотної дивізії, які були підпорядковані їй раніше.

З вересня 1943 року відступ з України з боями під Києвом, Житомиром до Вінниці. У листопаді 1943 року залишки розбитої 327-ї піхотної дивізії були передані під її командування (як 327-ма дивізійна група). У важких оборонних боях, що відбулися далі, 340-ва піхотна дивізія була розбита і відведена з переднього краю фронту, станом на 10 січня 1944 року в строю залишилося менше 300 людей. Після реорганізації та доукомплектування дивізія була відновлена 13 лютого 1944 року.

У квітні 1944 року 340-ва дивізія потрапила в оточення поблизу Бродів, але з боями змогла вирватися знову. У липні 1944 року під час Львівсько-Сандомирської операції її частини знову потрапили в оточення біля Бродів, цього разу разом з формуваннями армійського корпусу. Однак дивізія змогла уникнути розгрому в оточенні, відступивши на південь. Надалі внаслідок запеклих боїв у Західній Україні дивізія вчергове зазнала настільки важких втрат, що 5 серпня 1944 року ОКГ наказав її розпустити.

Райони бойових дій ред.

Німеччина (жовтень 1940 — травень 1941);
Франція (травень 1941 — липень 1942);
СРСР (південний напрямок) (липень 1942 — серпень 1944)

Командування ред.

Командири ред.

генерал-лейтенант Фрідріх-Вільгельм Нойманн (нім. Friedrich-Wilhelm Neumann) (15 листопада 1940 — 1 березня 1942);
генерал-лейтенант Віктор Кох (нім. Viktor Koch) (1 березня — 1 листопада 1942);
генерал-лейтенант Отто Буце (нім. Otto Butze) (1 листопада 1942 — 24 лютого 1943);
генерал-лейтенант Йозеф Пріннер (нім. Josef Prinner) (24 лютого — 25 жовтня 1943);
генерал-лейтенант Вернер Еріг (нім. Werner Ehrig) (25 жовтня 1943 — 16 червня 1944);
генерал-майор Отто Бетлер (нім. Otto Beutler) (16 червня — 21 липня 1944, загинув у бою під Бродами).

Підпорядкованість ред.

Час	Корпус	Армія	Група армій (округ)	Штаб
1940
листопад	формування		X військовий округ	Шлезвіг
1941
січень	формування		X військовий округ	Шлезвіг
9 травня	XXXVII КОПр	15 А	Група армій «D»	Лілль
1942
січень	XXXVII КОПр	15 А	Група армій «D»	Лілль
12 травня	передислокація		Група армій «Південь»	Україна
7 липня	—	4 ТА	Група армій «Південь»	Київ
10 липня	VII ак	2 А	Група армій «B»	Воронеж
24 серпня	XIII ак	2 А	Група армій «B»	Воронеж
1943
січень	XIII ак	2 А	Група армій «B»	Воронеж
березень	XIII ак	2 А	Група армій «Центр»	Рильськ
вересень	XIII ак	4 ТА	Група армій «Південь»	Конотоп
листопад	XIII ак	4 ТА	Група армій «Південь»	Димер
грудень	XIII ак	4 ТА	Група армій «Південь»	Житомир
1944
січень	XIII ак	4 ТА	Група армій «Південь»	Винниця
лютий	—	4 ТА	Група армій «Південь»	Винниця
1 березня	XIII ак	4 ТА	Група армій «Південь»	Торговиця
1 квітня	XIII ак	4 ТА	Група армій «Північна Україна»	Берестечко
1 травня	XIII ак	4 ТА	Група армій «Північна Україна»	Радехів
1 липня	XIII ак	4 ТА	Група армій «Північна Україна»	Радехів

Склад ред.

1940^[1]^[2]	1944
694-й піхотний полк	327-ма дивізійна група
695-й піхотний полк	695-й гренадерський полк
696-й піхотний полк	769-й гренадерський полк
340-й артилерійський полк
340-й інженерний батальйон
—	340-й фузилерний батальйон
340-й протитанковий дивізіон
340-й дивізійний батальйон зв'язку
—	340-й запасний батальйон
340-ве дивізійне управління постачання

Див. також ред.

Примітки ред.

Виноски

Джерела

↑ 340. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
↑ 340. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.

Посилання ред.

340. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 15 липня 2021.(нім.)
340. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.(англ.)
340. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 15 липня 2021. (італ.)
340. INFANTERIE-DIVISION — UNIT HISTORY [Архівовано 15 липня 2021 у Wayback Machine.](англ.)

Література ред.

Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band10. Die Landstreitkräfte 371—500. Biblio-Verlag, Bissendorf 1975, ISBN 3-7648-1002-5, S.53f.
Samuel W. Mitcham. German Order of Battle, 291st 999th Infantry Divisions, Named Infantry Divisions, and Special Divisions in WWII. — Paderborn : Stackpole Books, 2007. — Т. 1. — 400 с. — (Stackpole military history series) — ISBN 0-8117-3416-1. (англ.)

[1] 340. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 15 липня 2021.

[2] 340. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.

[1]

[2]